Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №480/8600/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року Справа № 480/8600/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8600/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної у листі від 29 серпня 2024 року №10471, у звільненні з війсьйкової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до Висновку лікарсько- консультативної комісії КНП « Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі рапорта від 22 серпня 2024 року у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних сил України, був призваний на військову службу під час мобілізації, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

22.08.2024 року позивач подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, про звільнення від проходження військової служби у зв`язку із сімейним обставинами, на підставі одного із абзаців пп. г, п.2, ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за хворою бабусею ОСОБА_2 (матір`ю його батька), яка згідно Витягу з протоколу висновку лікарсько - консультативної комісії № 122 від 18.06.2024 року, виданого КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Сумської міської Ради потребує постійного стороннього догляду.

Позивач стверджує, що до вказаного рапорту були додані всі необхідні документи.

Разом з тим, листом від 29.08.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 , повідомило, що відсутні правові підстави для задоволення Рапорту та звільнення з військової служби.

Позивач зазначає, що такі дії відповідача неправомірні та не узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом відкрито провадження у справі №480/8600/24, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що для можливості застосування такої підстави для звільнення, яку указує позивач необхідною є наявність одночасно трьох складових умов: наявність у військовослужбовця члена сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи; потреба такої особи у здійсненні постійного догляду; відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або потреба таких членів сім`ї у постійному догляді.

Проте, позивачем разом із рапортом не було надано доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи та, одночасно з цим, відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , або що такі члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що командування військової частини НОМЕР_1 правомірно відмовило у задоволенні рапорту та звільненні позивача з військової служби.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзиви на позовну заяву, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, був призваний на військову службу під час мобілізації, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та має звання сержанта (вказані обставини сторонами не заперечуються).

22.08.2024 року позивачем було подано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, про звільнення від проходження військової служби у зв`язку із сімейними обставинами, на підставі одного із абзаців пп. г, п.2, ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за хворою бабусею ОСОБА_2 (матір`ю його батька), яка згідно Витягу з протоколу висновку лікарсько - консультативної комісії № 122 від 18.06.2024 року, виданого КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1» Сумської міської Ради потребує постійного стороннього догляду.

До рапорту позивачем було додано копії наступних документів: Висновок №2623 про наявність порушення функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; Витяг з протоколу ЛКК №122 від 18.06.2024; паспорт ОСОБА_2 ; картка платника податків ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; довідка №675 про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_3 ; довідка до акта огляду МСЕК №764363; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; паспорт ОСОБА_1 ; свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_4 ; рішення Зарічного районного суду м.Суми від 07.04.2020; картка платника податків ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади від 18.06.2024; інформація на запит про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.06.2024; акт проведення обстеження сім`ї від 20.06.2024; висновок №1951 від 20.06.2024 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Листом від 29.08.2024 року командування військової частини НОМЕР_1 , повідомило позивача про те, що ним не надано доказів, які б «поза розумним сумнівом підтверджували факт наявності у його бабусі, ОСОБА_2 , статусу особи з інвалідністю І або II групи та, одночасно з цим відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості його баби, або що такі члени сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості самі потребують постійного догляду. Отже відсутні правові підстави для задоволення Рапорту та звільнення позивача з військової служби.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-ХІ визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Виходячи із аналізу зазначеної норми, суд погоджується із твердженням відповідача, що для можливості застосування вказаної підстави для звільнення, необхідною є сукупність таких умов:

- наявність у військовослужбовця члена сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи;

- потреба такої особи у здійсненні постійного догляду;

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або потреба таких членів сім`ї у постійному догляді.

З матеріалів справи суд вбачає, позивачем разом із рапортом не було надано доказів, що підтверджували факт наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що позивачем не було додано до рапорту про звільнення доказів наявності у ОСОБА_2 статусу особи з інвалідністю І або II групи, суд доходить висновку, що командування військової частини НОМЕР_1 відмовляючи у задоволенні рапорту на звільненні позивача з військової служби діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №2232 – ХІ.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної у листі від 29 серпня 2024 року №10471, у звільненні з війсьйкової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до Висновку лікарсько- консультативної комісії КНП « Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі рапорта від 22 серпня 2024 року у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за бабусею, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Сумської міської ради від 18 червня 2024 року №122 потребує постійного стороннього догляду – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек