Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №420/42028/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42028/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Поліщука О.В.

За участю сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Соколовська А.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна Хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмов, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (надіслана засобами поштового зв`язку 19.12.2025 року) до Одеської митниці, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів№UА500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, №UА500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, №UА500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, №UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, №UА500020/2025/000368/2 від 26.11.2025;

визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2025/000517 від 11.11.2025, №UА500020/2025/000520 від 14.11.2025, №UА500020/2025/000526 від 21.11.2025, №UА500020/2025/000529 від 25.11.2025, №UА500020/2025/000533 від 26.11.2025;

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі - судовий збір у розмірі 30631,28грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

Разом із позовною заявою подане клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: копії митних декларацій від 11.09.2025 року №UA902080/2025/802342, від 18.09.2025 №UA401060/2025/12545, №UA401060/2025/13217, від 01.10.2025 №UA100440/2025/625822, №UA500080/2025/009605, від 01.09.2025 №UA 408020/2025/32394, №UA100330/2025/117648, від 09.09.2025 №UA205170/2025/25301.

Клопотання обгрунтоване тим, що в оскаржуваних рішеннях Одеська митниця використала другорядний метод визначення митної вартості - резервний (шостий метод), зазначивши номери та дати вищезазначених декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості товару.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 26.12.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із необхідністю подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 15491,28грн., встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 7 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

01.01.2026 року позивач подав заяву про усунення недоліків, в додатки до якої надав докази сплати судового збору у сумі 15491,28грн., чим усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 03.02.2025 року; витребувано у Одеської митниці належним чином завірені копії митних декларацій від 11.09.2025 року №UA902080/2025/802342, від 18.09.2025 №UA401060/2025/12545, №UA401060/2025/13217, від 01.10.2025 №UA100440/2025/625822, №UA500080/2025/009605, від 01.09.2025 №UA 408020/2025/32394, №UA100330/2025/117648, від 09.09.2025 №UA205170/2025/25301.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що до Одеської митниці уповноваженою особою декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП) подано митні декларації (МД) № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025, № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025, № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025, № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025, № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025. В митних деклараціях декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару, зазначеної в інвойсі (invoice). Разом з митними деклараціями декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані документи зазначені в графі 44 МД. Факт подання вищезазначених документів та їх копій разом з митними деклараціями підтверджується переліком документів наведених у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про те, що у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів, а також з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зобов`язала надати додаткові документи. Також митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Листом уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI декларантом було надано всі необхідні документи, що були в наявності та які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. В зв`язку з тим, що надання інших документів для підтвердження митної вартості потребувало значного часу уповноважена особа декларанта просила здійснити митне оформлення товарів за митною декларацією (МД) № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025, № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025, № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025, № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025, № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, № UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025, в яких застосувала другорядний метод визначення митної вартості - резервний (шостий метод). Внаслідок ухвалення вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картки відмови в прийнятті митних деклараціях митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000517 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000520 від 14.11.2025, № UA500020/2025/000526 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000529 від 25.11.2025, № UА500020/2025/000533 від 26.11.2025. У зв`язку з незгодою декларанта з рішеннями про коригування митної вартості товари випущені у вільний обіг за митними деклараціями № 25UA500020008618U0 від 11.11.2025, № 25UA500020008726U4 від 14.11.2025, № 25UA500020008945U9 від 21.11.2025, № 25UA500020008988U4 від 25.11.2025, № 25UА500020009016U від 26.11.2025 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України, у зв`язку з цим ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» змушене звернутись до суду за захистом своїй порушених прав щодо сплати митних платежів відповідно до ціни контракту (за 1 методом визначення митної вартості).

21.01.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митні декларації (МД) 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 року, 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 року, 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 року, 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 року, 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 року відповідно до яких на митну територію України надійшов товар ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 року, 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 року, 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 року, 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 року, 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Одеська митниця зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Декларантом додатково надіслано прайс-листи продавця, проте в них також наявні розбіжності, що вже були доведені до декларанта. Також декларантом вказано, що надано усі наявні документи щодо заявленої митної вартості товарів. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості №UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025 року, UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 року, UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025 року, UA500020/2025/000364/2 від 25.11.2025 року, UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) 25UA500020008618U0, 25UA500020008726U4, 25UA500020008945U9, 25UA500020008988U4, 25UA500020009016U2 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 242 520,53+222 001,41+179 237,99+233 812,33+155 180,06 = 1 032 752,32 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025 року, UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 року, UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025 року, UA500020/2025/000364/2 від 25.11.2025 року, UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2025/000517 від 11.11.2025 року, UA500020/2025/000520 від 14.11.2025 року, UA500020/2025/000526 від 21.11.2025 року, UA500020/2025/000529 від 25.11.2025 року, UA500020/2025/000533 від 26.11.2025 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ». Оскільки Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України.

01.02.2026 року представник ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» подав заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника.

03.02.2026 року представник Одеської митниці подав заяву, у якій просить провести підготовче засідання без участі відповідача у письмовому проваджені.

03.02.2026 року в судове засідання учасники не з`явилися. У зв`язку з неявкою осіб які беруть участь у справі відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Задоволено клопотання представника позивача та відповідача щодо закриття підготовчого засідання в письмовому проваджені.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 10.02.2026 року.

У судовому засіданні 10.02.2026 року після заслуховування вступного слова представника відповідача, дослідження письмових доказів, промови представника відповідача в судових дебатах проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду. Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав 03.02.2026 року клопотання про розгляд справи по суті за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ», ідентифікаційний код - 45619159, зареєстроване 17.12.2024 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.175-176).

29.08.2025 між ТОВ «СОРТФАЙ» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії № 290825-1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару (т.1 а.с.65-67).

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 290825-1 від 29.08.2025 Комісіонер зобов`язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов`язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 290825-1 від 29.08.2025 обумовлено, що Комісіонер зобов`язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем- нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

07.04.2025 між компанією «Soltera Trade Limited», Гонконг (Продавець) та TOB «МОДНА ХВИЛЯ» (Покупець) укладений контракт № MH/ST, пунктом 1.2. якого передбачено, що продавець зобов`язується продавати Товар, а покупець - купувати його згідно з умовами, які зазначені в цьому Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки (т.1 а.с.68-72).

Відповідно до пункту 2.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

В пункті 2.2. контракту № MH/ST від 07.04.2025 зазначено, що Товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних вимог, що забезпечують збереження його якості під час транспортування.

Згідно з пунктом 2.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту №MH/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Пунктом 3.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Згідно з пунктом 4.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 валюта цього Контракту - долар США.

Пунктом 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину' Товаром митного кордону України.

До Одеської митниці уповноваженою особою декларанта ТОВ «СІАР-ГРУПП» подано митні декларації:

- № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів; товар № 1 - Мереживна тканина, машинного в`язання, із синтетичних волокон, може використовуватись для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 1151 метр, 13 пакунків. Торговельна марка - РАК TEXTILES, SRHTextile, ESTextile. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва CN”; товар № 2 - Тканини трикотажні ворсові, машинного в`язання, виготовлені із штучних, синтетичних штапельних волокон, пофарбовані, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 3964 метри, 93 пакунки. Торговельна марка - РАК TEXTILES. SRHLextile. ESTextile. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT ANDEXPQRT CO- LTD. Країна виробництва CN”; товар № 3 - Трикотажне полотно поперечне-в`язане, машинного в`язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 61670 метрів, 358 пакунків. Торговельна марка - РАК TEXTILES, SRHTextile. ESTextile. Виробник - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва CN” (т.2 а.с.19-20);

- № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1 “1. Трикотажне полотно поперечне в`язане, машинного в`язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовується для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 2355 рулонів. Торговельна марка - LMTextile. Виробник - SHAOXING XINGZHOU TEXTILE CO., LTD. Країна виробництва CN” (т.2 а.с.48);

- № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1 “1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в`язання, виготовлені із штучних, синтетичних штапельних волокон, пофарбовані, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 578 рулонів. Торговельна марка - NWTextile. Виробник - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD. Країна виробництва CN” (т.2 а.с.84);

- № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1 “1. Мереживна тканина, машинного в`язання, із синтетичних волокон, може використовуватись для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 488 рулонів. Торговельна марка - NEW SAMPLE. Виробник - PRESTIGE TEXTILES LIMITED. Країна виробництва CN”; товар №2 “1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в`язання, виготовлені із штучних, синтетичних штапельних волокон, пофарбовані, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 36 рулонів. Торговельна марка - NEW SAMPLE. Виробник - PRESTIGE TEXTILES LIMITED. Країна виробництва CN”; товар № 3 “1. Трикотажне полотно поперечне в`язане, машинного в`язання, виготовлено з поперечних синтетичних волокон, пофарбоване в різні кольори, без покриття та просочення, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 742 рулони. Торговельна марка - NEW SAMPLE. Виробник - PRESTIGE TEXTILES LIMITED. Країна виробництва CN” (т.2 а.с.128-129);

- № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025, в графі 31 якої був наведений наступний опис товарів: товар № 1 “1. Тканини трикотажні ворсові, машинного в`язання, виготовлені із штучних, синтетичних штапельних волокон, пофарбовані, використовуються для пошиву, в асортименті, у рулонах, всього 594 рулони. Торговельна марка - ATTextile. Виробник - PRESTIGE TEXTILES LIMITED. Країна виробництва CN” (т.2 а.с.165).

В митній декларації (МД) № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товарів: товару № 1 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 1, зазначеної в інвойсі (invoice)№ SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025- 1 381,20 доларів СІНА (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 за курсом НБУ на 11.11.2025-41,9559 грн. за 1 долар СІЛА-57 949,49 грн.); товару № 2 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 2, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-170925- 1HFRC від 17.09.2025 - 8 165,84 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 за курсом НБУ на 11.11.2025 -41,9559 грн. за 1 долар США - 342 605,17 грн.); товару № 3 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 3, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025 - 55 194,65 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 за курсом НБУ на 11.11.2025 - 41,9559 грн. за 1 долар США - 2 315 741,22 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані наступні документи (графа 44 МД): пакувальний лист б/н від 17.09.2025, інвойс (invoice) № SOL- 170925-1HFRC від 17.09.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № б/н від 08.11.2025, декларація про походження товару № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825 1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 11.11.2025, заява на проведення фізичного огляду від 11.11.2025 (т.2 а.с.22зв.-32).

В інвойсі (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025 наведені найменування, адреса Продавця - компанії «Soltera Trade Limited»; найменування, адреса Покупця - ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ», міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки CPT - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось та Продавець передає товар Покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Мереживна тканина”, кількість - 1 151 метр, ціна 1,200 доларів США за метр, сума - 1 3 81,20 доларів США; товар № 2 “Ворсова тканина”, кількість - 3 964 метри, ціна 2,060 доларів США за метр, сума - 8 165,84 доларів СІЛА; товар № 3 “Тканина”, кількість - 61 670 метрів, ціна 0,895 доларів США за метр, сума - 55 194,65 доларів США; всього - 64 741,69 доларів США.

В митній декларації (МД) № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товарів: товару № 1 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 1, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-1004415-1NFXP від 10.04.2025 - 59 110,50 доларів СІЛА (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 за курсом НБУ на 14.11.2025 - 42,0641 грн. за 1 долар СІЛА - 2 486 429,98 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист б/н від 10.04.2025, інвойс (invoice) № SOL- 100425-1NFXP від 10.04.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 3048 від 13.11.2025, декларація про походження товару № SOL-100425-1NFXP від 10.04.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 14.11.2025, заява на проведення фізичного огляду від 14.11.2025 (т.2 а.с.51-61).

В інвойсі (invoice) № SOL-100425-1NFXP від 10.04.2025 наведеш: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт №MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 “Тканина”, кількість - 2 355 рулонів, ціна 25,10 доларів СІЛА за рулон, сума - 59 110,50 доларів СІЛА.

В митній декларації (МД) № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну7 вартість товарів: товару № 1 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 1, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025-47 621,42 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 за курсом НБУ на 21.11.2025-42,1549 грн. за 1 долар США-2 007 476,20 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист б/н від 02.09.2025, інвойс (invoice) № SOL- 020925-1DJJE від 02.09.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 1308 від 19.11.2025, декларація про походження товару № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 21.11.2025, заява на проведення фізичного огляду від 21.11.2025 (т.2 а.с.87-98).

В інвойсі (invoice) № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”: найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів – Китай та вказано, шо страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 “Ворсова тканина”, кількість - 578 рулонів, ціна 82.39 доларів США за рулон, сума - 47 621,42 доларів США.

В митній декларації (МД) № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товарів: товару № 1 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 1, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025 - 15 498,88 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 за курсом НБУ на 25.11.2025 -42,3713 грн. за 1 долар США-656 707,69 грн.); товару № 2 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 2, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025 - 2 334,60 доларів СІЛА (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 за курсом НБУ на 25.11.2025-42,3713 грн. за 1 долар США-98 920,04 грн.); товару № 3 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 3, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-080825- 1DDNT від 08.08.2025 - 43 970,92 доларів СІЛА (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 за курсом НБУ на 25.11.2025 - 42,3713 грн. за 1 долар США - 1 863 105,04 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020008986U6 віл 25.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані наступні документи копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист б/н від 08.08.2025, інвойс (invoice) № SOL- 080825-1DDNT від 08.08.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № б н віл 21.11.2025, декларація про походження товару № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 25.11.2025, заява на проведення фізичного огляду від 25.11.2025 (т.2 а.с.145-153).

В інвойсі (invoice) № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХЙИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України: а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Мереживна тканина”, кількість - 488 рулонів, ціна 31,76 доларів США за рулон, сума - 15 498,88 доларів США; товар №2 "Ворсова тканина”, кількість - 36 рулонів, ціна 64,85 доларів США за рулон, сума - 2 334,60 доларів США; товар № 3 “Тканина”, кількість - 742 рулони, ціна 59,26 доларів США за рулон, сума - 43 970,92 доларів СІЛА; всього - 61 804,40 доларів СІЛА.

В митній декларації (МД) № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів: товару № 1 за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товару № 1, зазначеної в інвойсі (invoice) № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 - 40 623,66 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 за курсом НБУ на 26.11.2025 -42,4015 грн. за 1 долар США-1722 504,12 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 декларантом та його уповноваженою особою до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист б/н від 08.08.2025, інвойс (invoice) № SOL- 080825-1YFWW/1 від 08.08.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №б н від 21.11.2025, декларація про походження товару № SOL-080825-1YFWW 1 від 08.08.2025. контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, д-л про зважування від 26.11.2025, заява на проведення фізичного огляду від 26.11.2025 (т.2 а.с.167зв.-177).

В інвойсі (invoice) № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Ворсова тканина”, кількість - 594 рулони, ціна 68,39 доларів США за рулон, сума - 40 623,66 доларів США.

Факт подання вищезазначених документів та їх копій разом з митними деклараціями підтверджується переліком документів наведених у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про те, що у зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів, а також з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зобов`язала надати додаткові документи. Також митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (т.1 а.с.83-86, 104-106, 118-126, 142-146, 162-166).

Листом уповноважена особа декларанта ТОВ «СІАР-ГРУПП» повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI декларантом було надано всі необхідні документи, що були в наявності та які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості. В зв`язку з тим, що надання інших документів для підтвердження митної вартості потребувало значного часу уповноважена особа декларанта просила здійснити митне оформлення товарів за митною декларацією (МД) №25UA500020008608U6 від 11.11.2025, № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025, №25UA500020008942U1 від 21.11.2025, № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025, №25UA500020009005U9 від 26.11.2025 (т.1 а.с.87, 102, 127, 147, 167).

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, №UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, №UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025, в яких застосувала другорядний метод визначення митної вартості - резервний (шостий метод), та визначила митну вартість товарів у митних деклараціях: МД №25UA500020008608U6 від 11.11.2025 товару №1 - 1 797,77 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); товару № 2 - 10 628,68 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); товару № 3 - 71 843,50 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); МД №25UA500020008706U5 від 14.11.2025 товару №1 - 76 940,55 доларів США (3,97 доларів США за кг); МД № 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 товару №1 - 61 985,91 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); МД № 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 товару №1 - 20 173,87 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); товару № 2 - 3 038,76 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); товару № 3 -57 234,26 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто); МД №25UА500020009005U9 від 26.11.2025 товару № 1 — 52 987,77 доларів США (3,9783 доларів США за кг ваги нетто) (т.1 а.с.89-91, 107-108, 149-151, 169-170).

В спірних рішеннях митним органом зазначено наступне: На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 25UA500020008608U6 від 11.11.2025 року, 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 року, 25UA500020008942U1 від 21.11.2025 року, 25UA500020008986U6 від 25.11.2025 року, 25UA500020009005U9 від 26.11.2025 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів:

- UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025 року: 1) у пакувальному листі від 17.09.2025 №Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-3 торговельної марки “PAK Textiles”, “SRHTextilsS, ESTextile”проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки. 2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 17.09.2025 №SOL-170925-1HFRG (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу; 3) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 17.09.2025 №SOL-170925-1HFRG оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. 4) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 29.08.2025 № 290825 1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати.

- UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 року, 1) Рахунок-фактура від 10.04.2025 № SOL-100425-1NFXP визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів; 2) В пакувальному листі від 06.08.2025 № Б/н зазначена наявність торговельних марок “LMTextile”, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару; 3) Пунктом 3.3 Контракту від 07.04.2025 №MH/ST передбачено, що у разі необхідності, відправником товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах. Згідно автотранспортної накладної (CMR) від 13.11.2025 № 3048, виданої перевізником ФОП ОСОБА_1 , відправник товару дійсно відмінний від продавця – SHAOXING XINGZHOU TEXTILE CO., LTD. Проте в документах складених продавцем (пакувальний лист від 10.04.2025 Б/ н, інвойс від 10.04.2025 № SOL-100425-1NFXP, іншого відправника не зазначено, що вказує на невідповідність таких документів умовам договору; 4) П. 1.2 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. Відправник товару - SHAOXING XINGZHOU TEXTILE CO.,LTD, резидент КНР. В гр. 4 автотранспортної накладної CMR від 13.11.2025 № 3048 зазначено місце завантаження Румунія. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено.

- UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025 року, 1) в пакувальному листі від 02.09.2025 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товару торговельної марки NWTextile, проте в інвойсі від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки; 2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару; 3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику (в даному випадку ФОП ОСОБА_2 ) чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу; 4) рахунок-фактура (інвойс) від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів; 5) До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів. 6)Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

- UA500020/2025/000364/2 від 25.11.2025 року, 1) у пакувальному листі від 07.04.2025 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-3 торговельної марки “NEW SAMPLE”, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки. 2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 08.08.2025 №SOL080825-1DDNT (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу; 3) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 08.08.2025 №SOL-080825-1DDNT оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. 4) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 29.08.2025 № 290825 1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати.

- UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 року 1) в пакувальному листі від 08.08.2025№ Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товару торговельної марки ATTextile, проте в інвойсі від 08.08.2025№ SOL-080825-1YFWW/1 відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки; 2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару; 3) рахунок-фактура (інвойс) від 08.08.2025№ SOL-080825- 1YFWW/1 визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів; 4) До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів; 5) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Внаслідок прийнтяття вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картки відмови в прийнятті митних деклараціях митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000517 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000520 від 14.11.2025, №UA500020/2025/000526 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000529 від 25.11.2025, №UА500020/2025/000533 від 26.11.2025 (т.1 а.с.92-93, 109-110, 132-133, 152-153, 171-172).

У зв`язку з незгодою декларанта з рішеннями про коригування митної вартості товари випущені у вільний обіг за митними деклараціями № 25UA500020008618U0 від 11.11.2025, №25UA500020008726U4 від 14.11.2025, № 25UA500020008945U9 від 21.11.2025, №25UA500020008988U4 від 25.11.2025, № 25UА500020009016U від 26.11.2025 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів (т.1 а.с.94, 111-112, 134-135, 154-156, 175-174).

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З цього слідує, з огляду на зміст Рішення, що Митниця мала обґрунтувати у контексті своїх сумнівів щодо визначення вартості товару за ціною договору наявність розбіжностей, які можуть мати або мали вплив на правильність задекларованої вартості.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст. 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Суд вважає, що надані ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про наявність в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Що стосується витребування контролюючим органом додаткових документів у позивача, то суд зазначає, що лише у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у правильності поданих декларантом відомостей, чого в даному випадку не було.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, № UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 Одеська митниця зазначає такі підстави для коригування митної вартості товару: Відповідно до умов викладених у Рахунках-фактурах (інвойсах) від 17.09.2025 №SOL-170925-1HFRG, від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE, від 08.08.2025 ШОІ-080825-lDDNT, від 08.08.2025X9 SOL- 080825-1YFWW/1 оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операцій суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. 4.21 cm. 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка, імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1. контракту №MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 4.1. контракту №МН/ST від 07.04.2025 валюта цього Контракту - долар США.

Пунктом 5.1. контракту визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В інвойсах (invoice) № SOL-10925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-020925-ІDJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDXT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 зазначено, що Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Також, в листах б/н від 11.11.2025, 21.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025 уповноважена особа декларанта ТОВ "CІAP-ГРУПП” повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв`язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів: переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі- продажу може бути передбачене розстрочення або відстрочення платежу за переданий товар.

Частиною 2 статті 69- Господарського кодексу України встановлено, що товар продається в кредит за цінами, що діють не. день продаж}-. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому законодавець не встановлює жодних обмежень щодо максимального чи будь-якого іншого строку такої відстрочки, що є прямим виявом принципу свободи договору, закріпленого у статті 627 Цивільного кодексу України, який полягає у тому, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічно статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України, а стаття 2 підкреслює принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не містить положень, які б обмежували строки розрахунків за імпортними операціями.

Таким чином, відстрочка платежу на 90 днів, передбачена контрактом № MH/ST від 07.04.2025, є добровільною домовленістю сторін, що відображає їхні комерційні інтереси та повністю відповідає вимогам законодавства. Встановлення тривалості відстрочки є виключною прерогативою сторін контракту, оскільки сторони вільні у визначенні цього строку на власний розсуд, і митний орган не має правових підстав для оспорювання цієї умови.

Щодо твердження митного органу про світову практику та нетиповість відстрочки на 90 днів, то воно є суб`єктивним та юридично необгрунтованим, оскільки поняття «світова практика» не має визначення в українському законодавстві та не є обов`язковим для застосування. Митний орган не навів жодного факту чи прикладу такої "світової практики”, який би висвітлював неприпустимість такої відстрочки для імпорту тканини, що відстрочка на 90 днів є незвичною для ринку , а також не довів, що така відстрочка суперечить нормам законодавства України.

Сам по собі факт надання відстрочки платежу не свідчить про те, що ціна товару не є обгрунтованою. Якщо ціна товару не залежить від терміну оплати, а відстрочка надається на звичайних комерційних умовах, то немає підстав вважати, що ціна є заниженою або завищеною.

Стаття 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ встановлює, що основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору (метод 1). Частина 4 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ уточнює, що митна вартість базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

У контракті ціна товару вказана в інвойсах до кожної партії (пункт 2.1.), а відстрочка платежу не змінює суму, що підлягає сплаті, а лише відкладає момент її перерахування. Митний орган не довів, що ціна в інвойсах не відповідає дійсній вартості товару.

Відповідно до приписів Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ , митний орган може відхилити ціну договору лише за наявності обґрунтованих сумнівів, підкріплених доказами. У даному випадку таких доказів митний орган не надав. Без таких доказів ціна товарів згідно контракту № MH/ST від 07.04.2025 залишається дійсною вартістю.

