Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №465/8677/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/8677/24

1-кп/465/749/26

ВИРОК

Іменем України

19.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

провівши у відкритому судовому засіданні розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024142370000476 від 02.09.2024 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України

за участю обвинуваченого ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , 30.08.2024 приблизно о 15:45 год, перебуваючи на касі торгового залу супермаркету «Ашан-Сіті» по вул. Володимира Великого, 58 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_7 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс удар продуктивним візком в область ніг потерпілому ОСОБА_7 , після чого наніс один удар правою рукою в область обличчя.

З наслідком вказаних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден на слизовій оболонці і шкірі верхньої губи, синець і садно на правому стегні і в ділянці підколінної ямки, відсутність 3-х зубів на верхній і нижній щелепах, синці на грудях справа. При вивчені рентгенограми щелеп в бюро відмічено ще перелом кореня 11 зуба.

У потерпілого ОСОБА_7 , мало місце «Перелом альвеолярного відростку верхньої щелепи у фронтальному відділі, вивих 21,31,41 зубів та перелом кореня 1 зуба і неповний вивих його», що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синці, садна, відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч.2 ст. 125 КК України, як нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Прокурор в судовому засіданні обвинувальний акт підтримав.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву.

Оскільки ОСОБА_6 повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 125 КК України та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_6 в умисному легкому тілесному ушкодженні, тому засуджує його за ч. 2 ст. 125 КК України.

Захисник обвинуваченого підтримав його позицію, просив суворо не карати.

Від потерпілого ОСОБА_7 в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, просив суд засосувати до обвинуваченого пробаційний нагляд строком на два роки.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позицію потерпілого та просив суд застосувати до обвинуваченого пробаційний нагляд строком на два роки.

Таким чином, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, поза розумним сумнівом доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

При призначенні покарання суд враховує положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що обвинувачений є особою, яка не має судимості, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, відповідно до характеристики ЛКП «Балатон-409» скарг від сусідів не надходило.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч.2ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: 1 (один) DVD-R диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1