Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №520/26587/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 520/26587/25

Провадження № 2-а/638/59/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,

за участю секретаря Кутоманової К.С.,

представника позивача Давидюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо незакриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , відкритого з підстав порушення правил військового обліку через неявку по повістці 23.01.2025, та зобов`язати закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виправити недостовірні відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та здійснення розшуку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харків направити повідомлення органам Національній поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом Позивача. Відповідно до даних електронного військово-облікового документа Позивача ним було порушено правила військового обліку. У зв`язку з вказаним, представником Позивача було подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо конкретного порушення Позивачем правил військового обліку. У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено лист № 8/389 від 13.06.2025, яким було повідомлено, що Позивачем не дотримано вимог законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв`язку з неявкою по повістці № 1828893, яка була надіслана засобами поштового зв`язку. Протокол та постанова про вчинення адміністративного правопорушення не складались. Позивача було подано у розшук до органів Національної поліції України 02.02.2025. Враховуючи наведене, строк для притягнення Позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв`язку з неявкою по повістці сплинув, а тому адміністративна справа підлягає закриттю, а помітка про порушення Позивачем правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та розшук Позивача - зняттю з подальшим повідомлення про це органи Національної поліції України. Однак, Відповідачем вказані дії вчинені не були, що свідчить про його протизаконну бездіяльність, яка в свою чергу порушує права та законні інтереси Позивача й спонукає його звернутись з цим позовом до суду.

20.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 через «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти наведених позивачем обставин та вимог адміністративного позову з тих підстав, що завчасно засобами поштового зв`язку на адресу позивача була направлена повістка № 1828893 вимогою прибуття на 23.01.2025 року о 14-00 годині для уточнення даних до ТЦК та СП. Належним чином направлена на адресу позивача повістка вважається такою, що вручена. Позивач за повісткою не прибув, поважних причин неприбуття по повістці не надав. Отже, позивачем не дотримано вищенаведені вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відомості про проходження позивачем медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби в ТЦК та СП відсутні.

Отже, в період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №65/2022, позивачем порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач не пройшов Військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги частини 3, частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", п. 68 – п. 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, підпункту 4 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, за що частиною 3 статті 210 -1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, ТЦК та СП просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.11.2025 від ОСОБА_1 в особі представника позивача Давидюк К.О. через «Електроний суд» надійшла відповідь на відзив.

У відповіді зазначено, що Позивач не оскаржує наявність своєї вини у порушенні правил військового обліку, а тому твердження Відповідача про неприбуття Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 не є предметом спору у цій справі. Предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльності Відповідача, яка полягає саме у невжитті заходів щодо закриття адміністративного провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за ст. 210 КУпАП відносно Позивача, відкритого з підстав порушення правил військового обліку через неявку по повістці 23.01.2025. Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У відношенні Позивача датою виявлення адміністративного правопорушення Відповідачем є 02.02.2025, тобто дата направлення Відповідачем заяви до органів Національної поліції про розшук Позивача за неявку до ТЦК та СП по повістці. На момент звернення Позивача із цим позовом до суду сплинув майже семимісячний строк, що значно перевищує граничний тримісячний строк, встановлений ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Також Позивач зазначає, що посилання Відповідача у відзиві про відсутність відомостей про проходження Позивачем медичного огляду для визначення ступеню його придатності до військової служби в ТЦК та СП також не стосуються предмета спору. У позовній заяві питання щодо проходження або непроходження Позивачем військово-лікарської комісії не порушувалося та не оспорювалося. Водночас, факт проходження чи непроходження Позивачем ВЛК не звільняє Відповідача від обов`язку діяти у суворій відповідності до вимог законодавства при здійсненні провадження у справі про адміністративне правопорушення та не може бути правовою підставою для внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку або для оголошення особи у розшук.

01.12.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 через «Електроний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вдруге наголошує що, ОСОБА_1 завчасно засобами поштового зв`язку на адресу позивача була направлена повістка № 1828893 вимогою прибуття на 23.01.2025 року о 14-00 годині для уточнення даних до ТЦК та СП. Належним чином направлена на адресу позивача повістка вважається такою, що вручена. Позивач за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, поважних причин неприбуття по повістці не надав. Відомості про проходження позивачем медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби в ТЦК та СП відсутні.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

19.11.2025 копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів було доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи з наведених обставин, неприбуття учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування, їх службові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду. Відповідь за результатами розгляду обов`язково надається органом, який отримав заяву (клопотання).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування, їх службові особи зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати звернення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно з п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 2, 4, 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з п. 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII): Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: [...] територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 5 цього Закону: Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки...

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 6 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає відомості, які вносяться до Реєстру: До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів: До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно з п. 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 (далі - Постанова КМУ № 559): Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відповідно до п. 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зазначає, що відповідач здійснив виклик військовозобов`язаного, відповідно до вищезазначених судом вимог законодавства, за допомогою повістки, яка вручена військовозобов`язаному, у визначену дату не прибув до відповідача.

Засобами поштового зв`язку на адресу позивача була направлена повістка № 1828893 з вимогою прибуття на 23.01.2025 о 14:00 годині для уточнення даних до ТЦК та СП. Позивач за повісткою не прибув.

Так згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період передбачають такі варіанти підтвердження про вручення повістки, яку надіслали поштою: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншу адресу місця проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані, зокрема: у разі неприбуття громадянин зобов`язаний повідомити про причини неявки з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Однак, позивач в подальшому не прибув до відповідача у визначений ст. 22 Закону №3543-XII строк та поважних причин неприбуття по повістці не надав.

Зазначене відповідно до Порядку № 560, Порядку № 56 та Правил № 270, кваліфікується як належне вручення повістки та дає право відповідачу для внесення відомостей про цей факт до ІПНП. Звернення відповідача до національної поліції щодо розшуку ОСОБА_1 та притягнення його до відповідальності було подано відповідачем 02.02.2025.

Згідно із ст. 5 Закону №580-VIII поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 9 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону №580-VIII поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, крім іншого, осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносини) передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з абз. 2 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок №1487, в редакції на момент виникнення спірних правовідносини) національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20), здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (абз. 15 п. 79 Порядку № 1487).

Статтями 210, 210-1 КУпАП (передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Стаття 259 КУпАП визначає порядок доставлення порушника, та передбачає, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.

Враховуючи, що ТЦК та СП здійснював виклик ОСОБА_1 на 14:00 23.01.2025, а позивач не з`явився за вказаним викликом, суд дійшов висновку, що закінчений склад правопорушення за ст. 210-1 КУпАП відбувся саме зазначеної дати.

Вказане дає підстави для висновку, що 23.01.2025 є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення. Відповідачем було подано у розшук позивача до органів Національної поліції України 02.02.2025 для затримання та доставки громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 .

Відповідальність за порушення правил військового обліку встановлена ст. 210, 210-1 КУпАП, а отже є адміністративним правопорушенням. В свою чергу порядок розгляду справи, строки притягнення до відповідальності та накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення регулюється нормами КУпАП.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять визначення поняття «триваюче» правопорушення.

Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

В контексті правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, поведінка особи (в даному випадку - позивача) набуває протиправного характеру після не з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, визначений у врученій повістці.

Як було встановлено судом, позивач зобов`язаний був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 23.01.2025 року на 14 год. 00 хв.

Саме неприбуття позивача у зазначені дату та час становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Так згідно із ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи той факт, що неприбуття позивача ОСОБА_1 за викликом по повістці 23.01.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то станом на момент подання позовної заяви вже минуло понад 8 місяців.

Враховуючи наведене, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у разі виявлення факту порушення військовозобов`язаним правил військового обліку мають право притягнути його до адміністративної відповідальності та відповідно накласти адміністративне стягнення лише протягом трьох місяців з моменту виявлення ними такого порушення.

Щодо інкримінування ОСОБА_1 відмови від проходження військово-лікарської комісії та неоновлення військово-облікових даних, то матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані суду докази, не містять доказів направлення особи для проходження військово-лікарської комісії та його відмови від її проходження.

Оскільки відповідачем доведено факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою №1828893, строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв`язку з неявкою по повістці сплинув відповідно до строків, встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП та справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Наведені вище обставини є підставою для закриття адміністративного провадження відносно позивача, відкритого з підстав порушення правил військового обліку через його неявку по повістці 23.01.2025, а тому відсутні підстави для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою складання протоколу та постанови про правопорушення, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного та положень ч. 9 ст. 38. п.7 ч.1 ст. 247 КУПАП, строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення сплинув 23.04.2025, а отже перебування позивача у розшуку для доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є безпідставним, а адміністративне провадження підлягає закриттю.

Крім того, Відповідач у своєму відзиві підтвердив, що через неявку ОСОБА_1 за повісткою 23.01.2025 було внесено відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ініційовано розшукові дії та метою розшуку є доставлення порушника до районного ТЦК та СП для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та винесення постанови про накладення грошового штрафу. Враховуючи необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення, підлягають скасуванню і похідні дії від вказаного правопорушення, а саме внесення змін до реєстру і скасування розшукових дій, пов`язаних з цим конкретним правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 3634,00 грн.

Керуючись ст. 7, 247, 251, 256, 280, 288, 289 КУпАП, ст. 2, 12, 46, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 156, 257, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , відкрите з підстав порушення правил військового обліку через неявку по повістці 23.01.2025, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виправити відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення ним правил обліку та здійснення розшуку через неявку за повісткою 23.01.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 направити повідомлення органам Національній поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення у справі, що відкрита через його неявку за повісткою 23.01.2025.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 3634 (три тисячі шістсот тридцять чотири гривні) 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Поляков