Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: цивільного захисту
Дата: 19 лютого 2026 р.
Справа: №640/20899/21
Суддя: Василенко Ярослав Миколайович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/20899/21 Головуючий у 1-й інстанції: Петрова Л.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі гаражів, деревообробного цеху, адміністративної будівлі шляхом зобов`язання Державне підприємство водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» код ЄДРПОУ: 03150102, (місце знаходження юридичної особи: вул. Сагайдачного, 12, м. Київ, 04070) відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити приміщень, розташованого за адресою: вул. Електриків, 14 у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 152 та ч. 5 ст. 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Відповідно до Порядку № 399 справу № 640/20899/21 передано Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу № 640/20899/21 прийнято до розгляду на стадії розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, зареєстрованого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виконанню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 12.04.2021 № 377 «Про проведення планових перевірок» .
Згідно наказу № 377 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку приміщень Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» код ЄДРПОУ: 03150102, розташованого за адресою: вул. Електриків, 14 у Подільському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення від 14.04.2021 № 27/845 про проведення планової перевірки вручено особисто під розписку, що підтверджується відміткою в повідомленні.
Згідно наказу № 377 видано посвідчення від 17.05.2021 № 3445 та доручено провести планову перевірку приміщення ДП «УКРВОДШЛЯХ», розташованого за адресою: вул. Електриків, 14 у Подільському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 17.05.2021 № 3445 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримав в.о. першого заступника директора, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 3445.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ», експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки від 01.06.2021 № 394, у якому зафіксовано 38 (тридцять вісім) порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, а саме:
- приміщення будівель не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (окрім адмінбудівлі (учбовий комбінат));
- не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв?язаними колами ППКП та оповіщувачів (наприклад, колами живлення, контролю, управління, сигналізації тощо), між кожним з зазначених кіл та доступними для доторкання металевими неструмопровідними частинами (корпусом тощо) на відповідність вимогам нормативних документів та/або технічної документації виробника в порушенні п. 5.9.1.7 ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності;
- не підтверджено наявність та/або справність евакуаційного освітлення шляхів евакуації;
- дерев?яні конструкції деревообробного цеху, котельного цеху, механічний цех, будівлі гаражів, складів, головної адмінбудівлі (учбовий комбінат), адміністративної будівлі не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням акту про виконані роботи;
- з?єднання, відгалуження та окінціювання жил проводів і кабелів в приміщеннях деревообробного цеху, котельного цеху (сауни), механічного цеху, будівлі гаражів, складів не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- в приміщеннях будівлі гаражів, котельного цеху, механічного цеху допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
- в ycix приміщеннях Управління технічного флоту допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
- в приміщеннях будівлі гаражів, деревообробного цеху та механічного цеху електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, який би виступав за габарити апарату на 1 см з кожного боку;
- електрообладнання пожежонебезпечних зонах деревообробного цеху, будівлі гаражів не виконано з нормованим ступенем захисту класу зони;
- у виробничих приміщеннях будівлі гаражів, категорії за пожежною небезпекою «В» допускається застосування пічного опалення;
- двері сходових клітин головної адмінбудівлі (учбовий комбінат), адміністративної будівлі не обладнані пристроями для самозачинення;
- з 3-го поверху головної адмінбудівлі (учбовий комбінат) та 2-го поверху адмінприміщень над гаражами (гуртожиток) нe передбачено розосередженого другого евакуаційного виходу безпосередньо на зовні;
- стіни на шляхах евакуації їдальні оздоблені горючими матеріалами;
- в їдальні електропроводка прокладена по горючим конструкціям;
- у віконних отворах внутрішніх сходових клітин 1-го поверху головної адмінбудівлі (учбовий комбінат), адміністративної частини будівлі гаражів (гуртожиток) не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1.2 м.;
- пожежні кран-комплекти на території підприємства не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;
- на території підприємства біля водойми не влаштований майданчик (пірс) розміром не менше 12х12 м. для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;
- пожежний щит на території підприємства не забезпечений комплектом засобів пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту;
- розміщення газобалонної установки не відповідає Правилам безпеки систем газопостачання України (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток);
- допускається використання не справної газобалонної установки (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток) допускається використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їx виробником правил експлуатації (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток);
- в приміщені допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток, адміністративний корпус);
- допускається використання проводів з пошкодженою ізоляцією (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток);
- в сходовій клітині прокладені електропроводи (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток);
- в житлових кімнатах гуртожитку допускається використання електронагрівальних приладів (адміністративна частина гаражу (2 поверх) гуртожиток);
- допускається використання пошкоджених розеток, відгалужувальними та з?єднувальними коробками (адміністративна частина гаражу (2 поверх));
- в адміністративній частині гаражу (2 поверх) проведено реконструкцію (перепланування поверху, зміна функціонального призначення), без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку та знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;
- не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником підприємства або уповноваженої особи на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах
- не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах;
- на будівлі не встановлено покажчик пожежного гідранта (об?ємний зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) 3 нанесенням на них - літерного індексу ПГ, цифрових значень відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішній діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
- комісією господарчого органу не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву зі складанням акту перевірки технічного стану вогнезахисного покриву;
- не проведено технічне обслуговування вогнегасників в приміщеннях гаражу;
- в приміщеннях здійснюється господарська діяльність (орендованими підприємствами) без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб?єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки у відповідності до п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;
- наказом не призначено посадову особу, відповідальну за утримання вогнезахисного покриву;
- один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;
- на об?єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим.
З метою усунення виявлених порушень позивач звернувся до суду з даним позовом про вжиття заходів реагування в частині відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити до повного усунення порушень.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в ході проведення планового заходу відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень, які не було усунуто та вони створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому є обґрунтовані підстави для застосування заходів реагування, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зокрема зазначає, що порушення виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які дійсно могли спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, відсутні, а тому застосування заходів реагування є недоцільним, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Згідно з частиною п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Згідно зі статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України).
Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ст. 70 Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
За визначенням статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно з положеннями статей 2, 3 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак, це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №815/6365/17, від 19.01.2021 у справі № 640/5571/20 та інш.).
Отже, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону №877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 580/32/19).
Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17638/21.
Як вже було зазначено вище, за результатами перевірки складено акт від 01.06.2021 №394 щодо додержання об`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та встановлено 38 порушень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу апелянта на те, що вказані вище порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи підприємства, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що при збереженні таких умов для працівників та відвідувачів підприємства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.
Тобто, вказані вище порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів ст. 6 Закону № 877, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) здійснюється на підставі письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, що в свою чергу є підставою для здійснення позапланової перевірки.
Однак, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем всіх зафіксованих в акті перевірки порушень.
Більше того, на час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції відповідні документи також не надходили.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув всі порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі гаражів, деревообробного цеху, адміністративної будівлі шляхом зобов`язання Державне підприємство водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» код ЄДРПОУ: 03150102, (місце знаходження юридичної особи: вул. Сагайдачного, 12, м. Київ, 04070) відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити приміщень, розташованого за адресою: вул. Електриків, 14 у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 01.06.2021 № 394.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та для застосування до відповідача відповідних заходів реагування, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відтак, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» - залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua