Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №474/1184/25 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1184/25

Провадження № 3/474/3/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.26р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, слюсаря водопостачання Комунального підприємства “Врадіївське житлово-комунальне господарство”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

25.11.2025р., близько 12 год. 34 хв., по вул. Героїв Врадіївщини, 22, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21070, н/з НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звуження зіниці очей, порушення координації рухів, не природна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в установленому законом порядку у медичному закладі КНП “Врадіївська центральна районна лікарня”, відмовився. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523205 від 25.11.2025р. надійшов до суду 11.12.2025р.

Судове засідання призначено на 10 год. 45 хв. 16.12.2025р., про що ОСОБА_1 повідомлений належним чином (телефонограма № 596 від 12.12.2025р.).

12.12.2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи і отримання копії відеозапису. Того ж дня ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію відеозапису.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10 год. 45 хв. 16.12.2025р. не з`явився. Водночас 16.12.2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив відкласти розгляд справи, з метою залучення до участі у справі захисника.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 26.12.2025р., про що ОСОБА_1 повідомлений належним чином (телефонограма № 602 від 17.12.2025р.).

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 26.12.2025р. не з`явився. Водночас 22.12.2025р. захисник ОСОБА_1 - Бездітний В.А. звернувся до суду із клопотанням, в якому просив допустити його до участі у справі та надати матеріали справи для ознайомлення. Також захисник просив відкласти розгляд справи.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 08 год. 00 хв. 16.01.2026р., про що ОСОБА_1 та захисник Бездітний В.А. повідомлені належним чином (судові повістки направлені до електронного кабінету захисника).

13.01.2026р. захисник Бездітний В.А. звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування клопотання захисник Бездітний В.А. вказує, що з долучених до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуження зіниці очей, порушення координації рухів, не природна блідість шкіри обличчя адже таке на відео не зафіксовано. Натомість на відео зображено людину яка рухається природно, не занадто жваво чи повільно, має точно такий колір обличчя як і працівник поліції який з ним спілкується. Щодо розміру зіниці взагалі не можна говорити, адже запис виконано патрульним який за увесь період фіксації не наближався до ОСОБА_1 на достатньо близьку відстань аби зафіксувати його очі, а інспектор відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант ОСОБА_2 при розмові з ОСОБА_1 повідомляє що у останнього наявна ознака сп`яніння “розширені та звужені зіниці очей”, що є суперечливим твердженням. Також, на відео інспектор не зазначає про таку ознаку сп`яніння як порушена координація рухів проте записує її до протоколу, що об`єктивно не підтверджується відеозаписом чи іншими доказом.

Необхідною умовою для використання наданого відеозапису, як доказу, є його інформативність, натомість наданий суду відеозапис не надає вичерпної інформації про обставини складання протоколу, оскільки сама процедура складання протоколу на записі відсутня. З наданого запису вбачається, що ОСОБА_1 не був присутній при складанні протоколу ЕПР1 № 523205 взагалі, що у момент складання протоколу йому не роз`яснено його права, у тому числі на надання пояснень.

У протоколі ЕПР1 № 523205 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, проте надати такі пояснення йому не запропоновано, а ОСОБА_1 працівниками поліції у момент складання протоколу не повідомлено суть правопорушення, в скоєнні якого його підозрюють, тобто особу обмежено як у реалізації свого права на захист так і права знати у чому обвинувачується.

Також, як зафіксовано на відеозаписі, долученому до матеріалів справи як доказ, ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та висловлює згоду на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, 25.11.2025р. о 12:34 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , як працівник комунального підприємства “Врадіївське житлово-комунальне господарство” та особа, яка несе матеріальну відповідальність за ввірене їй майно. За таких обставин він об`єктивно не мав можливості залишити транспортний засіб та інше цінне майно на узбіччі дороги і від`їхати до медичного закладу, особливо з огляду на те, що вказаний транспортний засіб мав технічну несправність - двері автомобіля не зачинялися, унеможливлювало його належну охорону.

Крім того, після повідомлення працівником поліції про те, що ОСОБА_1 не має права самостійно їхати до медичного закладу та повинен залишити транспорт засіб без нагляду, останній, керуючись необхідністю виконання своїх трудових обов`язків та збереження ввіреного роботодавцем майна, відмовився від поїздки до лікарні.

Таким чином, на думку захисника Бездітного В.А., відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зумовлена не ухиленням від перевірки чи небажанням її пройти, а виключно об`єктивними обставинами, пов`язаними з виконанням службових обов`язків та забезпечення збереження комунального майна, що виключає наявність у його діях складу умисного правопорушення.

Незважаючи на зазначене, протягом усього часу перебування біля транспортного засобу ОСОБА_1 вживав активних заходів для забезпечення збереження ввіреного йому майна, зокрема неодноразово намагався зв`язатися з директором підприємства з метою передачі транспортного засобу на тимчасове зберігання.

Так, через незначний проміжок часу, орієнтовно через 5-8 хвилин після завершення відеофіксації, директор підприємства - ОСОБА_3 - прибув на місце зупинки транспортного засобу ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , де на той момент також перебували працівники патрульної поліції. Після фактичної передачі автомобіля директору підприємства ОСОБА_1 повідомив інспектора відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції Стужука В.Ю., про наявність у нього реальної можливості негайно пройти медичний огляд та висловив готовність бути доставленим до медичного закладу.

Однак, незважаючи на це, вказаний працівник поліції відмовився забезпечити доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу, повідомивши при цьому, що “він уже все вирішив” та “не має на це часу”, чим фактично позбавив особу можливості реалізувати своє право на проходження медичного огляду.

Наданий до суду відеозапис не містить фіксації зазначених подій, що зумовлено протиправним припиненням відеофіксації працівниками поліції, чим порушено вимоги чинного законодавства, зокрема пункти 4, 5, 8 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеофіксації, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, якими передбачено обов`язок безперервної, повної та об`єктивної відеофіксації всіх процесуальних дій поліцейських.

Такі порушення також суперечать вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами у справі можуть бути лише фактичні дані, отримані у законний спосіб, що ставить під сумнів допустимість і доказову силу наданого відеозапису.

Таким чином, на думку захисника Бездітного В.А. при розгляді даної справи суду слід врахувати, що факт перебування ОСОБА_1 25.11.2025р. о 12:34 год. у стані наркотичного сп`яніння належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджений. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523205 від 25.11.2025 року складено з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, при цьому до його змісту внесено сумнівні відомості.

Крім того, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я не була добровільною чи умисною, а стала наслідком протиправних дій працівників поліції, які фактично позбавили його можливості реалізувати право на проходження такого огляду, чим штучно створили формальні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевказаного захисник Бездітний В.А. вказує, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В судовому засіданні 16.01.2026р. ОСОБА_1 та захисник Бездітний В.А. підтримали клопотання про закриття провадження та просили його задовольнити. Також ОСОБА_1 надав пояснення, які по суті співпадають з твердженнями викладеними у клопотанні про закриття провадження у справі.

Крім того, в судовому засіданні захисник Бездітний В.А. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та виклику в судове засідання для допиту свідка керівника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який після телефонного дзвінка ОСОБА_1 приїхав на місце зупинки транспортного засобу.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 21.01.2026р.

Судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 21.01.2026р. не відбулося у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду електропостачання (акт № 21 від 21.01.2026р. про неможливість функціонування автоматизованої системи документообігу Врадіївського районного суду Миколаївської області).

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 08 год. 15 хв. 02.02.2026р., про що ОСОБА_1 та захисник Бездітний В.А. повідомлені належним чином (судові повістки направлені до електронного кабінету захисника).

В судовому засіданні призначеному 02.02.2026р. допитаний свідок керівник Комунального підприємства “Врадіївське житлово-комунальне господарство” ОСОБА_3 , який надав суду показання, що 25.11.2025р. йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його зупинили працівники поліції. Водночас свідок повідомив, що говорив ОСОБА_1 якщо він не відчуває за собою винну, то хай їде проходити медичний огляд. Свідок не підтвердив, обставини, що після його приїзду ОСОБА_1 хотів пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, такої розмови ОСОБА_1 з поліцейськими він не чув. Коли свідок прибув на місце зупинки транспортного засобу працівники поліції йому повідомили, що він не має допускати до керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Свідок не знає чи був на той час складений протокол про адміністративне правопорушення. Також свідок не зміг вказати точний час свого прибуття на місце зупинки транспортного засобу, а вказав, що це було в період часу з 11 год. до 13 год.

Крім того, в судовому засіданні захисник Бездітний В.А. заявив усні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_1 на посаді слюсаря водопостачання Комунального підприємства “Врадіївське житлово-комунальне господарство” та відкладення розгляду справи.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 15 год. 00 хв. 20.02.2026р., про що ОСОБА_1 та захисник Бездітний В.А. повідомлені належним чином (судові повістки направлені до електронного кабінету захисника).

В судове засідання 20.02.2026р. ОСОБА_1 та захисник Бездітний В.А. не з`явилися. Водночас 13.02.2026р. захисник Бездітний В.А. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та ОСОБА_1 відсутності.

Враховуючи приписи ст.ст. 268 та 271 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника Бездітного В.А.

Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим таке.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачалася відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачені ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-пр/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо, є неналежними доказами.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008р. у справі “Кобець проти України” (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини” (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyevav.Russia”, рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії” (“Karelinv.Russia”, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП та Інструкції, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523205 від 25.11.2025р., від підпису в якому останній відмовився без будь-яких зауважень щодо його змісту, підтверджується: відеозаписом подій; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2025р.

Відповідно до довідки СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 25.11.2025р. вбачається, що згідно з базою даних ІКС ІПНП МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане Центр ДАІ 4802 від 23.09.2014р. по 23.09.2044р. категорії “В, С” та протягом 2024-2025р.р. до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини та дослідженні докази, твердження захисника Бездітного В.А. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення є безпідставними та необґрунтованим.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_4 про те, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуження зіниці очей, порушення координації рухів, не природна блідість шкіри обличчя адже таке на відео не зафіксовано. Порушені процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення. А також щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з мотиві збереження ввіреного йому майна комунального підприємства та подальше надання ОСОБА_1 згоди на проходження огляду після завершення відеофіксації, який не був проведений через відмову поліцейських, слід зазначити наступне.

На відеозаписі чітко зафіксовано неодноразові ствердні відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Водночас слід також зазначити, що спочатку ОСОБА_1 погоджувався їхати до лікарні, однак, коли працівники поліції повідомили, що він має залишити автомобіль на узбіччі, відмовився та сказав, що буде телефонувати своєму керівнику. І хоча працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він не буде чекати його керівника, проте все одно дав можливість здійснити ОСОБА_1 телефонний дзвінок до керівника. Після закінчення телефонної розмови ОСОБА_1 категорично, без висловлення будь-яких умов, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та жодним чином не висловлював своє бажання їхати до лікарні після того як на місце приїде його керівник, якому він передасть автомобіль. Після чого ОСОБА_1 повідомив поліцейського про свою відмову підписувати протокол про адміністративне правопорушення та отримувати його копію. Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 залишив місце зупинки транспортного засобу та відійшов на значну відстань, тобто самоусунувся від участі у складенні протоколу.

Допитаний свідок керівник Комунального підприємства “Врадіївське житлово-комунальне господарство” ОСОБА_3 надав суду показання, що 25.11.2025р. йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його зупинили працівники поліції. Водночас свідок повідомив, що говорив ОСОБА_1 якщо він не відчуває за собою винну, то хай їде проходити медичний огляд. Свідок не підтвердив, обставини, що після його приїзду ОСОБА_1 хотів пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, такої розмови ОСОБА_1 з поліцейськими він не чув. Коли свідок прибув на місце зупинки транспортного засобу працівники поліції йому повідомили, що він не має допускати до керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Свідок не знає чи був на той час складений протокол про адміністративне правопорушення. Також свідок не зміг вказати точний час свого прибуття на місце зупинки транспортного засобу, а вказав, що це було в період часу з 11 год. до 13 год.

Згідно Інструкції визначення ознак щодо можливості перебування водія у стані сп`яніння відноситься до виключної компетентності поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого сп`яніння в порядку проходження ним відповідного огляду на місці зупинки або/чи у медичному закладі. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, водій на вимогу поліцейських за положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти медичний огляд. Згідно приписів КУпАП та Інструкції мотиви відмови не мають значення для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Така відмова згідно вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції фіксується поліцейським за допомогою технічних засобів відеозапису, а за їх відсутності у присутності двох свідків.

Твердження захисника Бездітного В.А. про те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, суть адміністративного правопорушення, не надали можливість надавати пояснення є безпідставними та повністю спростовуються відеозаписом події, з яким ознайомлений як ОСОБА_1 так і захисник Бездітний В.А.

Щодо порушення процедури проведення відеофіксації слід зазначити таке.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022р. у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022р. у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022р. у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022р. у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022р. у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023р. у справі № 500/26/22, від 16.03.2023р. у справі № 400/4409/21.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.04.2020р. у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020р. у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

За встановлених під час судового розгляду обставин вважаю, що порушення поліцейським процедури проведення відеофіксації складення протоколу після з`ясування всіх обставин необхідних для оформлення проколу про адміністративне правопорушення є формальним та жодним чином не впливає на прийняте їм рішення щодо необхідності складення відносно ОСОБА_1 такого протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також вказане порушення жодним чином не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події вказаного адміністративного правопорушення.

При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи приписи ст.ст. 23-36 КУпАП, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 23-36, 40-1, 130, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ф.Г. Сокол