Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №522/26022/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26022/25-Е

Провадження № 2-а/522/111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому позивач просить:

поновити адвокату Скляренку Юлії Сергіївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на оскарження Постанови по справі про адміністративне правопорушення № М/24/1 від 03.07.2025;

скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № М/24/1 від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП;

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати у сумі 16211,20 гривень, що складається з 1211,20 - витрати по сплаті судового збору; 15000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 03.07.2025 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № М/24/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень. Як зазначено в постанові № М/24/1 від 03.07.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , не уточнив дані. Водночас відповідно до п. НОМЕР_1 Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року виключений із військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за ст. 75-А Наказу МОУ №402-2008р. Позивач вважає, що у позивача не виникало обов`язку уточнювати дані, оскільки він не є військовозобов`язаним. Крім того, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-18 ОВ №050177 від 17.12.2007.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали адміністративного позову передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2025 відкрите провадження у адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін та призначенням судового засідання на 24.12.2025. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких була винесена постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №М/24/1 від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

У судове засідання 24.12.2025 з`явилась представник позивача – Скляренко Ю.С., відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав. Розгляд справи відкладено на 15.01.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача та ненаданням витребуваних судом доказів.

У судове засідання 15.01.2025 з`явилась представник позивача – Скляренко Ю.С., відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав.

14.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України 3633-ІХ від 11.04.2024.До відзиву відповідач додав засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення № М/24/1 від 03.07.2025.

На підставі ч. 1 ст. 227 КАС України 15.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 26.01.2026.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2026 поновлено судовий розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Судове засідання у справі призначити на 04.02.2026.

У судове засідання 04.02.2026 учасники справи не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи судом.

04.02.2025 на підставі ч. 1 ст. 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 16.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд встановив, що 02.07.2025 відповідальний виконавець адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_4 склав протокол про адміністративне правопорушення № М/24 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У протоколі зазначена суть адміністративного правопорушення: 02.07.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024, а саме: перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно знаходячись на території України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місце перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовників, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Пояснення і зауваження у протоколі відсутні, містяться підписи одного свідка про відмову від отримання другого примірника протоколу, відомості про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення 03.07.2025 о 18 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

03.07.2025 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , склав постанову № М/24/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій установлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024, а саме: перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно знаходячись на території України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місце перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовників, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Постановлено накласти на позивача штраф у сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Частиною 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частино 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі по тексту - Закон № 3543-XII).

Згідно ст.1 Закону №3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 3 ст.1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 10 статті 1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на момент складення оскаржуваної постанови; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024) визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (який набрав чинності 18.05.2024) під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, мали уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно).

У матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вимог законодавства, а саме: уточнення адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних.

Доказів своєчасного оновлення даних у спосіб, передбачений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», позивач не надав.

В той же час, як вбачається з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 ОСОБА_1 , останній 11.10.2019 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 за ст. 75-А наказу МОУ № 402-2008.

Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції станом на момент, коли військовозобов`язані повинні актуалізувати свої дані в період з 18.05.2024 до 16.07.2024, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції станом на момент, коли військовозобов`язані повинні актуалізувати свої дані в період з 18.05.2024 до 16.07.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 року справа №280/2880/24 зазначив, що з аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Враховуючи, що у військово-обліковому документі позивача міститься відмітка про виключення його з військового обліку, суд дійшов висновку, що у нього був відсутній обов`язок виконати вимоги підпункту 1пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» щодо уточнення персональних даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Дослідивши обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не була доведена.

Частиною 3статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за одну позовну вимогу у розмірі 484,48 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,72-77,79,90,139,205,242-246,286 КАС України, ст.ст.7, 9, 210-1, 235,245,247, 252,268, 280, 283,293 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № М/24/1 від 03.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 , та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,40 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривені 48 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА