Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №751/8057/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/8057/25

Провадження №2/751/228/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

представник позивача – Маюра Андрій Миколайович

відповідач – ОСОБА_1

представник відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,28 січня 2026 року

місто Чернігів

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ГУ ПФУ в Чернігівській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії у розмірі 61914 гривень 64 копійок, та судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області перебуває ОСОБА_1 , яка з 05.01.2021 року отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При обчисленні пенсії по віку коефіцієнт стажу, з урахуванням кратності (1,35) склав 0,40950. Розмір пенсії відповідача з 05.01.2021 року склав 4140 гривень 48 копійок.

У травні 2025 року електронна пенсійна справа відповідача була переглянута та приведена у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме застосовано коефіцієнт стажу без урахування кратності – 0,30333. Розмір пенсії відповідача склав 3622 гривні 75 копійок. У зв`язку з чим, за період з 05.01.2021 по 28.02.2025 роки виникла переплата пенсії у розмірі 61914 гривень 64 копійок.

Для самостійного повернення надміру виплаченої суми пенсії, на адресу відповідача, був направлений лист від 22.05.2025 року №2500-0403-8/32840, з проханням повернути кошти добровільно на рахунок Головного управління.

На час подання позовної заяви кошти від відповідача не надходили.

Таким чином, відповідач безпідставно отримала бюджетні кошти у розмірі 61914 грн 64 коп, що підлягають поверненню до Пенсійного фонду України.

09.01.2026 року в системі «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник відповідача зазначив, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач допустив будь-яку недобросовісну поведінку, вчиняв дії, які призвели або могли призвести до виникнення переплати пенсії.

Вказав, що не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних сум.

Отже, закон встановлює два винятки з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Ця умова повернення переплаченої суми коштів, зазначена і у ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, з наведеного вбачається, що кошти підлягають поверненню у разі доведеності рахункової помилки та недобросовісності відповідача.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно. Від представника позивача Маюри А.М. надійшла заява про розгляд справи без участі представника ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі та участі її представника.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 14.01.2021 року отримує пенсію за віком, відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у травні 2025 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 05.01.2021, у зв`язку з чим розмір пенсії склав 3622 гривні 75 копійок, що підтверджується перерахунками пенсії.

22.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на адресу відповідача направлено лист №2500-0403-8/32840, яким повідомлено про переплату пенсії у сумі 61914 гривень 64 копійок. за період з 05.01.2021 року по 28.02.2025 року, та запропоновано добровільно повернути, шляхом внесення коштів на рахунок Головного управління.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами частини першої ст. 50 вищевказаного Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Судом встановлено, що відповідачу здійснено перерахунок пенсії з 05.01.2021 року до 28.05.2025 року, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 61914 гривень 64 копійок.

За положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку та недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15, у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. У такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 06 вересня 2018 року у справі №354/470/17-ц, від 13 травня 2019 року у справі № 473/1575/17).

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій можливе шляхом стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, зокрема, у випадку надання ним недостовірних (явно неправильних) даних, тобто у випадку недобросовісної поведінки набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року № 404/4822/15-ц).

Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області не надало суду жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача.

Крім того, матеріали справи не містять результатів службової перевірки щодо помилки працівників при розрахунку пенсійного забезпечення чи доказів про збій програмного забезпечення, що спричинило надлишкові виплати. Тому є передчасним твердженням, що орган, який уповноважений призначати пенсії, достеменно встановив факт переплати пенсії. Таким чином, недобросовісність з боку відповідача відсутня.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Позивачем понесені та підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 268, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2026 року.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області (місцезнаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-а, код ЄДРПОУ 21390940)

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя С. М. Ченцова