Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №576/2506/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2506/25

Провадження № 3/576/1/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Сапон О.В., з участю секретаря судового засідання Мітіної О.О., адвоката Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області у відношенні

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2025 року о 07 год. 55 хв. по вул. Путивльська в м. Глухові Шосткинського району водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21061», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно показника газоаналізатора «Alcotest 6820», які склали 1.73 ‰). Від проходження огляду на стан сп`яніння в КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради відмовився. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи. Надіслав до суду клопотання, в якому просив зупинити провадження в справі до звільнення його з військової служби, оскільки він бажає особисто приймати участь у розгляді вказаної справи з метою захисту своїх прав. В той же час, адвокат Коваленко О.В., яка здійснює захист ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила суд закрити провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свою позицію мотивує таким:

- ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, а тому працівники поліції не мали права складати у відношенні нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, бо таким правом наділені лише посадові особи військової служби правопорядку;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є безперервним, а тому не може бути використаний як доказ в суді;

- працівники поліції не провели контрольний «задув» приладу, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки транспортного засобу;

- поліцейські не склали направлення на проведення медичного огляду ОСОБА_1 та не відсторонили його від керування транспортним засобом;

- на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Крім того, захисник просить у всякому разі не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, застосувавши за аналогією закону ст. 69 КК України до додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Коваленко О.В., суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Так, згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Крім того, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворюють дії, що полягають у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що останній 16 вересня 2025 року о 07 год. 55 хв. по вул. Путивльська в м. Глухові Шосткинського району керував автомобілем «ВАЗ 21061», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно показника газоаналізатора «Alcotest 6820», які склали 1.73 ‰). Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тесту від 16 вересня 2025 року підтверджується, що під час огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння (показник газоаналізатора «Alcotest 6820» – 1.73 ‰).

Крім того, представленим працівниками поліції та оглянутим відеозаписом вищевказаних подій зафіксована процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також його відмова від проходження такого огляду в медичному закладі. Також із цього відеозапису вбачається, що підставою для проходження огляду на стан сп`яніння було те, що від ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 жодних порушень його прав допущено не було

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду наявні в матеріалах справи докази на предмет їх достовірності та допустимості, суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд вважає безпідставними твердження захисника про те, що для складання протоколу у відношенні ОСОБА_1 працівники поліції мали б викликати військову службу правопорядку. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним автомобілем, будь-яких даних, що він знаходився при виконанні своїх службових обов`язків по несенню військової служби матеріали справи не містять, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, він несе відповідальність за вчинення вказаного правопорушення на загальних підставах. Тому, саме працівники поліції мали право скласти у відношенні нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо необхідності зупинення провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, то суддя зазначає таке. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа дійсно має право бути присутньою при розгляді справи. Так само відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий суд включає право на ефективний захист.

Однак, це не означає безумовної особистої присутності особи в кожному провадженні, тим більше, що її інтереси в цій справі представлені адвокатом. Тому відсутність ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи не становить порушення ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення взагалі не містить норми, яка передбачає можливість зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із проходженням особою військової служби або до закінчення воєнного стану.

Щодо клопотання сторони захисту про незастосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення його права керування транспортними засобами, бо той є військовослужбовцем ЗСУ і здійснює захист Батьківщини, то з цього приводу суддя приходить до наступних висновків.

Так, в своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (O`Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Тому, враховуючи серйозність правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , суддя не вбачає підстав для незастосування до нього додаткового стягнення у виді позбавлення його права керування транспортним засобом. Тим більше, що така можливість не передбачена КУпАП, а посилання сторони захисту на застосування ст. 69 КК України за аналогією закону є безпідставним.

Щодо не скаладання працівниками поліції направлення для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , то суд зазначає, шо відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735), вказаний документ працівники поліції повинні складати, якщо водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, то вказане направлення на медичний огляд працівники поліції не повинні складати.

Так само, відсутність в матеріалах справи даних про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом в цьому випадку не має жодного значення для кваліфікації його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказаних обставин суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік

Стягнути із ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в Сумський апеляційний суд через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон