Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №127/16564/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/16564/25

Провадження № 22-ц/801/265/2026

Категорія: 40

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокуСправа № 127/16564/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.

з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 127/16564/25 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою,

за апеляційною скаргою представника відповідача Кредитної спілки «Альянс Україна» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2025 року, ухвалене у складі судді Бессараб Н. М., -

встановив:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Альянс Україна», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила визнати поруку, що виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 як поручителем та Кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором, припиненою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2007 між ОСОБА_2 як позичальником та кредитною спілкою «Альянс Україна» (було укладено Договір кредиту №612-07к. Цього ж дня, між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як іпотекодержателем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дібровою Л.О. Згідно умов даного договору іпотеки позивач як майновий поручитель ОСОБА_2 для забезпечення зобов`язань останнього за Договором кредиту передала відповідачу в іпотеку нерухоме майно - будівлі та споруди автозаправної станції-складу паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Також 21.05.2007 між ОСОБА_1 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором було укладено договір поруки №612-07к, згідно умов якого позивач взяла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 за Договором кредиту. Даним договором було передбачено, що відповідальність поручителя наставала у випадку, коли боржник ( ОСОБА_2 ) не виконував або належним чином не виконував свої грошові зобов`язання перед кредитором згідно Договору кредиту. При цьому, умовами договору поруки було встановлено, що і поручитель і боржник нестимуть солідарну відповідальність перед кредитором. Цього ж дня, 21.05.2007 між ОСОБА_3 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором був укладений такий же договір поруки з аналогічним номером та змістом. В подальшому ОСОБА_2 як позичальник уклав з кредитною спілкою «Альянс Україна» ряд додаткових договорів до Договору кредиту, а саме: від 21.05.2007; від 23.05.2007; від 31.05.2007; від 05.06.2007; від 30.09.2007; від 07.12.2007; від 31.03.2008; від 12.09.2008.

06.02.2009 Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. по справі 109/08 постановив рішення, яким позов КС «Альянс Україна» було задоволено і вирішено розірвати договір кредиту №612-07к від 21 травня 2007 року та стягнути на користь кредитної спілки солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2777754,50 коп. та судові витрати у розмірі 150,00 грн.

30.04.2009 ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці було видано виконавчий лист №12нар/09 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08. В травні 2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до Ленінського районного суду м. Вінниці з заявами про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08 та рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2010, в задоволенні заяв про скасування рішення третейського суду - відмовлено.

В подальшому, на підставі договору іпотеки від 27.05.2007, укладеного, як уже зазначалося - між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як іпотекодержателем та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дібровою Л.О., відповідач скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізував майно, що належало позивачу. Так, 31.05.2011 за результатами проведення торгів з реалізації предмета іпотеки - будівель та споруд автозаправної станції-складу паливно-мастивних матеріалів, що належать на праві власності ОСОБА_1 і знаходяться в АДРЕСА_1 , дане нерухоме майно було придбане за 240000 грн. приватним підприємством «Фірма «Яско».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2016, вирішено видати дублікат виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 2777754,50 грн. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду. Та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2017 по справі №127/4817/17 було поновлено КС «Альянс Україна» строк для пред`явлення дубліката виконавчого листа №12нар/09.

Наразі за виконавчим листом №12нар/09 Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020, що підтверджується інформаційною довідкою з Автоматизованої системи виконавчого провадження. Зокрема, в ході даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-західне міжрегіональне управління юстиції (Хмельницький) Бондарчук Т.О. 11.03.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Станом на сьогоднішній день позивач продовжує сплачувати відрахування зі своїх доходів на користь відповідача.

Стосовно договору поруки №612-07к від 21.05.2007 слід зазначити, що ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 за виконання останнім своїх зобов`язань за договором кредиту у повному обсязі. Тобто, укладаючи договір поруки №612-07к від 21.05.2007, позивач взяла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 щодо повернення кредиту у строк до 21.05.2010 зі сплатою процентів у розмірі 0,1644% за кожен день користування.

Проте, в подальшому між ОСОБА_2 та КС «Альянс Україна» було укладено ряд додаткових договорів до Договору кредиту, якими змінено строк повернення кредиту та сплати процентів за його користування. Так, зокрема, в додаткових договорах № 5,6 такий строк було визначено - до 30 травня 2010 року, а в додаткових договорах № 2,3,4,7,8 уже - до 31 травня 2010 року. Збільшення строку кредитування призвело до збільшення обсягу зобов`язань ОСОБА_2 за Договором кредиту внаслідок виникнення у нього обов`язку сплачувати проценти за триваліший строк користування кредитом. У свою чергу, така зміна основного зобов`язання призвела до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 як поручителя ОСОБА_2 . Позивач не надавала свою згоду на укладення вищезазначених додаткових договорів, а договір поруки №612-07к від 21.05.2007 не мітить умов щодо збереження дії поруки у випадку збільшення обсягу основного зобов`язання без згоди поручителя. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука, що виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором, припинилася після укладення між ОСОБА_2 та відповідачем додаткових договорів до Договору кредиту, внаслідок яких збільшився строк кредитування, що призвело до збільшення як обсягу зобов`язань самого боржника так і обсягу відповідальності його поручителя. Позивач вважає, що Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» під час розгляду справи 109/08 неправильно застосував норми матеріального права та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вона не приймала участі у розгляді справи №109/08 та була позбавлена можливості звернути увагу суду на наявність підстав для припинення поруки. Позивач переконана, що вирішивши питання про солідарне стягнення заборгованості з неї як з поручителя ОСОБА_2 , третейський суд тим самим вийшов за межі третейської угоди, адже ні договір поруки №612-07к від 21.05.2007, ні навіть договір іпотеки від 21.05.2007 не містять третейського застереження. Окремої третейської угоди ОСОБА_1 з відповідачем також не укладала. Третейське застереження фігурує лише в п. 8.3. Договору кредиту, що був укладений кредитною спілкою з ОСОБА_2 , а тому поширюється тільки на нього, а не на його поручителів. У зв`язку з цим, до компетенції третейського суду правомірно може бути віднесене лише вирішення питання про стягнення заборгованості виключно з самого позичальника. На підставі викладеного, позивач вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано поруку, яка виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Альянс Україна», припиненою.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач Кредитна спілка «Альянс Україна» подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю та порушенням позивачем строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції ухвалив рішення з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд вважав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Від представника позивача адвоката Придувалова В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін. .

Представник позивача адвокат Придувалов В.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

12 лютого 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника КС «Альянс Україна» з проханням провести розгляд справи у відсутність їх представника.

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяви про розгляд справи у їх відсутність та будь-яких інших заяв і клопотань до суду не подавали.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 травня 2007 року між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №612-07к, за яким Позичальникові було надано кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн.

Пунктом 2.2 договору кредиту передбачено, що ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит та проценти за його користування до 21 травня 2010 року.

В розділі 3 вказаного договору кредиту та п. 3.1 встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язується сплачувати не пізніше ніж 21-го (двадцять один) числа кожного наступного місяця плату за користування кредитом за попередній місяць (проценти), та частину основної суми кредиту згідно умовного графіку наведеного в табл. 1 та таблицях до додаткових угод. Розмір процентів за користування кредитом, в разі належного виконання позичальником своїх обов`язків за даним договором становить 0,1644% за день плюс один процент від суми кредиту, які сплачуються позичальником одноразово в день отримання кредиту.

Додатковим договором №1 від 21.05.2007 до договору кредиту №612-07 к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 71680 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 21.05.2010.

Додатковим договором №2 від 23.05.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 270000 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.

Згідно додаткового договору №3 від 31.05.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 10000 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.

Додатковим договором №4 від 05.06.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 10 000 гривень, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.

Згідно додаткового договору №5 від 30.09.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 30847 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010.

Додатковим договором №6 від 07.12.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 21622 гривні 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010.

Згідно додаткового договору №1 від 31.03.2008 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 37138 гривень 92 копійки, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.

Додатковим договором №8 від 12.09.2008 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року сума залишку кредиту складає 59583 гривні 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.

21 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань по кредитному Договору №612-07к між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено два Договори поруки №612-07к, за якими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 взяли на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 , що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 (а.с. 19, 20).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №612-07к, Поручитель бере на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 , що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, укладеного між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3.2 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

В розділі 4 п. 4.1 договору кредиту визначено, що вимоги по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом забезпечується іпотекою.

21.05.2007 між КС «Альянс Україна», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено договір іпотеки, де в Розділі «Терміни та визначення» вказано, що предметом іпотеки за даним договором є: будівлі і споруди автозаправної станції - складу паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться в АДРЕСА_1 , а саме: - операторська АЗС з навісом, літери «А,а», загальною площею 4,8 м2, огорожа № 1-2, розпашні ворота № 3; -підземні резервуари для паливо-мастильних матеріалів: по 5 м3 - з № 4 по № 7, по 50 м3 - №№ 8, 9, 12, 16 ґ; по 25 м3 - №№ 10,11,13,14,15; по 75 м3 - №17; - надземні резервуари для пального по 3 м.кв.- №№ 18,19; по 5 м.кв. - АДРЕСА_2 ; по 25 м.кв. - АДРЕСА_3 ; по 20 м3- № 22; по 50 м3– з №23 по №26; - 4 паливно-розливні колонки з № 27 по № 30, асфальтове покриття № 31, які належать Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на будівлі і споруди автозаправної станції - складу паливно-мастильних матеріалів, виданого 01 грудня 2006 року Виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, та зареєстрованого Тиврівським районним структурним підрозділом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 12 грудня 2006 року в реєстрову книгу за № 1, за реєстровим номером 18 (а.с. 21-25).

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору іпотеки зазначено, що за рахунок майна Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодування збитків, які виникли у зв`язку із прострочкою виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором, витратами пов`язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати обумовлені виконанням умов цього договору.

