Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №500/5329/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5329/25

20 лютого 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – ВЧ НОМЕР_2 , відповідач 2), в якому просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЧ НОМЕР_2 в частині призову позивача на військову службу за мобілізацією та зарахування до списків особового складу військової частини, оскільки позивач користувався правом на відстрочку;

визнати протиправними та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов позивача на військову службу за мобілізацією та наказ командира ВЧ НОМЕР_2 про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 ;

зобов`язати ВЧ НОМЕР_2 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 03.09.2025 було незаконно затримано без жодних правових відстав невідомими особами у військовій формі. На час звернення до суду позивач проходить військову службу, хоча йому жодних документів щодо його мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини не надали та відмовлялися надати. Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу та подав до територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про надання відстрочки на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) як особі, що є утриманцем дитини з інвалідністю. До закінчення розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вважає, що не підлягав призову на військову службу відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560).

Щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини вказує, що у спірних правовідносинах порушення прав відбулося внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, спрямованих на призов на військову службу під час мобілізації, а тому з метою ефективного захисту порушеного права та повного його відновлення буде за належне ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суду зобов`язано відповідачів надати належним чином засвідчені копії документів.

14.10.2025 від ВЧ НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 зазначає, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.75-76).

Також представником відповідача 2 надано до суду копію наказу командира ВЧ НОМЕР_2 про зарахування позивача до списків особового складу (а.с.78).

17.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти позову заперечує. Зазначає, що 03.09.2025 позивач прибув за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що є порушником правил військового обліку, підлягає призову на військову службу під час мобілізації та перебуває в базі розшуку Обухівського РУ поліції ГУ НП в Київській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 і повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Одночасно 03.09.2025 надійшла заява та документи позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами розгляду цієї заяви 03.09.2025 Комісією прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Про прийняте рішення позивача проінформовано листом ІНФОРМАЦІЯ_3 у виді повідомлення від 04.09.2025 № 9104.

Відповідач 1 вказує, що по закінченню медичного огляду позивача було визнано придатним до військової служби та у зв`язку із відсутністю підстав для надання відстрочки ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації, знятий з військового обліку і направлений у ВЧ НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.85-87).

Ухвалою суду від 18.11.2025 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для подання відзиву на позовну заяву до 17.11.2025. Цією ж ухвалою продовжено процесуальний строк розгляду справи до тридцяти днів.

11.12.2025 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , у якій він зазначив, що його було примусово переміщено до іншої військової частини, в якій він перебуває на даний час, однак жодної інформації щодо назви військової частини та конкретного місцезнаходження позивачу не відомо (окрім перебування у місті Києві) та з відповідним наказом його не ознайомлено, а тому вважав за необхідне задля належного захисту та встановлення всіх обставин справи витребувати у відповідача 2 дані щодо зміни військової частини, у якій перебуває позивач на даний час.

Також позивач просив після з`ясування військової частини, де він перебуває на даний час, вирішити питання заміни первинного відповідача на належного, тобто на військову частину, у якій він на даний час проходить військову службу, та при розгляді справи вирішити відповідну позовну вимогу шляхом ухвалення рішення про звільнення його та виключення зі списків актуальної військової частини.

Ухвалою суду від 16.12.2025 витребувано докази та письмові пояснення в учасників справи. Зобов`язано ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення з приводу таких питань: ким була підписана та яким чином подана поштовим зв`язком 03.09.2025 заява від його імені до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки, якщо у цей день він перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 і лише 03.09.2025 він був знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) та відразу взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Чому така заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не подавалася до 03.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 )? Хто підписав позовну заяву та направив її до суду, а також хто підписував інші заяви по суті справи, якщо позивач у цей час вже проходить військову службу та перебуває за межами Тернопільської області, при цьому усі заяви надсилалися поштовим зв`язком з міста Тернопіль? Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду інформацію про те, де на даний час проходить військову службу ОСОБА_1 з повною інформацією про таку військову частину, надати копію відповідного наказу, що слугував підставою для переведення ОСОБА_1 до іншої військової частини для подальшого проходження військової служби, надати читабельні та якісні копії документів, долучених до відзиву на позовну заяву. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 надати суду інформацію про те, де на даний час проходить військову службу ОСОБА_1 з повною інформацією про таку військову частину, а також надати копію відповідного наказу, що слугував підставою для переведення ОСОБА_1 до іншої військової частини для подальшого проходження військової служби.

Позивачем надано до суду письмові пояснення (а.с.131).

Представником відповідача 1 повідомлено, що згідно з даними АІТС " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ОСОБА_1 станом на 19.12.2025 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та зарахований в команду Військової частини НОМЕР_3 , дані щодо того де на даний час проходить військову службу ОСОБА_1 та про переведення його до іншої військової частини в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні. Додатково повідомлено, що додатки до заяви про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації які надійшли на адресу відповідача 03.09.2025, є неналежної якості та нечитабельні, у зв`язку з чим відсутня можливість надати до суду додатки до відзиву на позовну заяву кращої якості (а.с.125).

Представником відповідача 2 надано до суду пояснення разом з копією наказу командира ВЧ НОМЕР_2 про виключення позивача зі списків особового складу та направлення для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 (а.с.124).

Ухвалою суду від 23.12.2025 замінено первісного відповідача ВЧ НОМЕР_2 належним Військовою частиною НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 3). Цією ж ухвалою суду розгляд справи розпочато спочатку, а також зобов`язано відповідача 3 надати належним чином засвідчені копії документів.

Представником відповідача 3 надано до суду копії наказів командира ВЧ НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу (а.с.157) та про не з`явлення позивача на службу без поважних причин після стаціонарного лікування (а.с.160).

Ухвалою суду від 16.01.2026 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про витребування доказів про проходження ним військової служби у 2024 році.

19.01.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 навів ті ж обґрунтування, що й у первинному відзиві (а.с.167-169).

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.177).

Згідно з даними АІТС "Оберіг" ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією та 14.05.2024 був звільнений в запас та перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ).

03.09.2025 позивач був знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) і взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.174 зворот-175).

03.09.2025 ОСОБА_1 подав заяву до голови Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, яку направив кур`єрською експрес доставкою (а.с.14-15, 179, 185 зворот-186).

На підтвердження підстав для отримання відстрочки позивачем одночасно з заявою надано завірені копії наступних документів: військовий документ ОСОБА_1 , паспорт громадянина України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , свідоцтво про народження сина ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого ОСОБА_2 про призначення державної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, індивідуальна програма №2555 (а.с.179 зворот-185).

Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.09.2025 № 9104 позивачу доведено до відома, що протоколом від 03.09.2025 №166 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Як причину відмови вказано недотримання вимог пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на військовий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (а.с.187).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.09.2025 №810 призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до ВЧ НОМЕР_3 (а.с.188).

Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 04.09.2025 №259 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення (а.с.78).

Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 05.11.2025 №259 позивача виключено зі списків особового складу з усіх видів забезпечення (а.с.124).

Наказом командира ВЧ НОМЕР_5 від 08.11.2025 №320 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення (а.с.157).

Відповідно до наказу командира НОМЕР_6 від 29.12.2025 №373 позивач не з`явився на служу без поважних причин після стаціонарного лікування з 29.12.2025 (а.с.160).

Позивач, не погодившись з правомірністю призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та зарахування до списків особового складу військової частини, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану”, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Частиною одинадцятою статті 38 Закону №2232-ХІІ передбачено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина сьома статті 23 Закону №3543-XII).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом військового управління, який забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а тому саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

Предметом позову у цій справі є правомірність призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та, як наслідок, зарахування до списків особового складу військової частини, у зв`язку із наявністю у позивача права на відстрочку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 03.09.2025, бо був на військовому обліку у 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ).

Отож, у відповідача 1 і відповідача 2 були відсутні будь-які відомості про позивача, у тому числі про законні підстави для відстрочки.

Водночас відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Отже, під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних мобілізувати може будь-який територіальний центр комплектування незалежно від місяця перебування на військовому обліку особи.

03.09.2025 через кур`єрську доставку до відповідача 1 надійшла заява ОСОБА_2 від 03.09.2025 про надання відстрочки на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та надав відповідні документи.

Оскільки позивач до 03.09.2025 не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , то відповідно заяву направлено після його взяття на військовий облік та вжиття цим відповідачем заходів для мобілізації ОСОБА_2 . Фактично проведення заходів з мобілізації позивача і стало наслідком подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є батьком ОСОБА_2 (а.с.183 зворот), дитини з інвалідністю з дитинства (а.с.184-185).

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;

для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного;

для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного;

для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім`ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім`ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.

Із наведеного слідує, що перелік документів, які є необхідними для вирішення питання про надання відстрочки військовозобов`язаному на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є вичерпним і до таких документів належать, зокрема, медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для підтвердження інвалідності дитини), та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного (для підтвердження батьківства військовозобов`язаного).

На підтвердження цих обставин позивач надав до відповідача 1 як індивідуальну програму №2555 реабілітації дитини з інвалідністю (а.с.185), так і свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного (а.с.183 зворот).

Таким чином, позивач для отримання права на відстрочку на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII надав разом з заявою про надання відстрочки усі необхідні документи.

У спірних правовідносинах рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , доведеного до відома позивача повідомленням від 04.09.2025 № 9104, відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому така відмова позивачем не оскаржується, у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідачів в частині призову позивача на військову службу за мобілізацією та зарахування до списків особового складу військової частини, оскільки позивач користувався правом на відстрочку, а також визнати протиправними та скасувати відповідні накази.

Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 №520/7954/22.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23 наголосив, що з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного оновлення своїх персональних даних, перебування на військовому обліку і повідомлення про законні підстави для відстрочки.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , маючи підстави для відстрочки, мав реальну можливість реалізувати своє право шляхом звернення до відповідного ТЦК із заявою та належним чином засвідченими документами, як це передбачено Порядком №560, до моменту його фактичного призову. Відсутність ж рішення комісії про надання відстрочки означає, що на момент прийняття наказу про призов позивач не мав статусу особи, якій надано відстрочку.

Водночас, суд зауважує, що наявність у позивача права на відстрочку не є безумовним свідченням того, що таке право ним буде реалізовано.

Таким чином, суд дійшов переконання, що позивач, будучи військовозобов`язаним та не маючи рішення про відстрочку на військову службу, підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Також варто зазначити, що Верховний Суд в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

За таких обставин та наведеного правового регулювання, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дії відповідачів в частині призову позивача на військову службу за мобілізацією та зарахування до списків особового складу військової частини, оскільки позивач користувався правом на відстрочку, а також визнання протиправними та скасування відповідних наказів.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу, суд враховує таке.

З часу зарахування на військову службу (з 04.09.2025) правовідносини проходження військової служби регулюються Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

За приписами пункту 4 частини першої, частини третьої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з абзацом другим пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону №2232-XII у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Позивач не позбавлений права звернутися з рапортом про звільнення з військової служби за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII, надавши належним чином оформлені документи, що підтверджують його право на звільнення.

При цьому норми пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ частково кореспондують положенням абзацу 8 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, де зазначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні основних позовних вимог, то відсутні підстави для задоволення і похідної позовної вимоги про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу.

На підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

З огляду на відмову у позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 лютого 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.