Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №260/9641/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/9641/25

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу», виходячи з розміру 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні (у період з 02.09.2024 по 03.09.2024 рік включно, з 04.09.2024 по 30.09.2024 включно) та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини (у період з 30.09.2024 до 30.10.2024 року, з 05.11.2024 до 05.12.2024 року, з 06.12.2024 до 02.02.2025 року); 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу», виходячи з розміру 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні (у період з 02.09.2024 по 03.09.2024 рік включно, з 04.09.2024 по 30.09.2024 включно) та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини (у період з 30.09.2024 до 30.10.2024 року, з 05.11.2024 до 05.12.2024 року, з 06.12.2024 до 02.02.2025 року), із врахуванням раніше виплачених сум.

12 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27 січня 2026 року ухвалою суду витребувано від Військової частини НОМЕР_2 грошовий атестат ОСОБА_1 та докази одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

09 лютого 2026 року відповідачем надано грошовий атестат та повідомлено, що у військовій частині НОМЕР_2 відсутні докази одержання позивачем письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені йому при звільненні.

09 лютого 2026 року ухвалою суду витребувано від Військової частини НОМЕР_2 відомості щодо періоду перебування ОСОБА_1 на лікуванні у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака».

16 лютого 2026 року відповідачем надано витребувані докази.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.09.2024 року Позивачем на території російської федерації, під час виконання обов`язків військової служби, захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, на території противника у Курській області, під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 02.09.2024 р. №265БР, отримано тяжке поранення (анамнез захворювання: важка закрита поєднана торако-скелетна травма, ЗТГК з переломами 3, 4, 5, 6, 7, 8-го ребер справа, 3, 4, 5-го ребер зліва, рвана рана верхньої губи, лівої гомілки, закриті переломи ацетабуляреної западини зліва, шиловидного відростка лівої ліктьової кістки). Факт отримання ОСОБА_1 тяжкого поранення на території російської федерації, саме під час виконання обов`язків військової служби, захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України підтверджується, зокрема, довідкою військової частини НОМЕР_5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 22.02.2025 року №30. Разом із тим, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №8495 та №17318 підтверджується, що через отримання тяжкого порання пов`язаного з проходженням військової служби у період з 02.09.2024 до 01.10.2024 року Позивач перебував на стаціонарному лікуванні 29-ть днів, а у відповідності до довідки військово-лікарської комісії КНП «КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 30.09.2024 року №1136, довідок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 05.11.2024 року №1997/7532, від 06.12.2024 року №2326/7718 та від 03.01.2025 року №26/54, ОСОБА_1 був відправлений у відпустку для лікування після травми загальний строк якої становив 120-ть днів з 30.09.2024 по 01.02.2025 року. Таким чином, беручи до уваги вищенаведене вбачається, що у зв`язку із отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини у Позивача виникло право на отримання додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови №168 виходячи з розміру 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, а також у відпустці для лікування після поранення.

29 грудня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що до виключної компетенції ВЛК належить встановлення причинного зв`язку травм військовослужбовців. Згідно постанов військово-лікарських комісій, які містяться у довідках ВЛК, які долучені до позовної заяви, а також наявні в матеріалах службового розслідування (додаток 2) травми (нещасний випадок, ДТП 02.09.2024) позивача Так, пов`язані з проходженням військової служби. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що позивач реалізував своє право на оскарження постанов ВЛК про причинно-наслідковий зав`язок отриманих 02.09.2024 травм, як і постанови ВЛК про зміну причинно-наслідкового зав`язок отриманих 02.09.2024 травм. Позивач отримав травми, а не поранення, які отримані під час виконання бойового завдання внаслідок зіткнення броньованої машини десанту наших військ з автомобілем в якому перебував позивач в складних умовах виконання бойового завдання. Таким чином, позивач не отримував поранення, а отримані травми не є наслідком застосування зброї противником (відсутнє бойове ураження зі сторони збройних формувань російської федерації, наприклад артилерійський обстріл тощо), окрім цього такі травми постановами ВЛК Так, пов`язані з проходженням військової служби, а не із закисом Батьківщини. Отже, з урахуванням викладеного, відсутні правові підстави відповідно до пункту 1-2 Постанови №168, пунктів 9, 11 розділу XXXIV Порядку №260, включати позивача до наказу командира військової частини НОМЕР_5 про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та дням перебування у відпустці для лікування у зв`язку з отриманими травмами. З огляду на викладене, Військова частина НОМЕР_5 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України не включаючи позивача до наказів про виплату додаткової винагороди за спірний період.

09 січня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 від 22.02.2025 року №30 вбачається, що отримані Позивачем поранення мали місце на території російської федерації, під час виконання обов`язків військової служби, захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України та у відповідності до довідки військово-лікарської комісії КНП «КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 30.09.2024 року №1136, довідок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 05.11.2024 року №1997/7532, від 06.12.2024 року №2326/7718 та від 03.01.2025 року №26/54, відповідні поранення є тяжкими, що і слугувало підставою для відправлення Позивача у відпустку для лікування. Більше того, в контексті причин не зазначення у постановах ВЛК про отримання Позивачем травми в ході захисту Батьківщини слід зазначити, що станом на момент складання відповідних постанов та перебування Позивача на лікуванні, вказана довідка про обставини травми від 22.02.2025 року №30 не була сформована, у зв`язку із чим у членів військово-лікарської комісії були відсутні підстави зазначати про факт отриманням Позивачем тяжкого поранення саме в ході захисту Батьківщини. Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 від 22.02.2025 року №30 вбачається, що отримані Позивачем поранення мали місце на території російської федерації, під час виконання обов`язків військової служби, захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України та у відповідності до довідки військово-лікарської комісії КНП «КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 30.09.2024 року №1136, довідок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 05.11.2024 року №1997/7532, від 06.12.2024 року №2326/7718 та від 03.01.2025 року №26/54, відповідні поранення є тяжкими, що і слугувало підставою для відправлення Позивача у відпустку для лікування.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14 липня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_5 № 198 ОСОБА_1 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків, (а.с. 101).

02 вересня 2024 року, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 22 лютого 2025 року № 30, ОСОБА_1 отримав закриту травму грудної клітки. Поперечні переломи III-IV-V-VI-VII-VIII ребер справа та III-IV-V зліва. Рвана рана верхньої губи. Рвана рана гомілки. Больовий синдром.

За обставин: внаслідок зіткнення броньованої машини десанту з автомобілем в якому перебував військовослужбовець між н.п. СНАГОСТЬ та КРАСНООКТЯБРСЬКОЄ Кореневського муніципального району російської федерації, під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України на території противника (виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 02.09.2024 №265БР), (а.с. 21).

05 лютого 2025 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 21 «Про результати проведення службового розслідування за фактом отриманої травми військовослужбовцями військової частини НОМЕР_5 » наказано вважати травмування солдат ОСОБА_1 зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_5 , яке отримане 02.09.2024 між н.п. СНАГОСТЬ та КРАСНООКТЯБРСЬКОЄ Кореневського муніципального району російська федерація, таким, що отримане під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України на території противника (виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 02.09.2024 №265БР), в наслідок зіткнення броньованої машини десанту з автомобілем в якому перебував військовослужбовець, яке не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, (а.с. 64).

З 02 вересня 2024 року по 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», (а.с. 15).

З 04 вересня 2024 року по 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КМКЛ ЛШМД», (а.с. 17).

З 01 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 281 від 05 жовтня 2024 року, (а.с. 92, зворот).

З 05 листопада 2024 року по 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 продовжив термін відпустки для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 314 від 06 листопада 2024 року, (а.с. 93, зворот).

З 06 грудня 2024 року по 06 січня 2025 року ОСОБА_1 продовжив термін відпустки для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 346 від 07 грудня 2024 року, (а.с. 95).

З 06 січня 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака», відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 9 від 08 січня 2025 року, (а.с. 96, зворот).

29 січня 2025 року ОСОБА_1 завершив лікування у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» та з 30 січня 2025 року вибув до військової частини НОМЕР_6 для проходження медичного огляду військово – лікарською комісією з метою надання відпустки на лікування після травми, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 32.

З 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака», відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 38 від 04 лютого 2025 року.

12 липня 2025 року наказом командира НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони імені митрополита ОСОБА_2 № 33-РС звільнено з військової служби ОСОБА_1 у запас за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», (а.с. 14).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Приписами частин другої-четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі по тексту – Постанова № 168, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення № 402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 16 розділу І Порядку №260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці у зв`язку з отриманим 02 вересня 2024 року пораненням.

Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

Виходячи зі змісту наведених норм, у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Отже, військовослужбовець має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва).

Проте умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У контексті викладеного суд зауважує, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують наявність/відсутність підстав для отримання позивачем збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн на місяць, за період його лікування та перебування у відпустці для лікування після травми, а тому наведені обставини були ключовими та підлягали обов`язковому встановленню у судовому процесі.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 Положення № 402, яка видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що обов`язково містить:

військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Отже, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 05 листопада 2025 року у справі № 340/2976/23.

Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_5 видано довідку від 22 лютого 2025 року № 30 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Додатку 5 до Положення про військово – лікарську експертизу в Збройних Силах України, (а.с. 21).

Відповідно до цієї Довідки, 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав закриту травму грудної клітки. Поперечні переломи III-IV-V-VI-VII-VIII ребер справа та III-IV-V зліва. Рвана рана верхньої губи. Рвана рана гомілки. Больовий синдром.

За обставин: внаслідок зіткнення броньованої машини десанту з автомобілем в якому перебував військовослужбовець між н.п. СНАГОСТЬ та КРАСНООКТЯБРСЬКОЄ Кореневського муніципального району російської федерації, під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України на території противника (виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 02.09.2024 №265БР).

Травмування не пов`язане з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту бронежилеті та шоломі.

Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_5 (з основної діяльності) від 05.02.2025 №21.

З 02 вересня 2024 року по 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона», (а.с. 15).

З 04 вересня 2024 року по 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КМКЛ ЛШМД», (а.с. 17).

З 06 січня 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака», відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 9 від 08 січня 2025 року, (а.с. 96, зворот).

29 січня 2025 року ОСОБА_1 завершив лікування у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» та з 30 січня 2025 року вибув до військової частини НОМЕР_6 для проходження медичного огляду військово – лікарською комісією з метою надання відпустки на лікування після травми, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 32.

Наведене свідчить, що саме після отримання травми (02 вересня 2024 року) позивач розпочав своє стаціонарне лікування, тобто з 02 вересня 2024 року, а тому позивач у спірний період перебував на стаціонарному лікуванні з лікування саме поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Крім того, 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та встановлено, що за ступенем тяжкості травма є тяжкою та ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів, відповідно до довідки від 30 вересня 2024 року № 1136, (а.с. 91, зворот).

З 01 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 281 від 05 жовтня 2024 року, (а.с. 92, зворот).

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК у військовій частині НОМЕР_6 та встановлено, що за ступенем тяжкості травма є тяжкою та ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів, відповідно до довідки від 05 листопада 2024 року № 1997/7532, (а.с. 94).

З 05 листопада 2024 року по 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 продовжив термін відпустки для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 314 від 06 листопада 2024 року, (а.с. 93, зворот).

06 грудня 2024 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК у військовій частині НОМЕР_6 та встановлено, що за ступенем тяжкості травма є тяжкою та ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів, відповідно до довідки від 06 грудня 2024 року № 2326/7718, (а.с. 96).

З 06 грудня 2024 року по 06 січня 2025 року ОСОБА_1 продовжив термін відпустки для лікування після травми строком на 30 календарних днів, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 346 від 07 грудня 2024 року, (а.с. 95).

З 29 січня 2025 року ОСОБА_1 завершив лікування у КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» та з 30 січня 2025 року вибув до військової частини НОМЕР_6 для проходження медичного огляду військово – лікарською комісією з метою надання відпустки на лікування після травми, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 32 від 30.01.2025 року.

Тому, враховуючи вказані встановлені обставини справи, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини у відпустці для лікування після травми.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу», виходячи з розміру 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 02 вересня 2024 року по 29 січня 2025 року включно.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу», виходячи з розміру 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 02 вересня 2024 року по 29 січня 2025 року включно, із врахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 лютого 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль