Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №444/581/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/581/26

Провадження № 1-кп/444/239/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Жовква в порядку спрощеного провадження у відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142400000018 відомості про яке внесені10.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не є депутатом, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, раніше судимого: востаннє вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2025 року за ч.2 ст.389 КК України згідно з яким до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік та на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року, та остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 10 (десять) днів,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 10 лютого 2026 року близько 12 години 30 хвилин, знаходячись поблизу продуктового магазину "Міні маркет", що у м.Жовква по вул.Семена Петлюри, №2-В Львівського району Львівської області під час раптово виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_6 , маючи умисел на завдання фізичного болю, наніс умисно один удар костилем у ліве плече потерпілого ОСОБА_6 , чим завдав останньому фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України він беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

Крім того, у цій заяві захисником обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_6 , в якій потерпілий зазначив, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ураховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 своїми діями потерпілому ОСОБА_6 умисного завдання удару костилем у ліве плече, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень,тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.126 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше судимий, негативно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України.

Також встановлено, що вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2025 року ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік та на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.07.2024 року, та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 10 (десять) днів. На підставі ст.59-1 КК України покладено на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Строк покарання у виді пробаційного нагляду визначено обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації. Вирок суду набрав законної сили 21.08.2025 року.

За правилами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, після ухвалення 21.07.2025 року вищевказаного вироку Жовківського районного суду Львівської області. Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

Згідно з даними Львівського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був узятий на облік 22.09.2025 року Львівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області для відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Таким чином, станом на дату постановлення цього вироку строк невідбутого покарання ОСОБА_3 за вищезгаданим вироком суду складає 7 місяців і 20 днів пробаційного нагляду.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення після постановлення вироку Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2025 року, але до повного відбуття покарання за таким, тому йому належить призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, повністю приєднавши до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2025 року, враховуючи положення ч. 3 ст. 72 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. в дохід держави.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.07.2025 року, та призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. та 7 (сім) місяців 20 (двадцять) днів пробаційного нагляду з покладенням відповідно до ст. 59-1 КК України на період відбування покарання у виді пробаційного нагляду наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання призначене ОСОБА_3 у виді штрафу - виконувати самостійно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1