Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №177/378/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/378/26

Провадження № 3/177/129/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 лютого 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.за участі за участі прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Бориса Р.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мотрук Р.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

народженого в смт Білий Колодязь Харківської області;

працюючого лікарем невропатологом КП «Криворізька центральна районна лікарня» НСР, член ВЛК

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 18.07.2008

РНОКПП НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-невропатолога КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради, відповідно будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно підпункту «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, не подав у визначений законом строк, тобто до 01.04.2024, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (щорічна), фактично подав таку декларацію лише 26.01.2026 о 22 год 51 хв, тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 26.12.2023 по 31.07.2024), перебуваючи на посаді лікаря-невропатолога КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради, будучи виключеним з членів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно розпорядження начальника районної військової адміністрації № Р-153/0/530 від 12.08.2024 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації – начальника районної військової адміністрації від 26.12.2023», відповідно будучи у вказаний період суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, не подав у визначений законом строк, тобто не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (декларація при звільненні), фактично подав таку декларацію лише 27.01.2026 о 10 год 10 хв, тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав про визнання вини у вчиненні вищевказаних правопорушень, наполягав на тому, що злого умислу на неподання декларацій не мав, а декларації своєчасно не подав через недостатню обізнаність в законодавстві з питань декларування, складні життєві обставини. Підтвердив, що в період з 26.12.2023 по 01.07.2024 займав посаду члена ВЛК (дублер), у вказаний період періодично виконував функції у складі ВЛК. З 01.07.2024 його повноваження члена ВЛК припинені. Як тільки він був повідомлений про необхідність подання декларації, він одразу їх подав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мотрук Р.В., в ході судового засіданні просив суд закрити провадження по справі на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а у разі відсутності підстав до цього, просив звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП.

ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та просив закрити відносно провадження по справі.

Прокурор Борис Р.В. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень та притягнути до відповідальності, з застосуванням положень ст. 36 КУпАП, застосувавши до нього мінімальне стягнення визначене санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, думку прокурора, дійшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати рішення з питань, що належить до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/24 затверджено форми декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»

Суб`єкти декларування подають щорічну декларацію відповідно до частини першої статті 45 Закону України (щороку), у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільненні).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє і на даний час.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «ґ», а саме: голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісії, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Роз`ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Декларантами є всі особи, які входять (призначені/відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови/члена/секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

Відповідно до Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Як слідує з розпорядження начальника районної військової адміністрації № Р-242/0/530-23 від 26.12.2023 року «Про утворення позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій у Криворізькому районі під час дії воєнного стану», утворено позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії у Криворізькому районі під час дії воєнного стану, та затверджено їх персональний склад. Так, вказаним розпорядженням затверджено персональний склад позаштатних постійно діючих ВЛК у Криворізькому районі, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі якої серед інших, лікар-невропатолог КП «Криворізька ЦРЛ» НСР ОСОБА_2 (а.с. 23-25).

Факт припинення повноважень ОСОБА_1 , як члена ВЛК, підтверджено розпорядженням Криворізької районної військової адміністрації № Р-153/0/530-24 від 12.08.2024 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації № Р-242/0/530-23», згідно змісту якого, з серпня 2024 року у складі ВЛК лікар-невропатолог ОСОБА_1 відсутній, будучи заміненим лікарем-невропатологом ОСОБА_3 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 № 152, 153, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в кожному з яких зафіксовані обставини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларацій відповідно за 2023 рік (щорічна) та декларації при звільненні за неохоплений період, за типом «при звільненні». Вказані протоколи містять пояснення ОСОБА_1 , що нібито причиною неподання декларації на початку 2023 року та в серпні 2024 року стали масовані обстріли, проблеми з електроенергією та інтернетом. Разом з тим, суд критично оцінює вказані доводи ОСОБА_1 , як підстави для неподання декларації у визначений строк, адже попри реалії сьогодення, враховуючи законодавчо визначені строки для подання декларації (до 01 квітня - щорічна декларація за попередній звітній рік та 30 днів з дня припинення діяльності – декларація при звільненні), суб`єкт декларування має достатньо часу для організації процесу декларування та виконання обов`язку по декларуванню. Будь-яких доказів того, що за місцем роботи ОСОБА_1 (лікарня), де він врешті решт виконав обов`язок з декларування, мали місце відключення електроживлення та інтернету впродовж вищевказаного періоду декларування, суду не надано. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вказував різні версії підстав для несвоєчасного подання декларації, зокрема незнання законодавства (а.с. 32), існування обставин непереборної сили (а.с. 15). Така версія сторони захисту є фактично лінією захисту, направленою на уникнення відповідальності за вчинене.

- витягом з Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно з яким ОСОБА_1 подав декларацію за 2023 рік за типом «щорічна», лише 26.01.2026 о 22:51 год (а.с. 36), а декларація при звільнені за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 – лише 27.01.2026 о 10:10 год, тобто поза межами строку, встановленого законом для подання вказаних декларацій. Місцем подання декларації є місце роботи ОСОБА_1 , КП «Криворізька ЦРЛ», с. Новопілля, вул. Вишнева, буд. 1А, що слідує зі змісту протоколу, а також не заперечувалося останнім у судовому засіданні.

Суддя враховує, що вказані докази є належними та допустимим, узгоджуються між собою та об`єктивні підстави ставити під сумнів достовірність наведених доказів і викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини, відсутні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не був достатньо обізнаний зі строками декларування в період воєнного стану, суд приймає до уваги. Однак, вказані доводи не можуть бути визнані поважними та об`єктивними причинами не виконання обов`язку щодо декларування, адже згідно ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 реалізуючи право бути включеним до членів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнявши на себе відповідні обов`язки, ставши суб`єктом декларування, мав усвідомлювати свій підвищений обов`язок у сфері фінансового контролю, з метою запобігання проявам правопорушень пов`язаних з корупцією, в тому числі обов`язок своєчасного подання декларації у визначений законом строку. Тим більше, на подання декларації надається певний період часу, що є достатнім для подання декларації, попри тяжкі обставини сьогодення.

Отже, в ході судового розгляду не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного, суддя, з дотриманням визначених ст. ст.245, 280 КУпАП вимог, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідивши докази, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Доводи захисника про те, що на момент розгляду справи спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, для даного виду адміністративного правопорушення, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Склад правопорушення, передбачений ст. 172-6 КУпАП, є триваючим. Початковим моментом триваючого правопорушення є діяння особи, коли винувата особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов`язків.

Часом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, щодо щорічної декларації за 2023 рік є - 26.01.2026 о 22 год. 51 хв., а щодо декларації при звільненні - 27.01.2026 о 10:10 год, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 кожної з вказаних декларацій.

Положення ст. 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

Відповідно до листа від 21.09.2021 р. № 710/0/158-21, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст. 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення.

Так, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Така позиція Верховного Суду також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і надання пояснення, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, тобто дата складання кожного з вищевказаних протоколів (06.02.2026).

Беручи до уваги викладене, доводи сторони захисту щодо закінчення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є неспроможними.

Положення ст. 22 КУпАП визначають, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, законодавцем не визначено змісту поняття та ознак малозначності адміністративного правопорушення.

Водночас, на особливий характер адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вказують положення ч. 2 ст. 250 КУпАП, відповідно до яких, при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Боротьба з корупцією є одним із пріоритетних та важливих напрямів політики кожної держави.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ, і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Профілактика правопорушень, пов`язаних з корупцією, в загально визначеній політиці держави має попереджувальний та преюдиціальний характер в такому вкрай негативному для суспільства явищі, як корупція.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним, суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведене виключає застосування положень ст. 22 КУпАП у даній справі.

Зважаючи на викладене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення, суд не вбачає.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд керується положеннями ст. 33 КУпАП, а тому враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає визнання ним вини, адже попри певну позицію захисту, він під час судового розгляду демонстрував усвідомлення протиправності свого діяння, вжив заходів для здійснення процедури декларування, хоч і з тривалим запізненням.

Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням позиції прокурора, суддя приходить до висновку, що необхідним та достатнім стягненням для ОСОБА_1 буде штраф, який передбачено санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ОСОБА_1 , як особа, на яку накладено адміністративне стягнення у цій справі, має сплатити судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 36, ч. 1 ст.172-6, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи № 177/378/26, № 177/382/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, присвоївши єдиний номер справи № 177/378/26, провадження 3/177/129/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення за цим законом у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 23.02.2026.

Суддя М.В. Березюк