Відповідно до п. 4.5 вищевказаного договору іпотеки зазначено, що реалізація майна здійснюється Іпотекодержателем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса - з порядку, визначеному ЗУ «Про іпотеку».

06 лютого 2009 року Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. по справі №109/08 постановлено рішення, яким було задоволено позов Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року та стягнення солідарно боргу за кредитним договором (а.с. 26-28).

30 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КС «Альянс Україна» про видачу виконавчих листів на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009, ухвалив видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі №109/08 про розірвання договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 та солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» коштів в загальній сумі 2777754,50 грн, а також судові витрати в розмірі 150 грн. (а.с. 66).

27 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулися до Ленінського районного суду міста Вінниці з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації «Альянс» від 06 лютого 2009 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду від 06.02.2009 року – відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2010 по справі №22-1726/10 апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року залишено без змін (а.с. 71).

Наразі за виконавчим листом №12нар/09, виданим 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020. Зокрема, в ході даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-західне міжрегіональне управління юстиції (Хмельницький) Бондарчук Т.О. 11.03.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно з ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язанням, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми закону, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності, тощо.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21 травня 2007 року між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №612-07к, за яким Позичальникові було надано кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн.

Пунктом 2.2 договору кредиту передбачено, що ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит та проценти за його користування до 21 травня 2010 року.

В розділі 3 вказаного договору кредиту та п. 3.1 встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язується сплачувати не пізніше ніж 21-го (двадцять один) числа кожного наступного місяця плату за користування кредитом за попередній місяць (проценти), та частину основної суми кредиту згідно умовного графіку наведеного в табл. 1 та таблицях до додаткових угод. Розмір процентів за користування кредитом, в разі належного виконання позичальником своїх обов`язків за даним договором становить 0,1644% за день плюс один процент від суми кредиту, які сплачуються позичальником одноразово в день отримання кредиту.

На підставі укладених між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 додаткових договорів до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, а саме: додаткового договору №2 від 23.05.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №3 від 31.05.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №4 від 05.06.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №5 від 30.09.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010; додаткового договору №6 від 07.12.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010; додаткового договору №1 від 31.03.2008 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №8 від 12.09.2008 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010, були затверджені нові графіки погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому, які відповідно п. 5 цих додаткових договорів є невід`ємними частинами договору кредиту №612-07к від 21.05.2007.

Отже, внаслідок укладення зазначених вище додаткових договорів збільшився термін виконання основного зобов`язання (відстрочення виконання) ОСОБА_2 за кредитним договором №612-07к від 21.05.2007.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що при цьому додаткові договори поруки між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та поручителем ОСОБА_1 не укладалися.

Таким чином, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_1 за додатковими договорами до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, а саме: додаткового договору №2 від 23.05.2007; додаткового договору №3 від 31.05.2007; додаткового договору №4 від 05.06.2007; додаткового договору №5 від 30.09.2007; додаткового договору №6 від 07.12.2007; додаткового договору №1 від 31.03.2008; додаткового договору №8 від 12.09.2008 збільшився без її згоди.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку зі зміною зобов`язання без згоди поручителя ОСОБА_1 порука, яка виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, є припиненою.

Щодо доводів відповідача про встановлення обставин справи рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. від 06.02.2009 по справі №109/08, яким було задоволено позов Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року та стягнення солідарно боргу за кредитним договором.

З рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. від 06.02.2009 по справі №109/08 вбачається, що ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи третейським судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Разом з тим, ч. 5 ст. 82 ЦПК України не містить в собі зазначення про рішення третейського суду, а тому суд вважає, що у даній справі підлягають доказуванню обставини припинення поруки в загальному порядку.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.

Таким чином, на протязі саме цього строку особа, чиї права порушені, має право звернутись до суду.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з ч. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що за виконавчим листом №12нар/09, виданим 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020.

На запитання суду представник позивача повідомив, що коли у 2017 році відповідач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, тоді й позивачка дізналася про порушення свого права. Строки позовної давності позивачем не пропущені.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №127/4817/17 та системи Д-3 Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2017, яка набрала законної сили 23.06.2017 відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 23.06.2017, поновлено кредитній спілці «Альянс Україна» строк для пред`явлення дубліката виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 2 777 754 грн. 50 коп. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 квітня 2009 року у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду.

Таким чином, оскільки позивач дізналася про порушення свого права в квітні 2017 року, тому мала право звернутися до суду з цим позовом до квітня 2020 року.

У той же час, позивач звернулася до суду з цим позовом 28.05.2025.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність) продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.

Отже, враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257 ЦК України, внаслідок введення карантину (п. 12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п. 19 Перехідних положень ЦК України) суд вважає, що загальний строк позовної давності в три роки продовжено та позивачем не пропущено при зверненні до суду із даним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, що, в свою чергу, не дає підстав для висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені скаржником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно віднести за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив :

Апеляційну скаргу представника відповідача Кредитної спілки «Альянс Україна» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська