Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №452/390/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/390/26

Провадження № 2-а/452/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, поліцейського відділення №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Староста Ірини Богданівни, - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6603877 від 02.02.2026р., винесену поліцейським відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення у результаті адміністративного стягнення у виді 510грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 2 лютого 2026 року в м. Самбір по вул. Стуса вона, керуючи транспортним засобом марки «Ауді»Q7, не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила вимоги п. 9.2.б. ПДР України. Позивач вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на відсутність складу правопорушення, зокрема, наявність самої події адміністративного правопорушення; зазначає, що того дня їхала своїм автомобілем по вул. Стуса у м. Самбір та більш ніж за 50м включила покажчик правого повороту, здійснила маневр праворуч в напрямку КНП «Самбірська ЦЛ», де була зупинена працівниками поліції, котрі після нетривалої дискусії повідомили про те, що відносно неї складено постанову про накладення адміністративного стягнення за те, що вона не подала сигнал покажчиком повороту при здійсненні маневру, - на що позивач заперечувала, оскільки під час руху вмикала покажчик повороту, однак їй повідомили, що її пояснення їм не потрібні. Даний факт виключає її вину в порушенні правил дорожнього руху, так як таке порушення не підтверджується жодним доказом, а саме відсутні будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення (покази свідків, відеозапис чи фотозйомка); а тому просить скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, тому суд вирішує справу відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України на підставі наявних у ній доказів; крім того у встановлений судом строк відповідачами не надано відзив на позов, що згідно положень ч. 4 ст. 159 КАС України може кваліфікуватися судом як визнання позову.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Судом установлено, що поліцейським відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області 2 лютого 2026 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді 510грн штрафу.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 2 лютого 2026 року о 14.17год керуючи транспортним засобом в м. Самбір по вул. Стуса Львівської області порушила п. 9.2.б. ПДР України, а саме не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами, далі – Правила)

Розділом 9 Правил передбачено попереджувальні сигнали та згідно п. 9.2.б. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП визнається порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивач ОСОБА_2 заперечує факти, викладені у постанові поліцейського, посилаючись на те, що вона керуючи транспортним засобом вмикала світловий покажчик повороту, а тому вказане правопорушення не вчиняла і жодних вимог ПДР не порушувала.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапису в постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно правовій позиції ВС, викладеній у Постанові від 26.04.2018р. у справі №338/855/17 зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено саме на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018р. в справі №524/5536/17 та від 17.07.2019р. в справі №295/3099/17.

Обставини оскарження позивачем постанови у справі про адміністративні правопорушення відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, в цій частині залишено без будь-якого на то реагування та, крім поданих позивачем матеріалів, суду не надано інших доказів на доведення законності складеної постанови, доведеності факту наявності в діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення неможливо, інші докази до вказаної постанови не додані. Оцінюючи викладені обставини, суд доходить переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України поза розумним сумнівом не доведена, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак вимоги позивача суд знаходить такими що підлягають задоволенню.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії поліцейського під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, а відтак є незаконними. Оскаржувана постанова поліцейським відповідача прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293 КУпАП скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Керуючись ст. 6, 9, 10, 195, 242-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6603877 від 02.02.2026 року, винесену поліцейським інспектором ВП №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Староста Іриною Богданівною відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень по справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя