Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №467/1829/25 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1829/25

Провадження № 2/467/129/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради подану в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області звернувся орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вересні 2025 року на територію Арбузинської територіальної громади прибула ОСОБА_3 разом з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поселились у своєї знайомої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Спеціалістами Служби у справах дітей Арбузинської селищної ради 11.09.2025 року було здійснено виїзд за фактичним місцем проживання матері з дитиною. За фактом обстеження матеріально-побутових умов проживання було виявлено, що мати неналежним чином здійснює догляд за малолітнім сином: дитина була брудною, одяг не відповідав сезону, забезпеченість продуктами дитячого харчування було на межі. З матір`ю малолітнього було проведено виховну роботу, усно суворо попереджена про належне здійснення догляду за малолітнім сином, забезпеченості дитини базовими потребами відповідно до його віку та надані рекомендації, поради, в здійснені належного догляду за малолітнім сином. Вчасного прийняття дитиною ліків, оскільки зволікання, або невчасне прийняття дитиною медичних препаратів може нести реальну загрозу життю та здоров`ю дитини. Наслідки невиконання, чи неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків роз`яснені. Спеціалістами ССД періодично здійснювався контрольний нагляд за виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини. Проте, 24 вересня 2025 року до Служби у справах дітей надійшло телефонне повідомлення щодо залишення ОСОБА_3 малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на малолітніх дітей знайомої ОСОБА_4 . Проведеними розшуковими діями матір знайдено не було. Дитину було доправлено до Первомайської лікарні на медичний огляд та тимчасове утримання.10.10.2025 року рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради № 293 ОСОБА_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 05.11.2025 року № 313 малолітнього ОСОБА_2 влаштовано до Медичного реабілітаційного центру «Місто Добра» Благодійного фонду «Місто Добра» м. Чернівці. З 24 вересня 2025 року, тобто з дня вилучення, мати жодного разу не проявила себе, не поцікавилась долею дитини, де наразі перебуває її син, який фізичний стан його здоров`я. ОСОБА_3 веде бродяжий спосіб життя. Посилаючись на те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до неї та не створює умов для нормального виховання дитини, чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків, орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради прохав позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на його утримання в розмірі частини всіх видів заробітку.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області суду від 06 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача - органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради Миколаївської області в судовому засіданні надала суду пояснення про те, що ОСОБА_3 , наражала дитину на небезпеку, залишивши дитину в безпорадному стані більше восьми годин. Так, 24.09.2025 року до служби у справах дітей надійшов телефонний дзвінок щодо виявлення малолітнього ОСОБА_2 покинутого та залишеного без батьківського піклування на малолітніх для нього чужих дітей. Прийнявши повідомлення, спеціалістами служби було негайно здійснено розшукові дії матері малолітньої дитини громадянки ОСОБА_3 , але матір в ймовірних місцях перебування виявлено не було, на телефонні дзвінки не відповідала. Приїхавши за місцем виявлення дитини, було встановлено, що (зі слів малолітніх дітей на яких була покинута дитина) мама дитини пішла з дому близько 14 годині дня, дитина перебувала з ними до десь близько до 16 години вечора доки не була виявлена психологом центру соціальних служб. Зі слів дітей також встановлено, що дитину вони не годували, тому що не було чим, дитячих сумішей вони не знайшли, а його мама коли йшла, то сказала, що вона на 5 хвилин, прийде і погодує його. Хлопчик мав хворобливий вигляд, був голодним, одягнений у одяг, який знайшли діти спільно з психологом центру. Суміш для дитячого харчування відсутня. В будинку панував безлад і було прохолодно.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за місцем реєстрації, не подала відзив на позовну заяву.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане 6 травня 2025 року Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_1 та складено актовий запис № 124.

З довідки, виданої Арбузинською селищною радоюМиколаївської області 6 жовтня 2025 року № 3412/03/25, вбачається, щоінформація щодо близьких родичів малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищній раді відсутня.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася в с. Виноградне Березівського району Одеської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 20.12.2018 року.

З письмового повідомлення Служби у справах дітей Мостівської сільської ради від 02 вересня 2025 року № 135 вбачається, що ОСОБА_3 прибула на територію Мостівської громади в 2022 році за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 . В 2022 році народила дитину ОСОБА_6 . Протягом 2022-2023 року в поле зору Мостівської ССД не потрапляла. На початку 2024 року до Служби звернулась бабуся дівчинки з інформацією в усній формі про неналежне виконання батьками своїх батьківських обов`язків: зловживання алкоголем,сварки,антисанітарія в будинку. Зі слів бабусі матір дитини постійно була відсутня по декілька днів, дитину не відвідувала, не хвилювалась за її емоційний стан та здоров`я. З ОСОБА_3 телефонний зв`язок був відсутній, вибула з території Мостівської ТГ в невідомому напрямку. ОСОБА_3 знову з`явилася на території громади на початку 2025 року вагітна. Після народження дитини вона довгий час перебувала в дитячому відділенні Вознесенської міської лікарні. Співмешканець ОСОБА_3 відмовився давати їй прихисток мотивуючи тим ,що ця дитина народжена не від нього і в нього немає нічого спільного з цією жінкою. Матір з дитиною були тимчасово влаштовані до Обласного центру соціально-психологічної допомоги в м.Вознесенськ. Паралельно велись перемовини про влаштування матері і дитини після зазначеного терміну до кризового центру в м.Миколаїв. Після сварки з господарем будинку, вона вибула без попередження разом з дитиною знову в невідомому напрямку, на телефонний зв`язок не відповідала. За інформацією, яка надійшла до Мостівської ССД від поліцейського офіцера Мрстівської громади ОСОБА_3. виявила бажання змінити постійне місце проживання і вибула разом з дитиною ОСОБА_2 до селища Арбузинка.

Згідно повідомлення Селищного центру соціальних служб Арбузинської селищної ради від 02.10.2025 року вих.. № 272 ОСОБА_3 на обліку Центру не перебуває та за наданням соціальних послуг не зверталася. 24.09.2025 року під час здійснення виїзду за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був залишений матір`ю без нагляду, одягу та їжі.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 21.07.2025 року було виявлено, що житлове приміщення, в якому проживала ОСОБА_3 знаходилось в незадовільному стані, вхідні двері в будинок відсутні, речі розкидані, на ліжку брудна білизна, купи побутового сміття, брудні речі, відсутність місця для приготування їжі та особистої гігієни.

24.09.2025 року старшим інспектором ЮПСП Первомайського РВП Антонюк А.О. в присутності в.о. начальника Служби у справах дітей Арбузинської селищної ради Кравченко Ю.В. складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до КНП Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня.

Наказом № 67 від 10.10.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік Служби у справах дітей Арбузинської селищної ради.

Рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради за № 293 від 10.10.2025 року ОСОБА_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради від 05.11.2025 року за № 313, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано на цілодобове перебування та реабілітацію до Медичного реабілітаційного центру «Місто Добра» Благодійного фонду «Місто Добра» м. Чернівці.

Відповідно до Рішення про припинення виплати державної соціальної допомоги від 19.12.2025 року № 1400-0501-8/104402 ОСОБА_3 виплату допомоги на ОСОБА_2 припинено з 01.12.2025 року.

Згідно висновку орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради від 12 грудня 2025 року доцільно позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок мотивований тим, що відповідачка свідомо нехтує належним виконанням батьківських обов`язків, не забезпечувала дитину належним харчуванням, необхідним медичним лікування та відповідно для віку дитини належним доглядом, залишила дитину віком до 1 (одного) року без нагляду дорослих на тривалий час, жодного разу не поцікавилась станом здоров`я дитини за час перебування дитини в лікарні, не відвідала його, навпаки продовжує вести асоціальний спосіб життя перебуваючи в компанії людей з сумнівною поведінкою, позбавляється батьківських прав відносно середньої доньки, схильна до обману та не дотримується своїх обіцянок, має дуже слабкий батьківський потенціал, що може негативним чином впливати на виховання та розвиток малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 Сімейного кодексу України встановлено, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частинами 6-10 ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі статтями 8, 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Водночас статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав. Зокрема, якщо вона чи він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести

місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як випливає з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зваживши докази, надані суду, встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування, суд вважає доцільним позбавити відповідачку батьківських прав щодо неповнолітнього сина, оскільки відповідач тривалий час самоусунулася від виконання батьківських обов`язків без поважних причин. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку буде відповідати інтересам дитини.

Стосовно вимоги про стягнення із відповідачки аліментів на утримання дитини, то суд виходив зі наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Втім, як установлено судом відповідачка матеріально не забезпечує свою дитину, а тому аліменти на її утримання слід стягнути на підставі судового рішення.

За правилом, установленим ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст183 СК України).

Ураховуючи обставини, із числа регламентованих ч.1 ст. 182 СК України, як то, вік, матеріальне становище та стан здоров`я дитини, зокрема, що дитина знаходиться в Медичному реабілітаційному центрі «Місто Добра» Благодійного фонду «Місто Добра» м. Чернівці та наразі перебуває на утриманні держави.

Також, суд бере до уваги вік, стан здоров`я та матеріальне становище відповідачки, яка є особою працездатного віку, офіційно не працевлаштована, на обліку в органах зайнятості населення не перебуває, не має постійного місця проживання та реєстрації.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачка зобов`язана сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі по 1/4 частині від усіх видів її заробітку (доходу), але у будь - якому випадку не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що прямо визначено положеннями ч.2 ст. 182 СК України.

Крім цього, суд відмічає, що за правилом ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

А згідно ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Те, що відповідачка не працевлаштована не звільняє її від обов`язку забезпечувати належне утримання дитини та сплачувати аліменти.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення із відповідачки аліментів на утримання дитини є обґрунтованим і також підлягає до задоволення з мотивів, що наведені вище.

Суд, крім того, не установив обставин, що передбачені ст. 188 СК України, стосовно відповідачки.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину слід присудити із дня пред`явлення позову, як у даному випадку з 15 грудня 2025 року.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради, подану в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь органу опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою або піклуванням яких буде знаходитись дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання цього рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива