Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №308/923/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/923/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №527745-КС-002 від 08.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №527745-КС-002 від 08.04.2025.

Зазначає, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості у сумі 49 096,44 грн, що складається з: 20 136,46 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 12 838,16 грн - суми прострочених платежів по процентах; 16 121,82 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 16 121,82 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

11.02.2026 представником відповідача подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

11.02.2026 представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 14 627,13 грн та заборгованість за відсотками за кредитом у розмірі 7 898,65 грн.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.01.2026 постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку чи іншого письмового документа, який підтверджує або спростовує факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття відповідного банківського рахунку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмові виписки про рух коштів по рахунку, відкритому для обслуговування зазначеної картки, за період з 08.04.2025 року по 29.07.2025 року.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені Судом.

Відповідно до договору про надання кредиту № 527745-КС-002 від 08.04.2025, укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 36 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності строком на 16 тижнів — до 29.07.2025.

Тип кредиту — кредит. Дата видачі — 08.04.2025, дата повернення — 29.07.2025.

Стандартна процентна ставка — 1 % на день (365,00 % річних), фіксована та незмінна протягом строку дії договору. Комісія за видачу кредиту — 7 200,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту — 73 340,99 грн. Загальні витрати за кредитом — 37 340,99 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка — 9 712,45 %.

За договором позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію у порядку й на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Вказаний договір відповідачем 08.04.2025 о 17:22:50 год підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9481 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про надання кредиту №527745-КС-002 від 08.04.2025 в розмірі 36 000, 00 грн підтверджується довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ ФК «ПрофітГід» та не заперечується відповідачем.

За розрахунками позивача, станом на 06.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 527745-КС-002 від 08.04.2025 становить 49 096,44 грн, з яких: 20 136,46 грн — прострочена заборгованість по тілу кредиту; 12 838,16 грн — прострочені проценти за користування кредитом; 16 121,82 грн — нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України.

З наданого розрахунку вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості, а саме: 09.04.2025 — 9 110,00 грн; 21.05.2025 — 9 162,91 грн; 04.06.2025 — 9 782,71 грн; 20.06.2025 — 2 500,00 грн; 01.07.2025 — 2 400,00 грн; 04.07.2025 — 1 500,00 грн.

Разом із тим з аналізу таблиці розрахунку встановлено, що починаючи з 29.07.2025 (дата повернення кредиту) розмір процентів за користування кредитом не збільшувався. Після 28.07.2025 показник «Відсотки за користування» залишається на рівні 12 838,16 грн, а загальна сума заборгованості — 49 096,44 грн, що відображено у подальших щоденних рядках розрахунку.

Отже, проценти за користування кредитом були нараховані по 28.07.2025 включно, а після цієї дати їх розмір не змінювався; подальше збільшення загальної заборгованості пов`язане виключно з нарахуваннями за ст. 625 ЦК України.

Оцінка Суду.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, діє презумпція правомірності правочину, а обов`язок доведення підстав для визнання його недійсним покладається на сторону, яка це стверджує.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом акцепту оферти через інформаційно-телекомунікаційну систему та вважається укладеним з моменту отримання відповіді про її прийняття. Електронний договір, підписаний у порядку статті 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Судом установлено, що 08.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 527745-КС-002 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця. Договір містить усі істотні умови, передбачені статтею 1054 ЦК України: розмір кредиту, строк його повернення, розмір процентів та порядок виконання зобов`язань.

Факт укладення договору, а також факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 36 000,00 грн відповідачем не заперечувався. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про прийняття ним умов договору та його виконання.

Доказів того, що договір укладено з порушенням вимог закону, що волевиявлення відповідача було невільним або що електронний підпис використано без його відома, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що договір про надання кредиту № 527745-КС-002 від 08.04.2025 є укладеним належним чином, відповідає вимогам законодавства

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що проценти за користування кредитом та неустойка можуть бути як встановленими законом, так і договірними, тобто визначеними сторонами в самому договорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу строку кредитування, а після цього наслідки прострочення регулюються статтею 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 06.01.2026 заборгованість відповідача становить 49 096,44 грн, що складається з: 20 136,46 грн — заборгованість по тілу кредиту; 12 838,16 грн — проценти за користування кредитом; 16 121,82 грн — нарахування відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом установлено, що проценти за користування кредитом нараховані до 29.07.2025 включно, тобто в межах строку дії договору. Після цієї дати їх розмір не збільшувався, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо припинення нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування.

Разом із тим із розрахунку вбачається, що відповідач сплатив на користь позивача 1 878,18 грн, які були зараховані кредитодавцем як нарахування відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Отже, нарахування процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання у цей період не підлягають стягненню.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі сплачена сума зараховується у такій черговості: у першу чергу — витрати кредитора, у другу — проценти і неустойка, у третю — основна сума боргу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки нарахування за статтею 625 ЦК України у період дії воєнного стану не підлягають стягненню, сплачена відповідачем сума 1 878,18 грн не може вважатися правомірно зарахованою в рахунок відповідальності за прострочення. З урахуванням приписів статті 534 ЦК України зазначена сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів за користування кредитом, нарахованих у межах строку дії договору.

Таким чином, з урахуванням проведених платежів та виключення нарахувань за статтею 625 ЦК України, підлягає стягненню: 20 136,46 грн — заборгованість по тілу кредиту; 10 959,98 грн — проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку дії договору.

Щодо вимог про стягнення 16 121,82 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, суд виходить з того, що такі нарахування здійснені у період дії воєнного стану, а тому на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не підлягають стягненню, у зв`язку з чим у цій частині позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,4 * 31 096,44 /49 096,44) 1 686,79 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту №527745-КС-002 від 08.04.2025 в розмірі 31 096,44 грн, що складається з наступного: 20 136,46 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 10 959,98 грн - суми прострочених платежів по процентах.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 1 686,79 грн судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА