Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №457/1581/25 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1581/25

провадження №1-кп/457/39/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінальних проваджень № 12025141140000251 та № 12025141140000258 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєроморськ Мурманської області, російської федерації, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобов`язаного, раніше судимого вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.01.2021 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України на підставі ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, 16.04.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області умовно-достроково звільненого від відбування покарання з невідбутою частиною покарання строком 2 роки 6 місяців 21 день,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що 19 вересня 2025 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік будинку №1В, що на вулиці Уляни Кравченко у місті Трускавці Львівської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану вирішив таємно викрасти велосипед марки «Winner 29 Impulse S» чорного кольору, який належить ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за чужий рахунок, переконавшись в тому, що не буде викритий іншими сторонніми особами, 19 вересня 2025 року о 18 год. 20 хв., перебуваючи неподалік будинку №1В, що на вулиці Уляни Кравченко у місті Трускавці Львівської області, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить ОСОБА_7 , а саме велосипед марки «Winner 29 Impulse S» чорного кольору, який знаходився біля будинку №1В, що на вулиці Уляни Кравченко у місті Трускавці Львівської області та який він викотив на дорогу та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 16802,80 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату, приблизно у період з 26 по 30 вересня 2025 року, в різний час доби, неподалік каплиці імені Святого Пантелеймона парафії церкви Святого Миколая, що на вулиці Суховоля у місті Трускавці Львівської області, вирішив таємно викрасти майно, якеперебуває в каплиці імені Святого Пантелеймона та належить релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкві парафії Святого Миколая.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_3 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що не буде викритий іншими сторонніми особами, в період з 26 вересня по 30 вересня 2025 року, більше точна дата під час досудового розслідування не встановлена, перебуваючи неподалік каплиці імені Святого Пантелеймона парафії церкви Святого Миколая, що на вулиці Суховоля у місті Трускавці Львівської області, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом підбору ключа від вхідних дверей, проник всередину вказаного приміщення, звідки викрав наступне майно: два підсвічники з латуні висотою 1м, діаметром 50 см, вагою 40 кг, з кількома гніздами на 20 свічок, вартістю 2190 грн. (дві тисячі сто дев`яносто гривень), кожен та загальною вартістю 4380 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят гривень); ікону Святого Іоанна Крондштадського, прямокутної форми, розміром 19,5 ? 17 см, вартістю 624 грн. (шістсот двадцять чотири гривні); ікону Святої Трійці, розміром 13,5х16 см, вартістю 202,50 грн. (двісті дві гривні 50 коп.); ікону пресвятого Сергія Радонезького прямокутної форми, розміром 34 ? 21,5 см, вартістю 573,75 грн. (п`ятсот сімдесят три гривні 75 коп.); килим з зображенням ікони Святого Пантелеймона, розміром 137*100 см, на тканому полотні, вартістю 1320 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень), що належить релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкві парафії Святого Миколая, після чого з місця злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7100, 25 гривень (сім тисяч сто гривень двадцять п`ять копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений свою винуватість у вчиненому визнав повністю і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальних актах, які він не оспорює, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати.

Захисник ОСОБА_5 просив суд призначити покарання обвинуваченому із застосуванням статті 69 КК України та призначити покарання без конфіскації майна.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від потерпілого надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, з приводу міри покарання покладається на думку суду. Матеріальну шкоду йому відшкодовано.

Представник потерпілого – ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від потерпілого надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, з приводу міри покарання покладається на думку суду.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінальних правопорушеннь доведена повністю, а його неправомірні дії за кожним із фактів слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; та 3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 127/10995/19, яку суд застосовує у відповідності до приписів ч. 6ст. 368 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме негативна службова характеристика начальника центру підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, його матеріальне становище, стан здоров`я згідно медичної характеристики військовослужбовця Національної академії сухопутних військ. Одночасно суд враховує неодноразовість притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, те, що кримінальні правопорушення обвинуваченим вчинено у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, належних висновків він для себе не зробив, що у своїй сукупності засвідчує підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_3 у зв`язку з чим суд переконаний, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, з огляду на що, суд вважає що покарання у виді позбавлення волі буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів. Таким чином, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засуджених є їх виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить рецидив злочинів.

Крім того, судом було встановлено, що вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 січня 2021 року, ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст. 187, ч.2 ст.187 КК України, та на підставі ч.4 ст.70 КК України призначено йому остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В той же час, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2025 року, засудженого ОСОБА_3 , звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання на не відбуту частину покарання 2 роки 6 місяців 21 день.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків)

Відтак, ОСОБА_3 , покарання повністю не відбув, а тому, суд вважає, що невідбуте покарання за попереднім вироком слід приєднати.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на проведення експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 січня 2021 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 03 жовтня 2025 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 880 (вісімсот вісімдесят) грн. витрат за проведення експертиз.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 24 вересня 2025 року на велосипед марки «Winner» модель «Impulse» чорного кольору - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року на наступне майно, а саме: рюкзак сірого кольору з надписом «Bone»; рюкзак камуфляжного кольору; 1 пару рукавиць камуфляжного кольору; шапку чорного кольору; 1 ключ; ікону Пр. Сергія; ікону Святого Іоанна; ікону Святої Трійці, що вилучені під час огляду місця події в каплиці вмч. Пантелеймона по вул. Суховоля в м. Трускавці – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2025 року на наступне майно, а саме: на килим із зображенням ікони Святого Пантелеймона – скасувати.

Речовий доказ – диск з камер відео спостереження розміщених на фасаді будинку №1В по пл. У.Кравченко у м. Трускавець із записом подій, що відбувались 19.09.2025 року, що зберігається з матеріалами кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ – велосипед марки «Winner» модель «Impulse» чорного кольору, повернути потерпілому ОСОБА_7 .

Речові докази – рюкзак сірого кольору з надписом «Bone»; рюкзак камуфляжного кольору; 1 пару рукавиць камуфляжного кольору; шапку чорного кольору; 1 ключ; ікону Пр. Сергія; ікону Святого Іоанна; ікону Святої Трійці, що вилучені під час огляду місця події в каплиці вмч. Пантелеймона по вул. Суховоля в м. Трускавці,килим із зображенням ікони Святого Пантелеймона, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, повернути потерпілому – Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви парафії Святого Миколая у м.Трускавець Львівської області.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1