Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №145/24/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/24/26

Провадження № 33/801/183/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець В. Д.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., а також стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 27.12.2025 о 16-45 год. в селищі Тиврів Вінницької області, на автодорозі Т-02-12 Вінниця-Шпиків, Шаргород, 27 км, він, як водій автомобіля Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався та не врахував безпечної дистанції та бокового інтервалу, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальним збитком, чим порушив вимоги пунктів 12, 13.1 ПДР України.

Не погодившись із судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що він не визнає своєї вини, при цьому суд не з`ясував обставин справи. Зазначає також, що на місці ДТП, схема не складалась, йому на ознайомлення та підпис не надавалась.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах викладених в ній, просив її задовольнити. Пояснив, що рухався автодорогою своєю смугою, проте зіткнувся із зустрічним автомобілем, водій якого, на його думку, не справився з керуванням, і виїхав на зустрічну смугу руху.

Потерпілий ОСОБА_3 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та пояснив, що рухався в напрямку міста Вінниця в селищі Тиврів та відчув удар в ліву сторону авто. Спочатку не зрозумів, що сталося, а вийшовши з авто через пасажирську сторону зрозумів, що відбулося зіткнення із зустрічним авто. При цьому він рухався по центру власної смуги руху, а тому вважає винним у ДТП водія іншого автомобіля.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положення ст. 7 КпАП України передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КпАП України передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 251 КпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №552503 від 27.12.2025 водій автомобіля "Gelly CK", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 того ж дня о 16:45 год в с-щі Тиврів, на автодорозі Т-02-12 Вінниця - Шпиків - Шаргород 27 км, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався та не врахував безпечної дистанції та бокового інтервалу, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальним збитком, чим порушив вимоги пунктів 12, 13.1 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за статтю 124 КпАП України.

Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 12 ПДР України передбачено ряд вимог, які повинен дотримуватись водій, зокрема: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним . У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

При цьому водієві забороняється:

а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу;

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до п.п. «и» п.30.3 цих Правил.

Пунктом 13.1 ПДР визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність в діях останнього складу даного правопорушення.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 552503 від 27.12.2025;

-письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

-схемою місця ДТП, відповідно до якої зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху ОСОБА_3 .

Водій ОСОБА_1 в поясненнях зазначив, що 27.12.2025 року він рухався на своєму автомобілі у напрямку с. Пирогів з м. Вінниці. Доїхавши до смт. Тиврів на ділянці дороги, що проходить по мосту він відчув різкий удар в ліву сторону автомобіля та одразу зупинився. Вийшовши з автомобіля, побачив пошкодження на ньому з лівої сторони.

Водій ОСОБА_3 у поясненнях вказав, що 27.12.2025 він рухався із м. Вінниці в напрямку селища Тиврів на власному авто. Коли проїжджав по мосту відчув звук удару, і коли зупинився не зміг відчинити дверцята , а тому виходив в машини через дверцята, що біля пасажирського місця.

В матеріалах провадження наявна схема ДТП, яка складена у відповідності з вимогами наказу МВС № 1395 від 07.11.2015 року “Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”.

У вказаній схемі зафіксовано наступне: ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів, пошкодження, які автомобілі отримали внаслідок ДТП. Розташування транспортних засобів, характер пошкоджень автомобілів, відображених на схемі місця ДТП, підтверджують, що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху ОСОБА_3 .

Учасники ДТП, якими є ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , будь-яких зауважень чи доповнень до схеми не подали.

Таким чином є встановленим, що порушення ОСОБА_4 п.12., 13.1 ПДР спричинило до пошкодження транспортного засобу автомобілем "Skoda Fabia", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , та власного автомобіля ОСОБА_4 .

Схема ДТП складена у присутності водіїв, ними підписана, а тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із схемою ДТП, і така взагалі на місці не складалась є безпідставними.

Наявною в матеріалах справи фото-таблицею зафіксовано ушкодження транспортних засобів після зазначеної ДТП.

Отже зазначені докази в їх сукупності підтверджують причетність водія ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, механізм його настання .

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 будучи учасником дорожнього руху, порушив п.п. 12,13.1 ПДР України, що у комплексі всіх вихідних факторів дії перебувають у причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, є правовою підставою адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КпАП України.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, а відтак постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 січня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 січня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник