Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №343/324/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №343/324/26

Суддя: Монташевич С. М.

Справа №: 343/324/26

Провадження №: 3/343/109/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , вдови учасника бойових дій, яка має на утриманні одну дитину, не працюючої, із середньою спеціальною освітою, до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Обставини, які встановив суд під час розгляду справи:

ОСОБА_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітнього сина.

Правопорушення вчинила за таких обставин.

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за період із 01.09.2025 до 24.12.2025 без поважних причин пропустив 40 навчальних днів у Долинському ліцеї № 4, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 150 СК України.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, визнала. Вказала, що їй не було відомо, що за невідвідування навчального закладу передбачена відповідальність і що їй слід було подавати довідки про поважність причин відсутності її сина.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

крім визнання вини ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 250825 від 12.02.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 . Зі змістом протоколу остання ознайомилася та отримала його копію, що засвідчила власними підписами. Пояснення надала на окремому аркуші (а.с. 1);

- поясненнями ОСОБА_1 від 12.02.2026, в яких остання вказала, що за перший семестр їй відомо про кожен пропуск учня ОСОБА_3 , які були тільки з її дозволу і багато по причині поганого самопочуття, до лікаря не звертались, оскільки не було потреби і гострих захворювань (а.с. 6);

- поясненнями неповнолітнього ОСОБА_4 , які він надав у присутності законного представника, в яких указав, що він був відсутній 40 днів у школі з дозволу мами ОСОБА_1 по різних причинах (а.с. 5);

- копією листа директора Долинського ліцею № 4 ОСОБА_5 від 10.02.2026 № 02-10/32, згідно із яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустив 40 навчальних днів за перший семестр (а.с. 2). Останній навчається в Долинському ліцеї № 4 з 16.02.2023, 6-А клас, на що вказує психологічна характеристика (а.с. 7);

- протоколами бесід від 12.02.2026, які проведені з ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_1 , згідно із якими останні попереджені щодо необхідності дотримання відповідно обов`язків щодо навчання та забезпечення умов для такого (а.с. 3, 4).

ІV. Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Більш детальний аналіз поняттю ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків наведено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.07.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», в якому вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Оскільки ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважних причин пропустив 40 навчальних днів у Долинському ліцеї № 4, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона, будучи матір`ю останнього, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітнього сина.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, яка самостійно виховує сина у зв`язку із загибеллю чоловіка та відповідно батька неповнолітнього ОСОБА_2 , ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та наявність обставини, яка пом`якшує відповідальність, суд уважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.

V. Вирішення питання судового збору:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, згідно із п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Як встановлено з посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, а відтак вона звільняється від сплати судового збору.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua