Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №260/9921/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/9921/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої – судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 ; 2) Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту “а” статті 12, статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 12.09.2023 року № 695-ОС, у зв`язку із звільненням з військової служби, позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби з приводу оформлення та подання необхідних документів до ГУ ПФ України в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугу років, однак відповідач відмовив у підготовці та поданні документів про призначення пенсії, з посиланням на відсутність у позивача достатньої кількості вислуги років у календарному обчисленні, які надають права на пенсійне забезпечення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що оскільки позивач звільнився з військової служби 12.09.2023 року і на день звільнення має вислугу 14 календарних років 00 місяців 11 днів замість необхідних 25 календарних років і більше, то у уповноваженого підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби не має правових підстав для організації роботи з оформлення документів, зокрема надання доручення НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії позивачу та відповідно не має правових підстав для надсилання даних документів до відповідного органу Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 вересня 2023 року № 695-ос позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 12 вересня 2023 року.

Відповідно до вказаного наказу вислуга років станом на 12 вересня 2023 року: календарна: 14 років 00 місяців 11 днів; пільгова: 11 років 11 місяців 12 днів; загальна: 25 років 11 місяців 23 днів.

Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби із заявою від 18 жовтня 2025 року щодо оформлення та подання необхідних документів до ГУ ПФ України в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей».

Листом від 06 листопада 2025 року № 09/М-12375/22521 відповідач повідомив, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 12.09.2023 року № 695-ОС на дату виключення позивача зі списків особового складу загону вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 14 років 00 місяців 11 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим п. «а» ст. 12 Закону № 2262.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами частин першої, п`ятої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393), яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", яка набрала чинності 19 лютого 2022 року до Порядку № 393 внесено зміни, відповідно до яких:

4. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту:

“2-1. Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.”.

5. У пункті 3:

1) абзац перший викласти в такій редакції:

“3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:”;

2) абзац “у високогірних місцевостях на висоті 1500 і більше метрів над рівнем моря” виключити.

6. Доповнити постанову пунктом 3-1 такого змісту:

“3-1. У разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.”.

7. У пункті 4 слова “до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні” замінити словами “на пільгових умовах до вислуги років, - у відповідному пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії”.

В той же час 28.08.2025 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393".

За правилами ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином вищезгадані пункти постанови № 119 втратили чинність 28 серпня 2025 року з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 640/13694/22.

Отже, мала місце зміна нормативно-правового регулювання.

Суд зазначає, що статтею 17 Закону № 2262-XІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 (у відновленій редакції ) визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах,

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XІI. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Враховуючи вище викладене, вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах (11 років 11 місяців 12 днів), є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно постанови КМУ №119 і яка діє наразі), разом із визначеним періодом часу 14 років 00 місяців 11 днів.

Отже, на дату звільнення позивач мав вислугу 25 років 11 місяців 23 дні (11 років 11 місяців 12 днів + 14 років 00 місяців 11 днів), відтак позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.

З наведених підстав, відмову відповідача щодо підготовки та направлення документів за заявою позивача до Адміністрації ДПСУ для призначення пенсії за вислугу років слід вважати протиправною.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов`язати відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.222

2. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та поданні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька