Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №589/5311/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/5311/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Курбанова А. Р.

Номер провадження 33/816/961/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

установив:

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 25 жовтня 2025 року о 21 год. 42 хв. по вул. Лесі Українки, буд. 31 в с. Івот Шосткинського району Сумської області керував автомобілем Dawoo Lanos н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння згідно з тестом №2330, результат 1,74 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення процедури огляду, оскільки наявності ознак сп`яніння працівники поліції не встановлювали, що підтверджується відеозаписом, докази на підтвердження відповідності приладу Драгер вимогам законодавства в матеріалах справи відсутні, до того ж ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду та виявив бажання пройти такий в закладі охорони здоров`я, що було проігноровано працівниками поліції, направлення на проходження огляду в матеріалах справи також відсутнє.

До початку апеляційного розгляду від ОСОБА_1 та його захисника Гусляниці О.В. надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, а тому, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494023 від 25 жовтня 2025 року, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об`єктивно, підтверджується доказами у справі, а саме:

- роздруківкою показників огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, результат тесту – 1,74 проміле, яка підписана останнім;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу, результат огляду 1,74 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту;

- відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , встановлення поліцейськими його особи, виявлення у нього під час спілкування поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 і результат такого огляду 1,74 проміле, з яким він спочатку не погодився, але в подальшому відмовився прослідувати до закладу охорони здоров`я та погодився з результатом огляду проведеного поліцейськими.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, серед іншого, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 25 жовтня 2025 року в с. Івот Шосткинського району Сумської області у апеляційній скарзі не оспорюється.

Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відеозапис події правопорушення з технічних засобів поліцейських є об`єктивним доказом у справі і не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певної події, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських для забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в установлений законом спосіб. Ці відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді, зокрема: 1) підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; 2) вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; 3) проходження огляду.

Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_1 реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.

Що стосується доводів ОСОБА_1 з приводу того, що працівники поліції не здійснювали дій на встановлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, то такі не заслуговують на увагу, оскільки питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», згідно якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», про які і було повідомлено ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами.

Апеляційний суд не може погодитись і з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, оскільки вони не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи і дослідженому відеозапису, з якого убачається, що ОСОБА_1 спочатку дійсно не погодився з результатом його огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і виявив бажання пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, але пізніше відмовився прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я і погодився з результатом проведеного поліцейськими огляду, про що поставив свій підпис у відповідній графі акту.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послалася суддя суду першої інстанції у своїй постанові, зокрема з роздруківкою результату огляду, актом огляду, протоколом про адміністративне правопорушення, які підписані власноруч ОСОБА_1 . При цьому будь-яких зауважень з приводу допущених порушень порядку огляду ОСОБА_1 не висловив.

З огляду на викладене, керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в порушення імперативних вимог Правил дорожнього руху цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейськими при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_1 як учасника дорожнього руху, а сам протокол містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, конкретний пункт Правил дорожнього руху (п. 2.9 а) і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вищенаведене підтверджує не лише факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій транспортного засобу зобов`язаний виконувати.

Що стосується доводів апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що прилад «Alcotest Drager 6810» є належним пристроєм, за допомогою якого можна проводити тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, то апеляційний суд вважає їх необгрунтованими. Відхиляючи ці твердження, суд апеляційної інстанції, на підставі наявних доказів, які досліджені та оцінені належним чином, констатує, що огляд проводився за згодою ОСОБА_1 , доказів на підтвердження того, що водій просив чи вимагав надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Drager Alcotest 6810», безпосередньо перед проведенням огляду, чи після такого у матеріалах справи відсутні.

Не є слушними і доводи ОСОБА_1 про те, що його огляд був проведений приладом «Драгер Alcotest 6810», який не дозволений на території України.

Так, п. 1, 3 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року № 1452/735, встановлено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів; поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Наказом Держлікслужби України № 1529 від 29 грудня 2014 року «Про державну реєстрацію медичних виробів» затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, згідно п. 43 якого - газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.

Відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 газоаналізатори Drager Alcotest внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України і дозволені для застосування на території України, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.

Газоаналізатор Drager Alcotest 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, входить до газоаналізаторів марки «Drager Alcotest» з необмеженим строком дії свідоцтва, а тому підстав ставити під сумнів показники даного приладу немає.

Апелянтом не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу Drager Alcotest 6810, або заборони використання його на території України за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування.

Таким чином, у ході розгляду справи не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскарженої постанови, а тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний