Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №296/9116/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №296/9116/25

Суддя: Аксьонов В. Є.

Справа № 296/9116/25

1-кп/296/69/26

Вирок

Іменем України

20 лютого 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060640000769 від 25.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. оленєгорськ, мурманської області, рф, українки, громадянки України, маючої на утриманні троє малолітніх дітей, не працюючої, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи, відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомир від 29.11.2024 року у справі №295/16915/24 , яка набрала законної сили, притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу , маючи умисел на невиконання зазначеного судового рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» , відповідно до якої судові рішення , що набрали законної сили , є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими особами та службовими особами , фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжила керувати транспортним засобом чим допустила умисне невиконання вищевказаного судового рішення.

Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, та будучи обізнаною про позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинила дії щодо умисного невиконання, постанови, що полягали у наступному:

Так, 24.07.2025, ОСОБА_4 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами, відповідно до вищевказаної постанови Богунського районного суду м. Житомира, виконуючи свій злочинний умисел на невиконання даного судового рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», приблизно о 22 год. 45 хв., керувала транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Жуйка, 55 в м. Житомирі, де була зупинена працівниками поліцейського взводу №2 роти №1 УПП ДПП в Житомирській області у зв?язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме несправність підсвітки номерного знака у темну пору доби.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні винною себе у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнала повністю та дала покази які відповідають викладеному вище.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів в добровільності їх позиції.

Обвинуваченій ОСОБА_4 роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду , що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне визнання вини.

Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

ОСОБА_4 в чилу ст. 89 КК України не судима, має на утриманні троє малолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, згідно досудової доповіді наданої органом пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу винуватої, ступінь суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченої до скоєного та з урахуванням досудової доповіді, суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає їй покарання у межах санкцій інкримінованої їй статті КК України із застосування ст.ст. 75, 76 КК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органу з питань пробації.

Речові докази по даному кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили, а саме: DVD диски – залишити на зберігання при матеріалах досудового розслідування.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua