Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №465/942/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/942/26

Провадження 2-о/465/154/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

з участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представниці заявниці, адвокатки Столяр О.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи, адвоката Козина В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокаткою Столяр Оксаною Миколаївною, заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

В С Т А Н О В И В:

Представниця ОСОБА_1 - адвокатка Столяр Оксана Миколаївна звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

В обґрунтування заяви зазначає, що 08.12.2025 року рішенням Франківського районного суду м. Львова шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. Спільна дитина- син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із нею за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що зі сторони колишнього чоловіка систематично ввчинялось і вчиняється психологічне насильство, яке проявляється у постійних погрозах, приниженнях, образах, залякуванні та психологічному тиску. ОСОБА_2 неодноразово вчиняв фізичне насильство, зокрема під час частих конфліктів застосовував фізичну силу, а саме: бив, штовхав, тягнув тримаючи за руки, заламував руки, кидав на ліжко, не давав поворохнутися, утримував так протягом певного часу, при цьому це все спостерігав неповнолітній син. З боку ОСОБА_2 мало місце сексуальне насильство, яке проявлялося у примушуванні до сексуальних дій проти її волі. Наголошує, що дитина, ОСОБА_3 є очевидцем факту домашнього насильства, згідно психологічно-педагогічної характеристики учня ОСОБА_2 потребує доброзичливого психологічного клімату та налагодженню спокійного психоемоційного настрою. Стосовно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, ТЗП серії АА №278322. Заявниця зверталася до відділення Мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Комунальної установи змішаного типу Львівського міського центру соціальних послуг та реабілітації Джерело, надано висновок від 27.10.2026 року.

09.02.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на заяву про видачу обмежувального припису. Вказує, що законне бажання батька у спілкуванні з дитиною не може вважатися домашнім насильством, а тому не є підставою для видачі обмежувального припису. Факт підтвердження того, що заявниця ОСОБА_1 перешкоджає у спілкуванні із спільним сином є сканкопія діалогу у соціальних месенджерах, а саме Тelegram. Вказує, оскільки заявниця не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення насильства стосовно дитини, зокрема того, що вона зверталася до компетентних органів із заявами щодо вирішення цього питання, вважає відсутність правових підстав для задоволення заяви та вважає, що видача обмежувального припису може спричинити розрив сімейних зв`язків і не спрямована на захист «найкращих інтересів дитини». Сам факт звернення ОСОБА_1 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Заявниця та її представниця заявниці в судовому засіданні заяву підтримали, просять таку задоволити. Заявниця додатково пояснила, що ОСОБА_2 постійно викликає на неї поліцію, пише у телеграм погрози.

Заінтересована особа та його представник заперечили щодо задоволення заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень глави 13 Розділу IV ЦПК України справи про видачу і продовження обмежувального припису розглядаються судами в порядку окремого провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

За змістом п.п. 2, 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

За змістом ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Пунктом четвертим частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать: формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, визнаються жорстоким поводженням з дитиною. А дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, має статус дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

При розгляді справи встановлено, що 16.07.2013 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції за актовим записом №377. За час шлюбу в подружжя народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), батьком яких є заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Рішенням Фрнаківського районного суду м.Львова від 08.12.2025 року шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - розірвано.

Судом встановлено, що стосовно заінтересованої особи ОСОБА_2 застосовувався терміновий заборонний припис за вчинення 30.10.2025 року домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_1 , серії АА № 278322 від 30.10.2025 року.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 06.02.2026 року у справі №465/10009/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченрого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім цього, відповідно до Талону-повідомлення єдиного обліку № 53323 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.12.2025 вбачається, що 29.12.2025 о 18:50 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.12.2025 о 18:48 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 через процес розлучення телефонує та чинить психологічний тиск,а саме постійно телефонує на її номер телефону та месенджери, також до її близьких та керівника по роботі. Заявниця зтурбована тим, що останній може розповсюджувати її приватні фотографії, однак на даний момент таких випадків не траплялось.

Крім цього, відповідно до Талону-повідомлення єдиного обліку № 35140 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2026 вбачається, що 31.12.2025 о 20:53 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.12.2025 о 20:51 за адресою: АДРЕСА_2 , Із 112. заявниця повідомила про те, що колишній чоловік гр. ОСОБА_2 ( моб. НОМЕР_2 ), проживає: АДРЕСА_3 (має зареєстровану зброю, дробовик 12 калібру, був у зоні бойових дій, має відстрочку) вчиняє психологічне насильство, погрожує по телефону. Заявниця потребує допомоги поліції для написання заяви. Заявник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_3 .

Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин та за наслідками оцінки ризиків в їх сукупності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства носить тривалий та систематичний характер та в подальшому існує ризик можливого продовження таких дій ОСОБА_2 , а тому заява ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а саме слід видати обмежувальний припис строком на шість місяців з метою захисту заявниці та її неповнолітнього сина від домашнього насильства, і запобігання можливим повторним спробам вчинення такого з боку ОСОБА_2 Вказане грунтується також на тому, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство як відносно заявниці ОСОБА_1 , так і відносно їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, є постійним свідком вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 .

Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, ст.ст.1, 18, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задоволити.

Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким:

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувати в місці спільного проживання з постраждалими особами: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатись до постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відстань менше 200 метрів до місця проживання постраждалих осіб;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Копії рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2026.

Суддя Дзеньдзюра С.М.