Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 лютого 2026 р.
Справа: №334/363/26
Суддя: Баруліна Т. Є.
Дата документу 20.02.2026
Справа № 334/363/26
Провадження № 3/334/320/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Запорізького районного управління поліції в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
11.01.2026 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №784186 згідно якого 11.01.2026 року близько 09 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та кричав, що завдало шкоду психічному здоров`ю та порушив вимоги п.п.5, ч.2 ст. 3 р. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В судові засідання, які призначені 04.02.2026 року, 20.02.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення судової повістки рекомендованим повідомленням та направлення смс повістки.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 173-2 КУпАП, визнається вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 які мали місце 11.01.2026 року, є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення психологічного та фізичного насильства.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №784186 від 11.01.2026 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.01.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.01.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11.01.2026 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 11.01.2026 року №658481.
При накладенні адміністративного стягнення, суддя керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 247, 283- 285, 294 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень).
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до ВДВС, який стягується з правопорушника у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.(шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Баруліна Т. Є.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua