Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №260/5362/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/5362/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Тячівської окружної прокуратури (вул. Незалежності, буд. 27, м. Тячів, Закарпатська обл., Тячівський р-н, 90500, код ЄДРПОУ 02909967) до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області (вул. Шевченка, 2, м. Тячів, Тячівський р-н, Закарпатська обл., 90500, код ЄДРПОУ 26528460), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Тячівської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна» Тячівського району, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останньої до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

2) зобов`язати Виконавчий комітет Тячівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI-IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останнього до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що прокуратурою виявлено факт протиправної бездіяльності виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини та у неподанні пропозицій до уповноваженого органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкту культурної спадщини – пам`ятки археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Позивач вважає, що Виконавчим комітетом Тячівської міської ради Закарпатської області не виконуються положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі цієї норми, суд розцінює неподання відповідачем відзиву, як визнання ним позову.

Третя особа не скористалась своїм правом для подачі пояснення щодо позову.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради від 16.01.1970 № 12 «Про затвердження списку пам`ятників археології, історії і культури в Закарпатській області» пам`ятку археології «Городище», VI -IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району, яка розташована в с. Руське Поле Тячівського району за 2 км. на південний схід від села, на вершині гори «Капуна», взято під охорону держави, а рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22.03.1989 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток» - включено до пам`ятників археології Закарпатської області.

Відповідно до листа Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації від 02.06.2025 № 01-12/707 до органу охорони культурної спадщини облдержадміністрації на даний час не надходило пропозицій про виготовлення облікової документації (нового зразка) та укладення охоронного договору на вищезгадану пам`ятку, науково-проектної документації з визначення режиму використання пам`ятки (частини пам`ятки), меж і режимів використання пам`ятки.

Крім того, Департаментом повідомлено, що до нього, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, виконавчий комітет Тячівської міської ради не звертався з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На запит прокуратури Тячівська міська рада Закарпатської області в листі від 27.05.2025 № 05-26/572 повідомила, що заходи щодо виготовлення облікової документації та до консультативного органу культурної спадщини Закарпатської ОДА не надсилались. Охоронний договір щодо пам`ятки культурної спадщини не укладався. Також, на запит окружної прокуратури виконавчий комітет Тячівської міської ради повідомив, що пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України виконавчим комітетом не подавалися.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку, суд враховує, що охорона культурної спадщини гарантується Основним Законом України. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11 Конституції України).

Виходячи з того, що культурна спадщина - найбільш потужна складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави.

Судом встановлено, що Тячівською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

Так, рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради від 16.01.1970 № 12 «Про затвердження списку пам`ятників археології, історії і культури в Закарпатській області» пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району, яка розташована в с. Руське Поле Тячівського району за 2 км. на південний схід від села, на вершині гори «Капуна», взято під охорону держави, а рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22.03.1989 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток» - включено до пам`ятників археології Закарпатської області.

З матеріалів справи вбачається, що пам`ятка археології має паспорт, який складений 22.05.1975 старшим науковим працівником інституту археології АН УРСР Пеняком С.І.

Правові засади здійснення охорони культурної спадщини з метою її збереження та використання об`єктів культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі також Закон).

Згідно п. 3 Перехідних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

Статтею 1 Закону визначено, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Слід зазначити, що Закон чітко встановлює повноваження різних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини (ст.ст. 4-6).

Так, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (ч. 1 ст. 3 Закону).

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Отже, Законом визначено, що до спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема відноситься виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ст. 13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Втім в ходу судового розгляду встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні відомості щодо об`єкту культурної спадщини пам`ятки археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району.

При цьому, Законом передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини (ч.2 ст.6 Закону).

Разом з цим, повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері охорони культурної спадщини також передбачені у Законі Україні «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Разом з цим ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Зокрема, в підпункті 10 пункту б) частини 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначається, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Також до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування. (п. п. 5 п. б) ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Тобто, державою передбачено механізм здійснення ефективних заходів задля забезпечення охорони пам`яток культури, збереження та використання культурного надбання на відповідній території шляхом закріплення у Законі за органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.

Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об`єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст. 1 Закону.

Водночас, відповідно до листа Департаменту від 02.06.2025 № 01-12/707 до органу охорони культурної спадщини облдержадміністрації на даний час не надходило пропозицій про виготовлення облікової документації (нового зразка) та укладення охоронного договору на вищезгадану пам`ятку, науково-проектної документації з визначення режиму використання пам`ятки (частини пам`ятки), меж і режимів використання пам`ятки. Крім того, Департаментом повідомлено, що до нього, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, виконавчий комітет Тячівської міської ради не звертався з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Вищевказане також підтверджується листами Тячівської міської ради.

Так, на запит прокуратури Тячівська міська рада Закарпатської області в листі від 27.05.2025 № 05-26/572 повідомила, що заходи щодо виготовлення облікової документації та до консультативного органу культурної спадщини Закарпатської ОДА не надсилались. Охоронний договір щодо пам`ятки культурної спадщини не укладався.

Також на запит окружної прокуратури виконавчий комітет Тячівської міської ради повідомив, що пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України виконавчим комітетом не подавалися.

Таким чином, до теперішнього часу заходи щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини та ініціювання перед Департаментом культури питання про занесення пам`ятки археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з боку відповідача не вжиті.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону, порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначає Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року № 158) (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Розділом II Порядку визначено процедуру виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини. Зокрема пунктом 2.1 вказаного Розділу Порядку визначено, що виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Отже, дана правова норма чітко передбачає поширення повноважень уповноважених органів щодо об`єктів культурної спадщини, шляхом прив`язки їх до розміщення пам`яток культури та до конкретної територіальної одиниці.

Пам`ятка археології «Городище», VI - IV ст. до н.е., с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району знаходиться на території Тячівської міської ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради трудящих № 12 від 16.01.1970 визначено список пам`яток археології, історії та культури республіканського значення, куди зокрема і включено пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е., с. Руське Поле, на горі «Капуна» Тячівського району (п. 34 вищевказаного рішення).

Незважаючи на те, що пам`ятку археології «Городище», VI – IV ст. до н.е., с. Руське Поле, на горі «Капуна» Тячівського району, взято під охорону ще у 1970 році, остання дотепер не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Адже, пам`ятка культурної спадщини певного виду і категорії набуває охоронного статусу тільки із включенням її до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зазначена бездіяльність органу місцевого самоврядування не сприяє ані збереженню, ані захисту пам`ятки археології.

В свою чергу, розділом IV Порядку визначено процедуру взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік. Цій процедурі передує виготовлення облікової документації у складі облікової картки до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація (розділ III Порядку). Облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

Пунктом 3.1 Розділу III Порядку передбачено, що облікова документація складається з облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Окрім цього, пунктом 5 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» визначено, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

З наведеного вбачається, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого комітету Тячівської міської ради, а саме: виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Тячівської територіальної громади та подання пропозицій Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останніх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Разом з цим, згідно листа Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації та Тячівської міської ради вбачається, що виготовлення облікової документації нового зразка, у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства Культури України від № 158 11.03.2013 з метою внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не здійснювалось.

Невжиття Виконавчим комітетом Тячівської міської ради заходів щодо виготовлення облікової документації та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Разом з тим, у відповідності до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на Виконавчий комітет Тячівської міської ради покладається обов`язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Тячівської територіальної громади.

Таким чином, відповідачем протягом тривалого часу не вжито належних заходів до виготовлення облікової документації та внесення пам`ятки культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

З огляду на викладене, в цій частині відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про свідоме порушення з боку відповідача вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також дає підстави вважати таку поведінку протиправною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е, с. Руське Поле, на горі «Капуна» Тячівського району, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останньої до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Тячівської окружної прокуратури (вул. Незалежності, буд. 27, м. Тячів, Закарпатська обл., Тячівський р-н, 90500, код ЄДРПОУ 02909967) до Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області (вул. Шевченка, 2, м. Тячів, Тячівський р-н, Закарпатська обл., 90500, код ЄДРПОУ 26528460), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 44361754), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI - IV ст. до н.е., с. Руське Поле, на горі «Капуна» Тячівського району, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останньої до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Виконавчий комітет Тячівської міської ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини – пам`ятку археології «Городище», VI-IV ст. до н.е., с. Руське Поле, на горі «Капуна», Тячівського району та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останнього до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович