Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №638/3264/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3264/26

Провадження № 3/638/1247/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В. М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління Служби безпеки України в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіцер групи планування відділення розвідки штабу 14 армійського корпусу, у званні лейтенант, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року у провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №17/6/5-560, 17.02.2026 року лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Спецпідрозділу Кракен, як особа, якій надано допуск та доступ до державної таємниці, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, а саме зберігав інформацію з обмеженим доступом на власному не категорованому ПЕОМ, що могло призвести до її розголошення, чим порушив вимоги ст. 38 Постанови КМУ від 19.10.2016 року №736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», п. 116, 232 Постанови КМУ від 18.12.2013 року №939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та ст. 28 Закону України «Про державну таємницю».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи міститься заява з проханням розгляд справи проводити без його участі, провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених суддею доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії №17/6/5-560 від 17.02.2026 року; акт за результатами експертної оцінки електронних файлів, виявлених у ПЕОМ типу ноутбуку марки DESKTOP-FOCLLSC Nitro AN515-57, код пристрою №DB0AE924-B9BA-4DC5-A1E7-DCD0301B840A, який належить лейтенанту ОСОБА_1 ; копію посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 є військовослужбовцем; довідкою щодо надання допуску до державної таємниці; витягом із наказу №30 від 12.08.2025 року; витягом із наказу №178 від 26.08.2025 року.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. на користь держави.

Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя: