Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №280/4769/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2026 року Справа № 280/4769/25 ПР/280/29/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В1" (м. Запоріжжя, вул. Складська, 8, ЄДРПОУ 36193400) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "В1" (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №306908010702 від 03 березня 2025 року, яким збільшено на 39 472,50 грн. суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість (31578 основний платіж, 7894,5 грн. сума штрафних санкцій),

- №307008010702 від 03 березня 2025 року, яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ, на загальну суму 5755 грн. за червень 2021,

- №307208010702 від 03 березень 2025 року - штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного терміну за податковим зобов`язанням ПДВ 37 733,33 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено Акт від 31 січня 2025 року №1264/08- 01-07-02/36193400, яким встановлено порушення ТОВ «В1» вимог Податкового кодексу України та іншого законодавства України, на підставі якого у подальшому податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення, в результаті чого позивачу неправомірно зменшено суму від`ємного значення ПДВ; збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції; зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість; нараховано суму штрафу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування, у грошових розмірах зазначених у цій позовній заяві. Позивач наголошує, що в ході проведення перевірки податковому органу надано повний обсяг первинних бухгалтерських та податкових документів, які свідчать про реальність господарських операцій. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 16 червня 2025 року позовна заява повернута позивачу.

Вищезазначена ухвала судді оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В1" задоволено, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року в адміністративній справі №280/4769/25 скасовано матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

03 листопада 2025 року справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді від 05 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

20 листопада 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «В1» (код ЄДРПОУ 36193400) пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31578 грн., та завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 5755 грн, в т.ч. за червень 2021 року на суму 5755 гривень. Вказує, що за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року ТОВ «В1» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 720519 гривень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року встановлено їх заниження на загальну суму 37333 грн., у т.ч. за лютий 2019 року на суму 37333 грн. перевіркою встановлено, що ТОВ «В1» реалізовано автомобіль RENAULT, модель DUSTER, 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1 за ціною, нижче ціни придбання, що є порушенням вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов`язання із ПДВ, що у свою чергу вплинуло, зокрема, на завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У зв`язку із порушенням вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України позивачем занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість всього у сумі 37333 грн, в частині перевищення ціни придбання товару над ціною продажу, та як наслідок не складено й не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного терміну податкової накладної на загальну суму ПДВ 37333,33 грн. (у т. ч. за лютий 2019 року на суму 37333,33 гривень), що є порушенням пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 ПК України. В задоволенні позову просить відмовити.

20 листопада 2025 року від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

25 листопада 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов та зазначає, що пошкоджений автомобіль був виведений із експлуатації та 30 січня 2019 року переведений на субрахунок 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" на якому ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" – бухгалтерська довідка з цього приводу міститься в матеріалах справи.

01 грудня 2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення, у яких останній вказує, що оскаржувані в межах даної справи винесені відповідачем правомірно.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "В1" зареєстроване у якості юридичної особи з 10 жовтня 2008 року та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. Основним видом діяльності позивача є надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання КВЕД 77.31. До додаткових видів діяльності позивача належать: Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку (КВЕД 77.29), Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у (КВЕД 77.39), Складське господарство (КВЕД 52.10); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (КВЕД 77.11).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 прим 2, підпункту 69.35 прим 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, пункту 2 частини 1 статті 13, пункту 9 прим 23 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15 січня 2025 року № 67-п, з урахуванням наказів від 17 січня 2025 року № 105-п та від 21 січня 2025 року № 111-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «В1» за період діяльності з 01 жовтня 2018 року по 22 січня 2025 року з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства, за період з 01 січня 2011 року по 22 січня 2025 року з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено акт від 31 січня 2025 року №1264/0801-07-02/36193400 (далі – Акт), яким встановлено наступні порушення ТОВ «В1» норм ПК України:

- пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31578 грн., у т.ч. за грудень 2020 року на суму 1056 грн., за січень 2021 року на суму 24866грн, за лютий 2021 року на суму 5656 грн.;

- пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 5755 грн., в т.ч. за червень 2021 року на суму 5755гривень;

- підпункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в частині відсутності складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну, за податковим зобов`язанням визначеним відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу, на загальну суму ПДВ 37733,33 грн., у т.ч. за лютий 2019 року на суму 37333,33гривень.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті, позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області подано заперечення від 10 лютого 2025 року №1002.

Розглянувши отримані заперечення від 10 лютого 2025 року № 1002, комісія відповідача дійшла висновків про правомірність висновків, викладених в Акті, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства. Рішення Комісії відповідача оформлено протоколом від 20 лютого 2025 року №81/08-01-07-02 та складено висновок від 24 лютого 2025 року №31/08-01-07-02.

03 березня 2025 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03 березня 2025 року №306908010702 на суму 39 472,50 грн. (податок на додану вартість) (форма «Р»);

- від 03 березня 2025 року №307008010702 на суму 5755 грн. ( зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість) (форма В4);

- від 03 березня 2025 року №307208010702 на суму 3400 грн. ( штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного терміну за податковим зобов`язанням ПДВ) (форма ПН);

Вищезазначені податкові повідомлення одержані уповноваженою особою позивача 12 березня 2025 року, що підтверджується підписом на податкових повідомленнях-рішеннях.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями- рішеннями ТОВ «В1» звернулось до Державної податкової служби України із скаргами.

Проте, рішеннями Державної податкової служби України від 20 травня 2025 року № 14436/6/99-0006-01-03-06, від 20 травня 2025 року № 14454/6/99-00-06-01-03-06, від 20 травня 2025 року № 14438/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарг, ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області _від 03 березня 2025 року №306908010702, №307008010702, №307208010702, а скарги - без задоволення (рішення додаються до відзиву у якості доказу).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2025 року №306908010702, №307008010702 та 307208010702 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Щодо правомірності податкового повідомлення – рішення від 03 березня 2025 року № 306908010702 суд зазначає наступне.

Згідно Акту, під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «В1» (код ЄДРПОУ 36193400) пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого відповідач дійшов висновку про те, що позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31578 грн. та завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 5755 грн., в т.ч. за червень 2021 року на суму 5755 гривень. За період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року ТОВ «В1» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 720 519,00 гривень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року встановлено їх заниження на загальну суму 37333 грн, у тому числі за лютий 2019 року на суму 37333 грн.

На думку відповідача, таке заниження та завищення податку на додану вартість відбулось внаслідок реалізації позивачем авто RENAULT, модель DUSTER, 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1 за ціною, нижче ціни придбання, що свідчить про порушення вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу, а також припинену діяльність та розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07 листопада 2003 року № 617 (далі – ПСБО № 27).

Відповідно до пункту 1 розділу II ПСБО № 27 необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо: економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням; вони готові до продажу у їх теперішньому стані; їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу; умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів.

Згідно пункту 4 розділу II ПСБО № 27 якщо необоротні активи, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу. Якщо таке визнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкривається в примітках до фінансової звітності.

Відповідно до пункту 6 розділу II ПСБО № 27 необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

Пунктом 9 розділу II ПСБО № 27 передбачено, що необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

Відповідно до пункту 10 розділу II ПСБО № 27 у разі оцінки за чистою вартістю реалізації сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, утримуваних для продажу, за винятком тих активів, на які не поширюються вимоги цього Національного положення (стандарту) щодо методики оцінки, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пункту 188.1 статті 188 ПК України, визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Отже, пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з положеннями пункту 123.2 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем придбано транспортний засіб RENAULT DUSTER 1,5 D номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 у фізичної особи в 17 січні 2019 року за суму 300 000 гривень.

19 січня 2019 року вищезазначений автомобіль зараховано як основний засіб на рахунок №105.

Зазначений транспортний засіб потрапив у ДТП – 25 січня 2019 року. При зверненні до страхової компанії –ПРАТ «страхова компанія «Арсенал Страхування» була оцінена шкода завдана автомобілю у суму 268 648,58 гривень згідно звіту №31 від 29 січня 2019 року.

Сума для виплати страхового відшкодування визначена в суму 141591,65 гривень і в подальшому ця сума була виплачена по страховому відшкодуванню, про що позивач вказує у позові.

Також за звітом незалежного оцінювача ТОВ «Брок Сервіс Плюс» від 29 січня 2019 року про ринкову вартість пошкодженого автомобіля його оцінка визначена в суму 136 000 гривень.

З урахуванням наявних в матеріалах справи документів пошкоджений транспортний засіб RENAULT DUSTER 1,5 D номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 був виведений із експлуатації та 30 січня 2019 року переведений на субрахунок 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" на якому ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" – бухгалтерська довідка з цього приводу надається. В подальшому транспортний засіб RENAULT DUSTER 1,5 D номер кузова НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 реалізовано 28 лютого 2019 року за ціною 136000 гривень по договору купівлі-продажу транспортного засобу №7106/19/002734 від 28 лютого 2019 року фізичній особі ОСОБА_1 .

Документи страхової компанії та незалежна оцінка надавались перевіряючим на надані із запереченнями на акт перевірки, однак не були враховані та навіть зазначені в акті перевірки.

Так, з наявних в матеріалах справи документів про придбання транспортного засобу, оцінки після дорожньо-транспортної пригоди, дослідження страхового випадку та страхової виплати, транспортний засіб RENAULTDUSTER є об`єктом основних засобів у розумінні вимог підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та підпадає під визначення необоротного активу у розумінні ПСБО № 27, який правомірно реалізований позивачем за 136 000 грн.

Вищезазначене спростовує доводи відповідача відносно того, що ТОВ «В1» порушено вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України, що призвело до заниження зобов`язання із ПДВ, що у свою чергу вплинуло, зокрема, на завищення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Також, суд враховує, що у відзиві на позов відповідач посилається на пункти 4, пункт 1 розділу ІІ пункт 3 розділу і та пункт 6 розділу ІІ ПСБО № 27, з урахуванням яких робить висновки про те, що транспортний засіб RENAULT DUSTER не є об`єктом основних засобів у розумінні вимог підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та не підпадає під визначення необоротного активу у розумінні ПСБО № 27. Однак, редакція пунктів ПСБО № 27, на які у відзиві посилається відповідач, не відповідає редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

З оглядну на вказане, оскаржуване податкове повідомлення – рішення від 03 березня 2025 року № 306908010702, яким відповідач збільшив позивачу на 39 472,50 суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість (31578 основний платіж, 7894,5 сума штрафних санкцій), є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

З приводу правомірності повідомлення – рішення від 03 березня 2025 року №307008010702 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/ нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/ послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПК України (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу ПК України, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що оскільки відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 ПК України, яке на його думку призвело до завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2021 року на суму 5755 грн., внаслідок здійснення реалізації авто RENAULT, модель DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у лютому 2019 року за ціною, нижчою від ціни придбання, та не нарахування при цьому податкових зобов`язань в сумі 37333 грн. із бази оподаткування на різницю в сумі 186666,7 грн. між ціною реалізації (113333,33 грн.) та ціною придбання (300000 грн.), відповідач дійшов помилкового висновку про необхідність зменшення суму від`ємного значення ПДВ, на загальну суму 5755 грн. за червень 2021, у зв`язку із чим податкове повідомлення – рішення від 03 березня 2025 року №307008010702 підлягає скасуванню в судовому порядку.

З приводу правомірності відповідачем податкового повідомлення рішення від 03 березня 2025 року № 307208010702 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі - Наказ №1307): «податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком».

Із огляду на норми пунктом 201.10 статті 201 ПК України: «При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до вимог пункту 201.5 статті 201 Кодексу для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПКУ: «Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)».

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

У разі порушення строків реєстрації та не реєстрації податкових накладних застосовуються штрафні санкції згідно з вимогами Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 120.2 прим 1 статті 120 прим 1 ПК України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеного відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПК України, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку щодо необґрунтованості доводів відповідача в частині порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України (заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 37 333 грн., в частині перевищення ціни придбання товару над ціною продажу, та як наслідок не складення й не зареєстрування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного терміну податкової накладної на загальну суму ПДВ 37333,33 грн. у т. ч. за лютий 2019 року на суму 37333,33 гривень), висновки податкового органу в частині порушення позивачем пункту 201.1, пункту 201.4 та пункту 201.10 статті 201 ПК України є безпідставними, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №307208010702 від 03 березень 2025 року, яким до позивача застосовано штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного терміну за податковим зобов`язанням ПДВ 37 733,33 гривень.

З огляду на вказане, податкове повідомлення-рішення №307208010702 від 03 березень 2025 року також підлягає скасуванню в судовому порядку.

У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "В1" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області: №306908010702 від 03 березня 2025 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "В1 збільшено на 39 472,50 суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість (31578 основний платіж, 7894,5 сума штрафних санкцій.), №307008010702 від 03 березня 2025 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "В1 зменшено суму від`ємного значення ПДВ, на загальну суму 5755 грн. за червень 2021, №307208010702 від 03 березень 2025 року - штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного терміну за податковим зобов`язанням ПДВ 37 733,33 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В1" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 267,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 лютого 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов