Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №392/2387/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №392/2387/25

Суддя: Кратко Д. М.

Справа № 392/2387/25

Провадження № 3/392/30/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., розглянувши адміністративний матеріал, направлений відділенням поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,–

в с т а н о в и в:

22 листопада 2025 року близько 01:25 годині за адресою Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, провулок Авіаційний, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Богдан 211140, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився в установленому порядку, чим порушив пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а, відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судові засідання у вказаній справі призначалися на 13:45 годину 01 грудня 2025 року, 12:30 годину 08 грудня 2025 року, 14:00 годину 16 грудня 2025 року, 09:40 годину 23 грудня 2025 року, 13:45 годину 13 січня 2026 року, 13:45 годину 19 січня 2026 року, 10:30 годину 03 лютого 2026 року, 10:00 годину 09 лютого 2026 року.

В судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи.

Окрім того, на офіційному сайті Маловисківського районного суду Кіровоградської області (https://mv.kr.court.gov.ua, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Таким чином, суд, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.

03 лютого 2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Беспаловою Н.О. було подано клопотання про закриття адміністративної справи за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання представник зазначає, що в матеріалах вказаної адміністративної справи відсутні докази вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Фабула протоколу серії ЕПР1 № 520133, який складено 22 листопада 2025 року о 01:53 годині поліцейський СРПП ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП викладена наступним чином «22.11.2025 року в 01 год. 25 хв. м. Мала Виска по провулок Авіаційний, 12, водій керував автомобілем Богдан 211140, державний номерний знак НОМЕР_2 (належить ОСОБА_3 ?) з ознаками алкогольного сп`яніння (хто керував?). Як вбачається з оглянутого відеозапису з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції, у вигляді відеофайлі, який міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, доданому посадовою особою, якою було порушено провадження по справі про адміністративне правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520133 від 22 листопада 2025 року, на якому не зафіксовано ОСОБА_1 стоїть і говорить, що він не керував транспортним засобом, а саме: керував транспортним засобом ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 також стоїть та говорить поліції, що він керував транспортним засобом). Жодного належного та допустимого доказу перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, до матеріалів адміністративної справи не долучено. З посиланням на пункти 5, 6, 8 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та частини 5 та 6 статті 266 КУпАП, адвокат Беспалова Н.О. зазначила, що процедура проведення огляду на стан сп`яніння, на її переконання, була грубо порушена, матеріали стосовно ОСОБА_1 не відповідають вимогам статті 256 КУпАП, оскільки свідків немає. Вказала, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Зазначила, що наявні у справ матеріали, не підтверджують факти порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.3 ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні 09 лютого 2026 року, було оглянуто відеозаписи з нагрудної бодікамери під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520133 від 22 листопада 2025 року, на яких зафіксовано: «файл № 2025_1122….._0015» 00:00:00 – 00:00:52 хв. зафіксовано факт руху автомобіля Богдан 211140, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; 00:01:04- 00:01:44 хв. водій транспортного засобу намагається пішки залишити місце зупинки автомобіля; 00:05:33 – 00:05:35 хв. ОСОБА_1 повідомив, що в нього немає посвідчення водія; 00:05:48 – 00:05:49 хв. ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкогольні напої; 00:06:00 – 00:06:02 хв. ОСОБА_1 просить особу на ім`я ОСОБА_5 (тверезого водія) відігнати автомобіль; 00:09:27 -00:09:50 хв. ОСОБА_1 повідомляє, що за кермом автомобіля був не він, а ОСОБА_4 ; «файл № 2025_1122….._0016» 00:00:06 – 00:00:08 хв. ОСОБА_1 повідомляє, що він не має посвідчення водія; 00:00:14 – 00:00:16 хв. працівник поліції повідомляє про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, 00:00:18 – 00:00:19 хв. ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої; 00:00:21 – 00:00:23 хв. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу; 00:00:39 – 00:00:40 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки; 00:00:44 – 00:00:46 хв. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі; 00:00:58 – 00:00:59 хв. ОСОБА_1 повідомляє, що він «випивший»; 00:09:24 – 00:09:26 хв. ОСОБА_1 повідомив, що за кермом автомобіля був Євген.

В судовому засіданні 09 лютого 2026 року, з метою перевірки правомірності дій під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та підстав для його складання було допитано працівника поліції – інспектора ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 .

В судовому засіданні допитаний в якості свідка працівник поліції ОСОБА_6 показав, що під час патрулювання рухаючись на службовому автомобілі помітили автомобіль який рухався на великій швидкості, під час дії комендантської години. Відразу після зупинки вказаного автомобіля, коли той ще незначно котився вперед, з місця водія вибіг громадянин і почав тікати від автомобіля. За ним негайно побіг член екіпажу — поліцейський Однокоз, який наздогнав і зупинив утікача. Надалі поліцейські почали спілкуватись із водієм, після чого із зупиненого автомобіля вийшло 2 громадян, один із яких повідомив, що він був за кермом. Водночас ОСОБА_6 , в судовому засіданні, категорично вказав, що саме ОСОБА_1 вийшов із водійського місця зупиненого автомобіля. В подальшому у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

На переконання суду, невизнання громадянином ОСОБА_1 своєї вини у інкримінованому йому у провину адміністративного правопорушення – спосіб захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Суд констатує, що безпосередньо з відеозаписів оглянутих судом, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 знаходиться поруч із водійським місцем транспортного засобу та відходе від автомобіля, який залишається на місці, після чого його наздоганяє працівник поліції та в подальшому пасажири вказаного автомобіля підходять до ОСОБА_1 та працівника поліції. Водночас суд вважає таким, що не відповідає звичайній логіці поведінки учасників дорожнього руху, твердження про те, що двоє пасажирів (товаришів ОСОБА_1 ) нібито самостійно керували або їхали в цьому автомобілі, тоді як водій ( ОСОБА_1 ) раптово покидає місце водія, виходить з транспортного засобу та намагається пішки залишити місце зупинки в нічний час, під час дії комендантської години. Така поведінка ОСОБА_1 , а саме: вихід з-за керма, відхід пішки від зупиненого автомобіля та спроба залишити місце зупинки — свідчить про те, що саме він перебував за кермом транспортного засобу на момент зупинки поліцейськими. Спроба пішки відійти від автомобіля та уникнути спілкування з працівником поліції додатково підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його умисел ухилятися від законних вимог поліції (як зафіксовано на відеозаписі ОСОБА_1 поводить себе зухвало, відмовляється надати на вимогу працівника поліції документи, що посвідчують його особу), у тому числі від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, виглядає суперечливим, що двоє товаришів ОСОБА_1 самі їхали на автомобілі, а їх товариш чомусь вибіг із місця водія у вказаному автомобілі і почав йти пішки додому вночі, під час дії комендантської години.

Суд зазначає, що жоден з присутніх на місці події свідків - осіб (прізвища та ім"я яких суду невідомі) ствердно та однозначно не повідомив працівнику поліції при склданні протоколу про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 , що останній не керував автомобілем, а керував саме він - свідок.

Щодо посилання представника на порушення працівниками поліції Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року про відсутність свідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 16 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до статті 266 КУпАП, що набрали чинності 17 березня 2021 року, та з цього часу законом передбачено обов`язок поліцейських під час проведення огляду осіб на визначення стану алкогольного сп`яніння застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Окрім того, логічне тлумачення положень частини 2 статті 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за частиною 1 статті 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що положення статті 266 КУпАП в частині порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності двох свідків, є чітко визначеними статті 266 КУпАП та пунктом 6 розділу II Інструкції № 1452/735.

Відповідно до пункту 4 Розділу X Інструкції № 1408/27853 від 10 листопада 2015 року, якою регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, визначено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Беспалової Н.О. на відсутність зазначення в фабулі протоколу серії ЕПР1 № 520133 від 22 листопада 2025 року – прізвища особи яка керувала транспортним засобом, суд зазначає, що вказаний протокол відповідає вимогам статті 266 КУпАП, а пункт 7 протоколу містить детальний опис встановлених поліцейським даних, в тому числі зазначення прізвища особи яка керувала транспортним засобом.

Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520133 від 22 листопада 2025 року; актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зобов`язанням, довідками інспектора СРПП ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Однокоз В., показами працівника поліції Панфілова А.В., а також відеозаписами з нагрудної боді камери працівника поліції зафіксованої під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520133 від 22 листопада 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до пояснень представника ОСОБА_1 – адвоката Беспалової Н.О. щодо не здійснення ним керування вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та розцінює вказані пояснення, як надані з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення.

Згідно статті 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статей 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність громадянина ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП судом не встановлено.

Як вбачається з пункту 1.10 Правил дорожнього руху водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає застосування до водіїв, які вчинили таке правопорушення окрім накладення штрафу також і позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а на інших осіб лише накладення штрафу.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 33,34, 40-1, 130, 251, 252, 283,284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Дмитро Михайлович Кратко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua