Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №756/16535/25 — Оболонський районний суд міста Києва

19.02.2026 Справа № 756/16535/25

Справа пр. № 2/756/1851/26

ун. № 756/16535/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченої регламентної виплати, -

в с т а н о в и в:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченої регламентної виплати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що близько 14 год 17 хв 02 січня 2025 року на перехресті вулиць Великої Кільцевої дороги та Литовського шосе в місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , Audi A4, д.р.н. НОМЕР_2 , Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , Volkswagen Cross, д.р.н. НОМЕР_4 . Винуватцем пригоди є водій автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 02 січня 2025 року, автомобіль Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження.

Розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику вказаного транспортного засобу, склав 110277,40 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , була застрахована публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі - ПАТ "НАСК "ОРАНТА") на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225209571. Водночас цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , застрахована не була.

Позивач стверджував, що збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою, не були відшкодовані потерпілій особі особисто винуватцем пригоди. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання страхового відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було долучено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225209571 з строком дії з 25 грудня 2024 року до 24 грудня 2025 року. Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX МТСБУ сплатило потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди регламентну виплату у сумі 104029,94 грн. Також, як зазначив позивач, ним сплачено 2500,00 грн за послуги аварійного комісара.

За таких обставин, керуючись пп. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX, ст. 1191 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 106179,94 грн на відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати, та судові витрати.

Рух справи в суді

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03 листопада

2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначена ухвала була надіслана відповідачеві за адресою, за якою зареєстроване його місце проживання. Поштове відправлення з ухвалою суду Оболонського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 10 листопада 2025 року.

Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, представниця позивача надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, стверджував, що він та його дружина є особами похилого віку, у них скрутне матеріальне становище. З цих підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог МТСБУ.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи

Заслухавши вступне слово відповідача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом з`ясовано, що 25 грудня 2024 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225209571, предметом якого страхування цивільно-правової відповідальності водія автомобіля Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації вказаного транспортного засобу. Цей договір був укладений шляхом видачі страхувальнику страхового поліса.

Близько 14 год 17 хв 02 січня 2025 року на перехресті вулиць Великої Кільцевої дороги та Литовського шосе в місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , Audi A4, д.р.н. НОМЕР_2 , Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , Volkswagen Cross, д.р.н. НОМЕР_4 .

У результаті пригоди пасажирка автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дії водія автомобіля Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 органом досудового слідства було кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року у справі № 756/2722/25 задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілою.

Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження. Розмір матеріального збитку, спричиненого власнику згаданого транспортного засобу, становить 110277,40 грн, що підтверджується звітом про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 10 лютого 2025 року № 24-24, складеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 .

Зважаючи на те, що шкоду було заподіяно автомобілем Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснило регламентну виплату ОСОБА_2 у сумі 104029,94 грн, що підтверджується наказом МТСБУ, довідкою про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 12 травня 2025 року № 1 та платіжною інструкцією від 16 травня 2025 року № 15261 (а. с. 36, 37). Також позивач сплатив 2500,00 грн за послуги аварійного комісара (а. с. 38).

МТСБУ надіслало ОСОБА_1 лист, в якому на підставі пп. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX пред`явило до відповідача регресну вимогу у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Оцінка аргументів учасників справи та норми права, які застосував суд

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, за приписами ст. 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX (який є чинним на момент виникнення спірних правовідносин) предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Ст. 5 Закону України Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX визначено, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ст. 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 930/497/23 Верховний Суд зазначив, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим є нереабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.

Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась близько 14 год 17 хв

02 січня 2025 року на перехресті вулиць Великої Кільцевої дороги та Литовського шосе в місті Києві за участю автомобілів Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , Audi A4, д.р.н. НОМЕР_2 , Fiat Grande Punto, д.р.н. НОМЕР_3 , Volkswagen Cross, д.р.н. НОМЕР_4 , є ОСОБА_1 , що встановлено ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня

2025 року у справі № 756/2722/25, якою звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілою.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: 1) особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; 2) фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; 3) особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу. Особи, зазначені у цій частині, зобов`язані укласти внутрішній договір страхування з дотриманням таких строків: не пізніше дня реєстрації транспортного засобу у встановленому порядку - якщо транспортний засіб є незабезпеченим; до початку використання транспортного засобу у дорожньому русі - якщо транспортний засіб незареєстрований (неперереєстрований), знятий з обліку, за умови наявності номерного знака для разових поїздок; не пізніше останнього дня строку дії попереднього внутрішнього договору страхування; перед в`їздом на територію України (крім випадку наявності щодо транспортного засобу чинного страхового сертифіката "Зелена картка", що діє на території України).

Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Усупереч наведеним законодавчим приписам ОСОБА_1 02 січня 2025 року курував автомобілем Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_1 , щодо якого був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Нормою п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених ст. 35 цього Закону.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_2 матеріальні збитки транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, МТСБУ на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснило регламентну виплату ОСОБА_2 у сумі 104029,94 грн.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня

2024 року № 3720-IX МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Вимоги, передбачені ч. ч. 1 і 2 цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв`язку з її здійсненням. У разі якщо виплату здійснено страховиком потерпілої особи відповідно до

ст. 19 цього Закону, право вимоги з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, належить страховику відповідальної особи (МТСБУ) і визначається у розмірі суми страхової виплати, здійсненої страховиком потерпілої особи, та витрат, понесених такими страховиками у зв`язку з її здійсненням.

Нормою ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивачем сплачено потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 02 січня 2025 року, регламентну виплату у сумі 104029,94 грн, право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, яким є ОСОБА_1 , у сумі

104029,94 грн перейшло до МТСБУ. Також позивач має право вимагати у відповідача сплату 2500,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою послуг аварійного комісара.

Підстави для звільнення особи від обов`язку відшкодувати в порядку регресу сплачену МТСБУ регламентну виплату, норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX не містять. Також суд не може застосувати до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України, позаяк шкоду завдано відповідачем вчиненням кримінального правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченої позивачем регламентної виплати у розмірі 104029,94 грн та 2500,00 грн, сплачених позивачем за послуги аварійного комісара.

Щодо судових витрат

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 707/3057/22).

Нормою п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду посвідчення серії НОМЕР_5 , видане на його ім`я 10 червня 2003 року, згідно з яким відповідач є особою з інвалідністю другої групи

(а. с. 69). Отже, відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, який підлягав би стягненню з відповідача ОСОБА_1 , у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченої регламентної виплати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: місто Київ, бульвар Русанівський, будинок 8; код в ЄДРПОУ: 21647131) суму сплаченої регламентної виплати у розмірі 104029 (сто чотири тисячі двадцять дев`ять) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок сплачених позивачем за послуги аварійного комісара.

Компенсувати Моторно (транспортному) страховому бюро України (місце знаходження: місто Київ, бульвар Русанівський, будинок 8; код в ЄДРПОУ: 21647131) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК