Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №460/22154/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2026 року м. Рівне№460/22154/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - , РОТЦКтаСП, відповідач), в якому просила:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видання «АКТУ СЛУЖБОВОЇ ПЕРЕВІРКИ» від 22.11.2024 №18445, видання якого не передбачено нормами «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608;

визнати протиправним і незаконним «АКТ СЛУЖБОВОЇ ПЕРЕВІРКИ» від 22.11.2024 №18445, який був виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 та скасувати його;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання при проведенні службової перевірки відносно ОСОБА_1 вимог статті 19 Конституції України, та порушення прав, як особи відносно якої проводилась службова перевірка, визначених пунктом 3 Розділу ІV «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для виявлення факту завдання шкоди державі призначається не «службова перевірка», а «службове розслідування». Процедура проведення службового розслідування визначає певний порядок збору доказів та доведення винуватості, а службова перевірка, яку безпідставно проводив ІНФОРМАЦІЯ_3 такого порядку не передбачає. В порушенні вищезазначених вимог Порядку № 608 службова перевірка була проведена відносно державного службовця, а не військовослужбовця, без дотримання правил встановленими розділами III та IV цього Порядку №608. В порушенні відповідачем пункту 8 Розділу VII Порядку № 608, результати службової перевірки були оформлені Актом, а не Доповідною запискою, як це вимагає Порядок № 608. В порушенні вимог пункту 8 Розділу ІII та пункту 1 Розділу ІV Порядку № 608, службова перевірка проведена не всебічно, неповно, не об`єктивно, без дотримання законодавства України та з істотним порушенням прав позивача. Враховуючи характер спірних правовідносин та зважаючи на неможливість відновити права у вже завершеній службовій перевірці, яка містить прийняте рішення, вважає належним та ефективним захистом порушеного права позивача скасування незаконного Акту службової перевірки.

Ухвалою від 18.12.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, причини не подання суду не повідомив. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 119 від 25.04.2023 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , та є військовослужбовцем Збройних Сил України у військовому званні «сержант» на посаді начальника ремонтної майстерні речового майна Військової частини НОМЕР_1 .

Наказом начальника РОТЦКтаСП від 11 листопада 2024 року №351 було призначено службову перевірку по факту переплати заробітної плати.

22 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджено Акт службової перевірки, яким встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно набула у власність державні кошти у вигляді надмірно сплаченої заробітної плати, на яку остання не мала права починаючи із припиненням виконання військового обов`язку.

Не погоджуючись з Актом службової перевірки від 22.11.2024 № 18445 позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам під час виконання ними службових обов`язків визначається Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ (далі – Закон № 160).

Відповідно до частин 2, 3, 5 ст. 8 Закону № 160 у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі – Порядок № 608).

Відповідно до абзаців 3, 4 п. 2 Розділу І Порядку № 608 службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.

Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (пункт 7 Розділу І Порядку № 608).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

За змістом підпункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Крім того, згідно з Розділом VIII Порядку у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати:

наявність шкоди;

протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);

умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що службова перевірка була проведена з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно висновків Акту службової перевірки від 22.11.2024 № 18445 вина посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 не встановлена. Переплата виникла внаслідок невиконання обов`язків ОСОБА_1 .

З системного аналізу вказаних норм права та матеріалів справи судом встановлено, що перевірку було проведено щодо виявлення факту завдання шкоди державі з метою встановлення причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто, вина ОСОБА_1 щодо заподіяння матеріальної шкоди державі та обов`язок щодо її відшкодування, вказаним актом службової перевірки не встановлювалися.

Згідно матеріалів справи, а саме позовної заяви відповідача до суду, підставою стягнення з позивача матеріальної шкоди були норми Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України.

Разом з тим, предметом даного спору є дії щодо видання та правомірність акту службової перевірки від 22.11.2024.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб`єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

Разом з тим, акт службової перевірки лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Акт службової перевірки, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення.

Акт службової перевірки не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта по відношенню, до якого він винесений. Питання правомірності та обґрунтованості акту службової перевірки є предметом оцінки судом у разі стягнення матеріальної шкоди на його реалізацію.

Так, акт службового розслідування (перевірки) згідно Порядку № 608 є юридичним оформленням результатів службового розслідування (перевірки), в якому викладаються (фіксуються) встановлені під час його проведення відомості, а також пропозиції відповідної комісії щодо застосування до посадових осіб заходів дисциплінарного впливу чи матеріальної відповідальності.

Таким чином, оскільки акт службового розслідування (перевірки) не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує для ОСОБА_1 права і обов`язки, то позовна вимога про визнання його протиправним і скасування не є належним способом захисту прав позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправними, визнання протиправним та скасування акту службової перевірки, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 лютого 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Д.П. Зозуля