Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №320/48304/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року м. Київ справа №320/48304/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві ), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період:

- з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, встановленого на 01 січня 2021 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік";

- з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 грн, встановленого на 01 січня 2022 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік";

- з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн, встановленого на 01 січня 2023 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік";

- з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, встановленого на 01 січня 2024 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням раніше виплачених сум;

2) зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період:

- з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, встановленого на 01 січня 2021 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік";

- з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн., встановленого на 01 січня 2022 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік";

- з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн., встановленого на 01 січня 2023 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік";

- з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого на 01 січня 2024 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що пенсійний орган протиправно не здійснив йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці за 2021-2024 роки, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року законами про державний бюджет.

При цьому, за твердженнями позивача, відсутність довідки про суддівську винагороду не є підставою для відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру складових суддівської винагороди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є суддею у відставці Солом`янського районного суду міста Києва.

Так, відповідно до рішення Вищою ради правосуддя від 17.06.2021 №1402/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку» позивача було звільнено з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 04.08.2021 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

28.08.2024 позивач звернувся до ГУПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просив пенсійний орган здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2021-2024 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року законами про державний бюджет (2270,00 грн, 2484,00 грн, 2684,00 грн та 3028,00 грн відповідно).

Листом від 24.09.2024 №37350-36467/А-02/8-2600/24 ГУПФУ в м. Києві повідомило позивачу про те, що відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулося підвищення розміру суддівської винагороди.

25.09.2024 позивач повторно звернувся до ГУПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за результатом розгляду якої відповідач листом від 16.10.2024 №40385-40869/А-02/8-2600/24 знову відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на недання позивачем відповідної заяви про здійснення перерахунку з наданням необхідних документів, зокрема, довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулося підвищення розміру суддівської винагороди.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду, стверджуючи, що нарахування та виплата довічного грошового утримання судді у відставці напряму залежить від розміру суддівської винагороди, проте відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перерахунку довічного грошового утримання позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року (2021 рік – 2270,00 грн, 2022 рік – 2484,00 грн, 2023 рік – 2684,00 грн, 2024 рік – 3028,00 грн).

Позивач критично оцінює твердження відповідача про те, що подана ним заява не відповідає встановленому зразку, а також, що позивчаем не додано довідку про суддівську винагороду, оскільки вважає, що суддівська винагорода та умови перерахунку визначені безпосередньо законом, а тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді не передбачає права Пенсійного фонду діяти на власний розсуд.

Відтак, на переконання позивача, Пенсійний фонд України повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

На підтвердження такої позиції позивач покликається на висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 27.10.2022 у справі №640/10564/21 та від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21.

Отже, предметом спору у цій справі є перевірка правомірності дій ГУПФУ в м. Києві щодо відмови позивачу, як судді у відставці, у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 01.01.2021, а як наслідок збільшення розміру складових суддівської винагороди суддів, які працюють на аналогічних посадах.

У спірному випадку позивач вважає, що він має право на отримання довічного грошового утримання, розмір якого повинен розраховуватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року (2021 рік – 2270,00 грн, 2022 рік – 2484,00 грн, 2023 рік – 2684,00 грн, 2024 рік – 3028,00 грн), а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102,00 грн).

З цього приводу суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною першою статті 4 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ (далі – Закон №1082-ІХ) установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років – 2395 гривень;

працездатних осіб – 2270 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 1769 гривень.

Таким чином Законом №1082-ІХ для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Положення аналогічного змісту викладені також в законах про державний бюджет України на 2022, 2023 та 2024 роки.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що правомірність застосування для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX) щодо визначення окремого виду прожиткового мінімуму (2102,00 грн), який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 420/3716/24 (постанова від 20.02.2025).

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:

«20. Законом № 3460-IX для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

23. Визначені Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

26. Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

27. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року.

28. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV).

29. Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

32. Слід зазначити, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

33. Натомість статтею 7 Закону № 3460-IX разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

34. Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

35. Водночас Закон № 3460-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

36. Закон № 3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

37. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

38. Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

39. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 3460-IX, є протиправною.

40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 13.11.2024 у справі № 200/1707/24.».

Таким чином суд дійшов висновку щодо необхідності застосування для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (2021 рік – 2270,00 грн, 2022 рік – 2484,00 грн, 2023 рік – 2684,00 грн, 2024 рік – 3028,00 грн).

Також позивач вважає, що пенсійний орган зобов`язаний здійснити йому відповідний перерахунок довічного грошового утримання незалежно від подачі довідки про суддівську винагороду, складеної уповноваженим органом станом на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи правову оцінку в контексті наведених вище доводів, суд зазначає таке.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Суд враховує, що процедура перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці Законом № 1402-VIII не врегульована.

Водночас, на підзаконному рівні в розділі IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 (далі - Порядок № 3-1), конкретизовано механізм реалізації цього права.

Так, відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).

Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).

Водночас, згідно із пунктом 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).

Отже, зміст наведених норм дає підстави вважати, що у разі звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, він повинен подати заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду судді у відставці.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.02.2025 у справі № 620/1515/24 в аналогічних правовідносинах.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що позивач, звернувшись до відповідача із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, відповідні довідки про суддівську винагороду (про зміну суддівської винагороди працюючого судді), що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до ГУПФУ в м. Києві, як того вимагає Порядок № 3-1, не подавав.

Своєю чергою обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють отримання позивачем оновлених довідок, судом не встановлено.

За таких обставин, суд висновує, що у відповідача відповідно до вищевказаних норм не виникло обов`язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.

Щодо покликань позивача на необхідність врахування при розгляді цієї справи правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21 та від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 та від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 правова позиція не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки сформована за інших фактичних обставин справи, що не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

Так, у справах № 640/10564/21 та № 540/7777/21 Верховний Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Отже, висновки Верховного Суду у справах № 640/10564/21 та № 540/7777/21 про можливість здійснення автоматичного перерахунку довічного грошового утримання суддів незалежно від подання довідки стосувались особливостей правового статусу колишніх суддів Верховного Суду України.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аналогічний правовий висновок при розгляді справи подібної категорії викладено Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2025 року у справі №420/6951/24.

Враховуючи, що при зверненні до суду позивач не сплачував судовий збір внаслідок наявних у нього пільг, питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.