Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №943/87/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/87/26

Провадження №3/943/132/2026

19 лютого 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українки, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , пенсіонерки, пільг не має, вдови, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-

встановив :

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №455744 від 19.12.2025 року гр. ОСОБА_1 15.12.2025 року близько 09 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство, економічного характеру відносно своєї неповнолітньої внучки гр. ОСОБА_2 , а саме обмежила її у використанні мобільним телефоном, забравши його, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Правопорушниця в судовому засіданні вину не визнала, пояснила суду, що ОСОБА_2 не є її онукою. Ії син ОСОБА_3 одружений з матір`ю ОСОБА_4 , у них є двоє спільних дітей. ОСОБА_5 дала їй телефон сама, щоб вона мала можливість подзовонити до її матері. Однак мама подзвонила на 102 і викликала працівників поліції.

В судовому засіданні представник ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Коляса М.І. пояснив, що адміністративний протокол складений за те, що бабуся забрала в ОСОБА_6 мобільний телефон. Сім`я перебуває на проф обліку. Батько ОСОБА_7 перебуває на обліку, як кривдник. Відносно нього працівниками поліції виносилися ТЗП. Він проходить програму для кривдників.

В судовому засіданні головний спеціаліст служби у справах дітей Буської міської ради ОСОБА_8 пояснила, що сім`я ОСОБА_9 перебуває на обліку, як дітей, які в складних життєвих обставинах. Після події яка мала місце в грудні 2025 року вони перебувають під соціальним супроводом. 18 лютого 2026 року в даній сім`ї комісія здійснювала обстеження.

В судовому засіданні ОСОБА_10 пояснила, що 15.12.2025 року її чоловік ОСОБА_11 пішов з хати. Вона в цей день була на роботі. Прийшла мама чоловіка ОСОБА_12 , щось шукала в квартирі. ЇЇ донька ОСОБА_13 хотіла подзвонити, але бабця забрала його і погрожувала дітям, що вижене їх з хати. ОСОБА_14 перебуває на обліку як дитина яка зазнала психологічного насильства.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_2 , яка навчається у 8 класі Ожидівської школи, пояснила, що 15 грудня 2025 року мама її зранку розбудила і пішла на роботу. Вітчим щось шукав в квартирі, в залі чимось шарудів. Потім він подзвонив матері. Коли прийшла ОСОБА_1 то почала вимагати, щоб вона подзвонила матері. Вона дзвонила матері двічі, однак та не відповіла на дзвінки доньки. Тоді вона сіла на дивані і чекала відповіді від мами. Саме в цей час, ОСОБА_1 відібрала у неї телефон, вирвала з рук. Оскільки вона злякалася, то почала плакати, разом з нею плакала сестричка ОСОБА_15 . Потім мама викликала працівників поліції.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_16 , головного спеціаліста служби у справах дітей Буської міської ради ОСОБА_8 , представника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Коляси М.І., дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №455744 від 19.12.2025 року, рапортом, заявою та поясненням ОСОБА_10 , поясненнями гр. ОСОБА_2 , поясненнями правопорушниці, іншими матеріалами адміністративної справи.

Протокол про адміністративне серії ВАД №455744 від 19.12.2025 рокускладений відповідно до положень ст.256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є оформленим та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення.

Оцінюючи вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 , наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, суддя враховує те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.17,23,33,40-1,ч.2ст.173-2,221,283-285 КУпАП,

постановив :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Суддя Г. О. Шендрікова