Стосовно посилань митного органу на статтю VII ГАТТ (яка вимагає, щоб митна вартість базувалася на дійсній вартості товару в умовах конкуренції), то вони є некоректними, адже ця стаття вже імплементована в норми Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, і ціна контракту № MH/ST від 07.04.2025 відповідає її принципам.

Крім того, жодна норма Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ чи ГАТТ не забороняє відстрочку платежу як елемент ціноутворення. Навпаки, стаття 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ дозволяє враховувати умови оплати, якщо вони чітко прописані в договорі, що й має місце в умовах контракту № MH/ST від 07.04.2025.

Окрім вищезазначеного, схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у зовнішньоекономічній операції, жодним чином не суперечить світовій практиці торгових взаємовідносин. Жодних додаткових умов та домовленостей, окрім тих які вказані у товаросупровідних документах та договорах комісії сторонами не застосовувалось.

Такі твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості є суб`єктивною, нічим не підтвердженою та не обґрунтованою оцінкою посадової особи митниці, фактично це є припущеннями посадової особи митного органу.

В постанові Верховного Суду 29.07.2020 № 420/1709/19 за позовом ТОВ “УІТАКА” до Одеської митниці ДФС міститься висновок про те, шо “у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості”.

Умови контракту №MH/ST від 07.04.2025 відповідають чинному законодавству України та міжнародній практиці, відстрочка платежу на 90 днів у контракті з купівлі-продажу товарів є законною комерційною умовою, яка сама по собі не може бути підставою для коригування чи сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару, жодним чином не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для її коригування митними органами.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначає, що в пакувальних листах від 17.09.2025 № Б/н, від 02.09.2025, № Б/н/ від 07.04.2025, № Б/н від 08.08.2025 серед описових відомостей зазначено про наявність на товарах торговельних марок РАК Textiles, SRHTextilsS, ESTextile, LMTextile, NWTextile, NEW SAMPLE, ATTextile, проте в інвойсах від 17.09.2025№SOL-170925-1HFRG, від 10.04.2025 № SOL-100425-1NFXP, від 02.09.2025№SOL- 020925-1DJJE, від 08.08.2025 MSOL-080825-1DDNT, від 08.08.2025№ SOL-080825-1YFWW/1 відомості щодо торговельної марки відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки.

Також Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, № UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) зазначає такі підстави для коригування митної вартості товарів: “Рахунки-фактури (інвойси) від 10.04.2025 № SOL- 100425-1NFXP, від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE, від 08.08.2025№ SOL-080825-1YFWW/1 визначають вартість товару за рулон, проте ні в зазначених документах, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

Окрім того, Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) зазначає такі підстави для коригування митної вартості товарів: “Пунктом 3.3 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST передбачено, що у разі необхідності, відправником товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах. Згідно автотранспортної накладної (CMR) від № 3048, виданої перевізником ФОП ОСОБА_1 , відправник товару дійсно відмінний від продавця - SHAOXING XINGZHOU TEXTILE CO., LTD. Проте в документах складених продавцем (пакувальний лист від 10.04.2025 Б/н, інвойс від 10.04.2025 № SOL- 100425-1NFXP, іншого відправника не зазначено, що вказує на невідповідність таких документів умовам договору.

Суд зважає на те, що частинами 3, 6 статті 344 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV передбачено, що міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків. Для здійснення міжнародних розрахунків використовуються комерційні документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страхові документи (страховий поліс, сертифікат), документ про право власності та інші комерційні документи. Фінансовими документами, що, використовуються для здійснення міжнародних розрахунків, є простий вексель, переказний вексель, боргова розписка, чек та інші документи, що використовуються для одержання платежу.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відноситься зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Відповідно до частини 1 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VT законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 19.06.1992 № 2479-ХІІ Україна приєдналась до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року.

Стаття III Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року (Дата приєднання України: 10.11.1992, Дата набуття чинності для України: 10.11.1992) передбачає, що функціями Ради, зокрема, є вивчення технічних аспектів митних систем, так само як і пов`язаних із ними економічних чинників, з метою запропонування членам Ради практичних засобів досягнення якомога вищого рівня погодженості та однаковості, а також подання зацікавленим урядам за своєю ініціативою або за їх проханням інформації або порад по митних справах згідно з основною метою цієї Конвенції і внесення в зв`язку з цим рекомендацій.

Рекомендаціями Ради від 16.05.1979 членам Ради та членам Організації Об`єднаних Націй або її спеціалізованим агентствам, митним або економічним Об`єднанням рекомендовано приймати комерційні рахунки, складені у будь-який спосіб, наприклад, методом одноразового запису, у випадках, коли представлення комерційного рахунку потрібне у зв`язку з митним очищенням товарів, а також утриматись від вимоги підпису для митних цілей на комерційних рахунках, представлених на підтвердження декларації на товари.

На дотримання зазначених рекомендацій звертається увага Європейською економічною комісією ООН (рекомендації ЄЕК ООН 1982 року № 18 “Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі” та 1983 року №6 «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі»).

Згідно з резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 28.03.1947 (документ Е/402) заснована Європейська економічна комісія ООН, яка у відповідності до пункту 4 зазначеної резолюції уповноважена подавати рекомендації з будь-якого питання, що входить до її компетенції, безпосередньо урядам країн, які у ній представлені.

В пункті 18 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН “Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі” (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) зазначено, що у формулярі-зразку уніфікованого рахунку наявні три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови та ін.), у другій - опис товарів, позиції рахунку та кількість і т. ін., в третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона необхідна.

Пунктом 19 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/ТІІАЕ)Е/148) (Женева, вересень 1983) передбачено, що відомості щодо угоди наводять під наступними заголовками: продавець, вантажоотримувач, відомості відносно транспортування, номер рахунку і дата, інші посилання, покупець, країна походження товару, умови поставки та платежу.

Відповідно, до пункту 20 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок; уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі” (ЕСЕ/ТІІАЕ)Е/148) (Женева, вересень; 1983) відомості про товар розбиті на дві частини та наводяться наступним чином - в одній Лається опис партії вантажу для цілей відправлення1, а інша призначена для перерахування окремих товарів та кількостей: відвантажувальне маркування; номер контейнера; кількість і рід вантажних місць; опис товару (повний та/або кодом). У цьому полі, призначеному для опису вантажу з метою відправки, має вказуватися зовнішнє маркування, кількість вантажних місць як вони представлені для транспортування, загальний опис вмісту, ваги брутто та обсяги, номери контейнерів або інших транспортних одиниць, номери товарів. У рекомендації Європейської економічної комісії ООН №15 міститься інформація щодо використання спрощеного відвантажувального маркування. Список товарів (кодом та/або повністю); кількість; ціна за одиницю товару. Розташування відомостей у цьому полі вільного використання залишено на розсуд продавця в залежності від виду товару та т.п. Перелік має бути докладним для ідентифікації різних товарів у партії, доставленої кількості, ціни за одиницю товару, знижок за кількість та всіх інших відомостей, необхідні контролю розрахунку сум, зазначених у рахунку. Сума. У цій колонці для кожної назви повинні вказуватися валюта та суми за рахунком тощо. У деяких випадках, наприклад, за наявності однорідних товарів, коли не потрібно роздільного опису для складання рахунку, ця підбивка може бути непотрібною, і тому можуть бути опущені деякі позиції, наприклад, обсяг. Коли підрозбивка необхідна, то розподіл площі між двома підгрупами залишено на розсуд користувача.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН “Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі” (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) не передбачають зазначення у рахунках-фактурах (інвойсах) відомостей щодо другорядних, додаткових відомостей про розміри рулона, виробника та торгової марки товару, відправника.

В законодавстві України відсутні затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс).

В законодавстві України відсутнє положення про те, що рахунок-фактура (інвойс) в обов`язковому порядку повинен містити інформацію про розміри рулона, виробника та торгову марку товару, відправника.

В інвойсі (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець передає товар Покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Мереживна тканина”, кількість - 1 151 метр, ціна 1,200 доларів США за метр, сума - 1 381,20 доларів США; товар № 2 “Ворсова тканина”, кількість - 3 964 метри, ціна 2,060 доларів США за метр, сума - 8 165,84 доларів США; товар № 3 “Тканина”, кількість - 61 670 метрів, ціна 0,895 доларів США за метр, сума - 55 194,65 доларів США; всього - 64 741,69 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-100425-1NFXP від 10.04.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посиланий на контракт №MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордон}* України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 “Тканина”, кількість - 2 355 рулонів, піна 25,10 доларів США за рулон, сума - 59 110,50 доларів США. С

В інвойсі (invoice) № SOL-020925-ШЛЕ віл 02.09.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт .\Т MH ST віл 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай: вказано, шо страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покуняю з відстроченням платеж}* на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 “Ворсова тканина”, кількість - 578 рулонів, піна 8239 доларів США за рулон, сума - 47 621,42 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-08Ь825-TODXT віл 08.08.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покуття - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платеж}' на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Мереживна тканина”, кількість - 488 рулонів, ціна 31,76 доларів США за рулон, сума - 15 498,88 доларів США; товар № 2 “Ворсова тканина”, кількість - 36 рулонів, піна 64,85 доларів США за рулон, сума - 2 334,60 доларів США; товар № 3 “Тканина”, кількість - 742 рулони, ціна 59,26 доларів США за рулон, сума - 43 970,92 доларів США; всього - 61 804,40 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited”; найменування, адреса Покупця - ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”, міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 “Ворсова тканина”, кількість - 594 рулони, ціна 68,39 доларів США за рулон, сума - 40 623,66 доларів США.

Так в рахунках-фактурах (інвойсах) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL- 100425-1NFXP від 10.04.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 вказана кількість рулонів, метрів кожного товару та ціна за одиницю товару, що дозволяє логічним шляхом визначити вартість такого товару, яка і вказана у відповідних інвойсах.

Інформація, вказана в рахунках-фактурах (інвойсах) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-100425- 1NFXP від 10.04.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025, повністю відповідає інформації, що зазначена в інших товаросупровідних документах.

Законодавство України не зобов`язує декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару, наприклад ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку, відправника, якщо ці дані не впливають на ціну, фактично сплачену або яка підлягає сплаті.

Відповідач без посилання на будь-якій законодавчий або підзаконний акт митного органу у якості підстави для витребування додаткових документів вказує на відсутність розмірів рулонів. Таке твердження митного органу є припущенням без зазначення будь-яких підстав навіть для таких припущень, оскільки одиниця товару та її вартість визначається сторонами договору в інвойсі (п.2.1. Контракту № MH/ST від 07.04.2025 року).

Відсутність у інвойсі деталізації фізичних характеристик товару, таких як розміри рулонів, чи відомості про відправника не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості за піною договору, якщо загальна сума, фактично сплачена або яка підлягає сплаті, підтверджена первинними документами, такими як інвойс, контракт та платіжні доручення, якщо вартість була вже сплачена за умовами Договору. Адже головним критерієм для застосування першого методу визначення митної вартості є підтвердження загальної суми операції.

Аналогічно, розбіжності між інвойсом та пакувальним листом, зокрема відсутність у інвойсі даних про виробника чи торговельну марку, не є достатньою підставою для коригування митної вартості оскільки відсутня законодавчо встановлена вимога щодо обов`язкового зазначення таких даних з інвойсі.

Митний орган не обґрунтував та не надав доказів, як саме відсутність деталізації відомостей про товар в інвойсах, наприклад розмірів рулону, виробника чи інших характеристик або відправника впливає на заявлену митну вартість. Також Одеською митницею не обґрунтовано та не доведено, шо торговельна марка, зазначена у пакувальних листах, є фактором, який впливає на ціноутворення в даних операціях.

Згідно з пунктом 2.3. контракту №МН ST від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.3. контракту передбачено, шо у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, про що буде вказано в товаросупровідних документах.

Відповідно до відомостей автотранспортної накладної СМR № 3048 від 13.11.2025, яка є товаросупровідним документом, відправниками товару є SHAO XING XINGZHOU TEXTILE СО., LTD.

Згідно з правилами заповнення графи 2 «Відправник/Експортер» митної декларації глави 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за№ 1372/21684) у графі 2 митної декларації зазначаються відомості про відправника. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, шо використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див, доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

В графі 2 "Відправник/Експортер" митної декларації (МД) № 25UA500020008706U5 від 14.11.2025 зазначені відомості про відправника – SHAO XING XINGZHOU TEXTILE СО., LTD, які співпадають з відомостями зазначеними в автотранспортній накладній (CMR) № 3048 від 13.11.2025, а в доповненні наведені відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного контракту № МН/ST від 07.04.2025 — Soltera Trade Limited, Гонконг.

Як зазначалося вище, ані законодавство України, ані умови контракту №МН/ST від 07.04.2025 не зобов`язують декларанта вказувати в інвойсі та пакувальному листі відомості про відправника товару. Відсутність у інвойсі відомостей про відправника не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору.

Отже, твердження відповідача, що «в документах складених продавцем (пакувальний лист від 10.04.2025 Б/н, інвойс від 10.04.2025 № SOL-100425-lNFXP) не зазначено іншого відправника, що вказує на невідповідність таких документів умовам договору» не відповідає дійсності.

В постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 809/119/17 (адміністративне провадження № /9901/18951/18) за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці ДФС наявний правовий висновок про те, що “митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4493- VI (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантам митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення".

Відповідач в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000363/2 від 21.10025. № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 в якості підстави для коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити; що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В контракті № MH/ST від 07.04.2025 не зазначено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу.

В інвойсах від 02.09.2025 та від 08.08.2025 наведені умови поставки СРТ - Харків та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).

В статті А.5 “Страхування” розділу7 А “Обов`язки продавця” умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) ФРAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: “Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування”.

В статті В.5 “Страхування” розділу В “Обов`язки покупця” умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: “Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту ) страхування”.

У листах від 21.11.2025, від 26.11.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “САР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах (invoice) № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025.

У відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53, пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

Декларантом та його уповноваженою особою були надані до Одеської митниці документи - інвойси (invoice) № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1 YFWW/1 від 08.08.2025 в яких зазначено, що страхування товарів не здійснювалось, а тому твердження відповідача про начебто відсутність документальної інформації щодо наявності/відсутності страхових витрат з урахуванням заявлених умов поставки CPT-Харків не відповідає дійсності та не могло бути підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025.

За таких обставин, вимоги митного органу про надання відомостей про страхування товару також є безпідставними.

Стосовно тверджень відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, №UA500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, що: “Відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) від 17.09.2025 №SOL-170925-lHFRG, від 02.09.2025 № SOL-020925-1DJJE, від 08.08.2025 №SOL-080825-1DDNT (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець і відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу ” суд зазначає наступне.

Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що “П. 1.2 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином, продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець «SOLTERA TRADE LIMITИD» є резидентом Гонконгу. Відправник товару - SHAOXING XNGZHOU TEXTILE CO.,LTD, резидент КНР. В гр. 4 автотранспортної накладної CMR від 13.11.2025 № 3048 зазначено місце завантаження Румунія. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повшивало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено”.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 в якості підстави для коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що “До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (В/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів ”.

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

10.04.2008 Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації*.торгівлі (СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (GATT).

Пунктом 1 статті 6 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від 15.04.1994 передбачено, що митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на обчисленій вартості. Обчислена вартість складається із суми: ціни або вартості матеріалів та виготовлення чи іншої обробки, застосованої під час виробництва імпортних товарів; суми для прибутків та загальних витрат, що дорівнюють сумі, яка здебільшого відображається під час продажу товарів того самого класу або виду, що й товари, які оцінюються та які виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до країни Імпорту; с) ціни або вартості всіх інших витрат, необхідних для відображення методу оцінювання, вибраного членом згідно з пунктом 2 статті 8.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) під час визначення митної вартості згідно з положеннями статті 1 до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортні товари, додається: такі витрати настільки, наскільки вони понесені покупцем, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари і комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за покупку; вартість контейнерів, які для митних цілей увижаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки, чи за оплату праці, чи матеріалів; вартість, розподілена належним чином, таких товарів та послуг, коли вони поставляються безпосередньо або опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт імпортних товарів, якщо такої вартості не включено до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті: матеріали, компоненти, частини m подібні предмети, що включені до імпортних товарів; інструменти, фарби, шаблони та подібні компоненти, які використовуються під час виробництва імпортних товарів; матеріали, які використовуються під час виробництва імпортних товарів; технічні, науково-дослідні, художні, дизайнерські роботи та плани й креслення, які виготовлені в місці, іншому, ніж країна-імпортер, та які необхідні для виробництва імпортних товарів; роялті й ліцензійні платежі, пов`язані з товарами, що оцінюються, які покупець повинен сплачувати безпосередньо чи опосередковано, як умова для продажу товарів, що оцінюються, якщо такі роялті й платежі не включаються до ціни, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті; вартість будь-якої частини доходу від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання імпортних товарів, яка переходить безпосередньо або опосередковано продавцю.

Пунктом 2 статті 8 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від 15.04.1994 визначено, що Під час розробки свого законодавства кожний член передбачає цілковите або часткове включення до митної вартості або виключення з неї такого: вартості транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення; витрат на завантаження, розвантаження та обробку, пов`язаних з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення; вартості страхування.

Згідно з пунктом 4 статті 8 Угоди про застосування статті VII «GATT (ГАТТ) від під час визначення митної вартості не допускається додавань до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті, за винятком тих, які передбачені в цін статті.

Відповідно до пункту 2.1. контракту №MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 2.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту №MH/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Пунктом 3.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

В інвойсах (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 наведені умови поставки СРТ - Харків.

В статті А.4 “Перевезення” розділу А “Обов`язки продавця” умов поставки СРТ (CARRIAGE ТО (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (..., назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: “Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається”.

В статті В.4 “Перевезення” розділу В “Обов`язки покупця” умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: “Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) перевезення”.

В статті А.9 “Розподіл витрат” розділу А “Обов`язки продавця” умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено: “Продавець зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує покупець, які передбачено статтею В.9; Ь) транспортні та всі інші витрати, що виникають відповідно до статті А.4, включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень; с) будь-які обов`язкові платежі за розвантаження в узгодженому місці призначення, але тільки якщо ці обов`язкові платежі були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; d) витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; е) витрати, пов`язані із наданням звичайного доказу того, що товар поставлений відповідно до статті А.6; f) де це застосовується мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту відповідно до статті А.7 (а); та g) покупцю всі витрати та обов`язкові платежі, пов`язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статті В.7 (а)”.

Також, в листах від 11.11.2025, від 21.11.2025, від 25.11.2025, від 26.11.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що згідно законодавства України, митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення; в інвойсах (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-020925- 1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ - Харків).

Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Харків, Україна, продавець (компанія “Soltera Trade Limited”, Гонконг) зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна).

Покупець ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ” не здійснював будь-яких витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків, Україна) тощо.

Ані умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025, а ні умовами поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) не передбачено обов`язку продавця надати покупцю товарів інші товаротранспортні документи, окрім тих, що передбачені умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025 (наприклад, договір перевезення, коносамент, маніфест, навантажувальний документ тощо). Відповідні документи позивачу продавцем товарів надано не було.

Погоджуючи умови поставки СРТ м. Харків, Україна, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) № MH/ST від 07.04.2025 виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна), вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice), а тому відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 53, пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов`язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.

Положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI не передбачений обов`язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в інвойсах (invoice) № SOL-170925- 1HFRC від 17.09.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, №SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 умов поставки СРТ-Харків, та відсутність в контракті будь-яких додаткових домовленостей про окрему оплату витрат на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна) означає, що зазначена в інвойсах ціна товару включає в себе такі складові.

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов`язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки для того, щоб погодитись з такою ціною.

В статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV “Про транспортно-експедиторську діяльність” визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) (дата приєднання України: 01.08.2006 (із застереженням)) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Частиною 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Частиною 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) обумовлено, що відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності: а) даних, зазначених у підпунктах b), d), е), f), g), h), j) пункту 1 статті 6; b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6: с) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

Продавцем" (компанією "Soltera Trade Limited”, Гонконг) було надано Покупцю (ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ”) міжнародні товарно-транспортні накладні (CMRJ № б/н від 08.11.2025, № 3048 від 13.11.2025, № 1308 від 19.1132025, № б/н від 21.11.2025, № б/н від 21.11.2025, які підтверджувати факт перевезення товарів автомобільним транспортом з Константи (Румунія), Гданську (Польща) (графи № 4, X 21 до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення.

Відповідно до умов поставки СРТ продавець має право залучати перевізників, постачальників або інших контрагентів для виконання своїх зобов`язань щодо транспортування товарів, оскільки організація логістики через третіх осіб є стандартною практикою в міжнародній торгівлі.

Крім того, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що документами, які підтверджують мишу вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи надаються дія підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Беручи до уваги, що відповідно до умов поставки CPT-Харків витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд в постанові від 12.11.2020 у справі № 815/1582/16 за позовом ПП “Делісс” до Рівненської митниці ДФС прийшов до висновку про те, шо “згідно Офіційних, правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс” (редакція 2000 року) термін СРТ “фрахт/перевезення оплачено до... ” означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Відтак, при поставці товарів на умовах СРТ обов`язок оплатити транспортування товару покладається на продавця, а не на покупця і сторони за договором вправі включити вартість такої доставки до загальної вартості товару ".

Щодо вимоги митного органу надати документи, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця SOLTERA TRADE LIMITED» (Гонконг), суд зазначає, що така вимога не передбачена нормами Митного кодексу України. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України та не містить такої умови.

Також перелік додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів та надаються декларантом на запит митного органу, наведений у частині 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не містить документів, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця.

Отже, документи, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця, не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, в законодавстві України відсутні норми, які зобов`язують декларанта для підтвердження митної вартості товарів подавати до митного органу відповідні документи.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, шо: “Згідно п. 2.1.2 Договору комісії від 29.08.2025 № 290825_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додаткам копій усіх документів, що підтверджують витрати ”.

Згідно частини 3 статті 318 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Отже, митний контроль здійснюється лише в обсязі, необхідному для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. А тому контроль за виконанням комісіонером своїх обов`язків перед комітентом (наявність чи відсутність письмового повідомлення або звіту комісіонера) не предмет суто договірних відносин та зобов`язань, що регулюються цивільно-правовим законодавством, і не належить до повноважень митного органу, оскільки митний орган не має повноважень оцінювати виконання внутрішніх договірних зобов`язань.

У відповідності до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, митна вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартістю, що базується на ціні, фактично сплаченій або такій, шо підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, документами, які підтверджують митну вартість, є зокрема інвойс, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи тощо.

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включаються до піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті комісійні та брокерська- винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Тобто, до ціни можуть додаватися комісійні або посередницькі витрати лише у випадку, якщо вони є умовою продажу товару покупцю.

Тому договори з третіми особами на користь продавця (у тому числі — рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару) не впливають на митну вартість, якщо: вартість товару, зазначена в інвойсі, повністю сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати додаткові виплати третім особам.

Зазначені в інвойсах (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-080825- 1DDNT від 08.08.2025 суми повністю підлягає сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті № MH/ST від 07.04.2025.

Отже, положення у договорі комісії № 290825_1 від 29.08.2025 щодо повідомлення комітента про наявність цінових пропозицій на товар та про надання звітності є внутрішніми правовідносинами сторін договору і не впливає на обсяг прав та обов`язків перед митницею, фактичне здійснення поставки, достовірність цінової інформації, або визначення митної вартості. А питання інформування комітента не впливає на реальність господарської операції.

Також ані Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, ані підзаконні акти не містять вимоги щодо обов`язкового подання митниці звіту комісіонера як документа, шо підтверджує митну вартість.

Перелік документів, що можуть бути подані до митниці або витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Звіт комісіонера до цього переліку не входить. До того ж жодна норма Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не передбачає обмежень чи наслідків у вигляді-відмови в оформленні або сумнівів у достовірності документів у разі неподання до митного оформлення звіту комісіонера.

Разом з тим, частина 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначає виключні підстави для сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості.

Неподання до митного оформлення звіту комісіонера не є жодною з таких підстав, зокрема: не впливає на фактичну ціну товару, не змінює умов оплати, не стосується митної вартості та її складових.

Отже, висновки митного органу про не підтвердження митної вартості товару через ненадання до митного оформлення письмового повідомлення або звіту комісіонера суперечать вимогам статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, оскільки ненадання зазначених документів не є порушенням митного законодавства, не впливає на підтвердження митної вартості та не може бути підставою для коригування або відмови в митному оформленні.

Щодо тверджень відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000360/2 від 11.11.2025, № UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, № UВ500020/2025/000363/2 від 21.11.2025, № UA500020/2025/000364/2 від 25.11.2025, № ЬA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025, що ‘‘митним органом отримано прайс листи № б/н від 17.09.2025, № б/н від 02.09.2025, № б/н від 08.08.2025, № б/н від 08.08.2025 (надані прайс-листи видано не виробником товару - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO/yLTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, PRESTIGE TEXFllESLTMITED, a продавцем товару - «Soltera Trade Limited» (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об`єктивності даних, які декларант зобов`язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданих до митного оформлення прайс-листах зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Разом з цим, відсутні відомості щодо виробника товару, торговельної марки та характеристик товару. У наданому прайс-листі № б/н від 10.04.2025 не вказано торгову марку, тобто наявна розбіжність що вже була доведена до декларанта”.

Суд встановив, що в листах від 11.11.2025, від 14.11.2025, від 21.11.2025, від 25.11.2025, від 26.11.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що вона додатково надала до митниці прайс-листи від 17.09.2025, від 10.04.2025, від 02.09.2025, від 08.08.2025, від 08.08.2025.

В прайс-листі б/н від 17.09.2025 продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limited”, Гонконг, зазначені умови поставки CPT-Харків, країна походження - Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з вересня по грудень 2025, опис товару № 1 - мереживна тканина, ціна за метр - 1,200 доларів США; опис товару № 2 - ворсова тканина, ціна за метр - 2,060 доларів США; опис товару № 3 - тканина, ціна за метр - 0,895 доларів США.

В прайс-листі б/н від 10.04.2025 продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limited”, Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження - Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з квітня по жовтень 2025, опис товару № 1 — тканина, ціна за рулон - 25,10 доларів США.

В прайс-листі б/н від 02.09.2025 продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limited*'. Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження - Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з вересня по грудень 2025, опис товару № 1 — ворсова тканина, ціна за рулон - 82,39 доларів США.

В прайс-листі б/н від 08.08.2025 продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limited''. Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження - Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з серпня по листопад 2025, опис товару У: 1 - мереживна тканина, ціна за рулон - 31,76 доларів США; опис товару № 2 - ворсова тканина, ціна за рулон - 64,85 доларів США; опис товару № 3 - тканина, ціна за рулон - 59.26 до латів США.

В прайс-листі б/н від 08.08.2025 продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limitйe". Гонконг, зазначені умови поставки CPT-Харків, країна походження - Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з серпня по листопад 2025, опис товару № 1 - ворсова тканина, ціна за рулон - 68,39 доларів США.

Ціна за одиницю товару, зазначена в прайс-листах відповідає ціні за одиницю товару, зазначеній в інвойсах. Дата видачі прайс-листів збігається з датою видачі інвойсів.

Таким чином, відомості, зазначені у прайс-листах продавця товарів - компанії “Soltera Trade Limited”, Гонконг, відповідали інформації, наведеній в інвойсах, а отже підтверджували відомості про митну вартість товарів, заявлену декларантом до Одеської митниці.

Пунктом 6 частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу віднесені каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару.

Також відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, віднесено до загальних засад цивільного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436- IV суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частинами 1, 2 статті 190 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV обумовлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Верховний Суд в постанові від 20.04.2018 у справі № 826/10456/16 (адміністративне провадження №К/9901/5250/18) за позовом ТОВ “ТЛ Груп” до Київської міської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що “чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів”.

Верховний Суд в постанові від 29.04.2021 у справі № 815/2932/18 за позовом ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ” до Одеської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що “прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів”.

Таким чином, відсутність у прайс-листах певних відомостей чи другорядних характеристик товару, наявність даних про умови поставки^ або видача прайс-листів продавцем товару, а не виробником, не могло бути підставою для неврахування відповідачем наданих прайс-листів під час здійснення контролю митної вартості товарів.

11.11.2025, 14.11.2025, 21.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025 Одеська митниця надіслала електронні повідомлення декларанту, в яких повідомила про те, що у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів, а також з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зобов`язала надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарутабо сировини; 9) звіти; цінові пропозиції на товар. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

Пунктом 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В інвойсах (invoice) № SOL-170925- 1HFRC від 17.09.2025, № SOL-100425-1XFXP від 10.04.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT від 08.08.2025. № SOL-080825-1 YFWW/1 від 08.08.2025 зазначено, що Продавець передає товар Покупцеві з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Також, в листах від 11.11.2025, від 14.11.2025, від 21.11.2025, від 25.11.2025, від 26.11.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв`язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів.

Вищевикладені обставини обумовлювали неможливість складання покупцем – ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ” бухгалтерської документації, а тому Одеська митниця необґрунтовано зобов`язала позивача надати для підтвердження митної вартості товару виписку з бухгалтерської документації.

В переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України не зазначена копія митної декларація країни відправлення.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України копія митної декларація країни відправлення віднесена до додаткових документів, які подаються декларантом та його уповноваженою особою на письмову вимогу митного органу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично зазначена або підтягає сплаті за ці товари.

В статті А.7 “Очищення дія експортуємого імпорту” розділу А “Обов`язки продавця” умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено: “а) Очищення для експорту. Де це застосовується, продавець повинен сплатити та здійснити всі формальності з очищення для експорту, що вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія; контроль безпеки товару при експорті; передвідвантажувальна інспекція і будь-який інший офіційний дозвіл”.

Таким чином, умови поставки товарів СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) та контракту №MH/ST від 07.04.2025 покладають на Продавця (компанію “Soltera Trade Limited”, Гонконг) обов`язок виконання митних процедур, необхідних для вивезення товару та не передбачають надання Продавцем Покупцю копії митної декларації країни відправлення, а тому Одеська митниця необґрунтовано зобов`язала позивача додатково надати для підтвердження митної вартості товарів копію митної декларації країни відправлення.

Пунктом 8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини віднесені до додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 статті 327 Митного кодексу України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

Отже, залучення спеціалістів та експертів для підготовки висновків про якісні та вартісні характеристики товарів є правом, а не обов`язком декларантів.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 327 Митного кодексу України у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

З цього слідує, що Одеська митниця мала право відповідно до положень частин 1, 2 статті 327 Митного кодексу України самостійно залучити для участі у здійсненні контролю митної вартості товарів, ввезених позивачем на митну територію України, експертів, спеціалістів, суб`єктів оціночної діяльності, якщо митний орган мав сумніви у відомостях про числове значення заявленої декларантом митної вартості товарів, але митниця самостійно не залучала до участі у здійсненні митного контролю експертів, спеціалістів, суб`єктів оціночної діяльності.

Разом з тим, ціни на товари “синтетичні тканини”, “ворсові тканини”, “мереживні тканини”, “тканини” не встановлюються на біржах, і тому Одеська митниця необґрунтовано зобов`язала позивача надати для підтвердження митної вартості товару інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як зазначалося вище, в листах від 11.11.2025, від 14.11.2025, від 21.11.2025, від 26.11.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю проте, що вона додатково надала до митниці прайс-листи від 17.09.2025, від 02.09.2025, від 08.08.2025, від 08.08.2025.

Однак, Одеська митниця під час прийняття оскаржуваних рішень безпідставно не прийняла до уваги надані декларантом та його уповноваженою особою прайс-листи від від 10.04.2025, віл 02.09.2025, від 08.08.2025, від 08.08.2025, а отже належним чином не здійснила перевірку числового значення заявленої позивачем митної вартості товарів та порушила положення пункту 6 частини 3 статті 53 Митного кодексу України , пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, частині 3 статті 189, частинам 1, 2 статті 190 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

Стосовно вимоги митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартістю, що базується на ціні, фактично сплаченій або такій, що підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість, є зокрема інвойс, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи тощо.

Зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-170925-1HFRC від 17.09.2025, № SOL-100425- 1NFXP від 10.04.2025, № SOL-020925-1DJJE від 02.09.2025, № SOL-080825-1DDNT, № SOL-080825-1YFWW/1 від 08.08.2025 сума повністю підлягає сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті № MH/ST від 07.04.2025.

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Тобто, до ціни можуть додаватися комісійні або посередницькі витрати лише у випадку, якщо вони є умовою продажу товару покуплю.

Таким чином, договори з третіми особами на користь продавця (у тому числі — рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару не впливають на мигну вартість, якщо вартість товару, зазначена в інвойсі сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати додаткові виплати третім особам.

Так, контрактом № MH/ST від 07.04.2025 не передбачено залучення третіх осіб, а також не встановлено, що оплата будь-яких послуг третім особам є умовою продажу товару. Договір комісії на користь продавця (чи інший правочин аналогічного змісту, який міг би впливати на умови продажу товару, не укладався.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI, додаткові документи, у тому числі договір з третіми особами та рахунки на оплату послуг комісіонера, подаються лише у випадку, якщо подані документи містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вар тості.

Враховуючій, що подані до митного оформлення інвойси, контракт та інші товаросупровідні документи узгоджені та не містять жодних розбіжностей, містять інформацію про спосіб, структуру та термін оплати, то згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, вимога надати вищезазначені додаткові документи є неправомірною, оскільки заборонено витребовувати документи, не передбачені цією статтею або за відсутності підстав, передбачених частиною третьою.

В переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а також в переліку додаткових документів, які є вичерпними, наведених у частині 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, не зазначені звіти, цінові пропозиції на товар, які були витребувані митним органом.

Частиною 1 статті 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Проте, відповідачем в оскаржених рішеннях не зазначено, які саме дані, що містяться у додатково витребуваних митницею для підтвердження митної вартості товарів документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Також зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, чому та яким чином ненадання перекладу вищезазначених документів впливає на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Враховуючи викладене, Одеська митниця необґрунтовано зобов`язала позивача надати для підтвердження митної вартості товарів переклади додатково витребуваних митницею документів на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Застосовуючи положення статей 53, 54 Митного кодексу України, Верховний Суд в постановах від 24.12.2020 № 810/495/16 (адміністративне провадження № К/9901/6451/18) за позовом ТОВ “Ела Групи” до Київської митниці ДФС, та від 01.04.2021 у справі № 826/10755/16 (адміністративне провадження № К/9901/19619/18) за позовом ТОВ “Лайфселл” до Київської міської митниці ДФС, прийшов до висновків про те. шо “митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії. спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Неподання переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Відповідно до фактичних обставин справи, надані позивачем до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх піну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Тобто використані декларантом відомості про визначення митної вартості, базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, а тому існували підстави, передбачені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (першого методу).

Таким чином суд приходить до висновку, що доводи позовної заяви дають можливість зробити висновок про те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем не наведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості, не зазначено причин, через які не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (перший метод).

Враховуючи викладене, у Одеської митниці не було підстав, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Згідно з частиною 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частиною 3 статті 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) піни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Пунктом 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 3 0.10.1947 передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю“ слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до

продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або її з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до пунктів 1,2 статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю від 15.04.1994 якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1-6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VII ГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.

Митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: а) продажної ціни в країні імпорту товарів, вироблених у такій країні; Ь) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; с) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; d) вартості виробництва, крім обчислених вартостей, які визначені для ідентичних або подібних товарів відповідно до положень статті 6; е) ціни товарів для експорту в країну, іншу, ніж країна імпорту; f) мінімальної митної вартості або g) довільних чи фіктивних вартостей.

Пунктами 2, 4 частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195) в графі 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Одеська митниця в оскаржуваних рішеннях використала другорядний метод визначення митної вартості - резервний (шостий метод), зазначивши номери та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів наступні митні декларації: від 11.09.2025 № UA902080/2025/802342, від 18.09.2025 № UA401060/2025/12545, від 01.10.2025 № UA401060/2025/13217, від 01.10.2025 №UA100440/2025/625822, від 29.08.2025 №UA500080/2025/009605, від 01.09.2025 №UA408020/2025/32394, від 13.10.2025 №UA100330/2025/117648, від 09.09.2025 №UA205170/2025/25301.

В постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15 за позовом Приватного підприємства “Спецімпекс” до Харківської митниці Державної фіскальної служби міститься висновок про те, що ‘‘оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку ”.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроперспектива ЮМТ” до Київської міської митниці ДФС зазначено про те, що “наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку ”.

Також Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” до Донецької митниці ДФС прийшов до висновку про те, що “спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчать про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. ”

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №280/1824/19 за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" до Запорізької митниці ДФС, від 05.07.2022 у справі №804/150/16 (адміністративне провадження № К/9901/43057/18) за позовом Публічного акціонерного товариства “ХАРКІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського” до Харківської митниці ДФС.

Верховний Суд зауважує, що “рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації - ЄАІС ДФС України, оскільки порядок формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів”.

В постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 за позовом ОСОБА_4 до Слобожанської митниці Держмитслужби зазначено про те, що “Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведений, органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом, суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень”.

Верховний Суд в постанові від 11.11.2019 у справі № 815/3587/17 за позовом ТОВ “Акваполіс” до Одеської митниці ДФС зазначив, що “саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості”.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод) та шостим, резервним) методом, Одеська митниця не вказала, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навела жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000360/2 від №UA500020/2025/000361/2 від 14.11.2025, № UA500020/2025/000363/2, № UA500020/2025 000364/2 від 25.11.2025, № UA500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 Одеською митницею не наведені порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (тобто не наведене обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування).

Одеська митниця не врахувала того, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, оформлення яких здійснювалось у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і це є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників ЄАІС Держмитслужби.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, шо обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту (договору). В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Водночас приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Решта доводів відповідача, приведених у відзиві, не спростовують висновки суду по суті справи.

Приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідачем не доведена наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 по справі №140/804/19, від 11.06.2020 по справі №815/5464/16).

МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та вмотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Оцінюючи вказані рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Такі докази не містяться і в матеріалах даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню як протиправні.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови, то суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню як похідна, позаяк саме на підставі рішень про коригування митної вартості відповідачем були прийняті оскаржувані картки відмови.

Отже позовні вимоги ТОВа «Модна Хвиля» є такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 15491,28 грн.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України суд покладає ці витрати на відповідача.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу буде розглядатись судом у разі подання позивачем доказів їх понесення з урахуванням вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139,241-246, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна Хвиля» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмов – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів№UА500020/2025/000360/2 від 11.11.2025 року, №UА500020/2025/000361/2 від 14.11.2025 року, №UА500020/2025/000363/2 від 21.11.2025 року, №UА500020/2025/000364/2 від 25.11.2025 року, №UА500020/2025/000368/2 від 26.11.2025 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2025/000517 від 11.11.2025 року, №UА500020/2025/000520 від 14.11.2025 року, №UА500020/2025/000526 від 21.11.2025 року, №UА500020/2025/000529 від 25.11.2025 року, №UА500020/2025/000533 від 26.11.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна Хвиля» 15491(п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто одна)грн. 28коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано 20 лютого 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ТОВ «Модна Хвиля» (код ЄДРПОУ: 45619159; місцезнаходження: пр.Аерокосмічний, буд. 127-А каб. 301, м. Харків, 61124).

Відповідач - Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631; місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078).

Суддя М.М. Аракелян