Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №402/1144/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2026 року м. Кропивницький

справа № 402/1144/25

провадження № 22-ц/4809/416/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року ( ОСОБА_2 ).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У вересні 2025р Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, відповідно до якої просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 (далі – Позичальник) заборгованість за кредитним договором № 583142984 у розмірі 54971,15 грн, з яких: 13999,20 грн - сума заборгованості по основному боргу, 40971,95 грн – сума заборгованості по процентам.

В обґрунтування позову вказує, що 26 квітня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №583142984. Відповідно до договору факторингу від 28 листопаджа 2018 року № 28/1118/-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №583142984. Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 27 лютого 2025 року укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників. На підставі зазначеного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 54971,15 грн, яка складається з 13999,20 грн заборгованості за основною сумою боргу та 40971,95 грн заборгованості за відсотками.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Однак, відповідач свого обов`язку не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №583142984 від 26 квітня 2023 року у розмірі 54 971,15 грн; здійснено розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач умови кредитного договору № 583142984 від 26 квітня 2023 року не виконував, використані грошові кошти позивачеві не повернув, тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №583142984 від 26 квітня 2023 року, яка складається, зокрема, із суми заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, необхідно задовольнити.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у даній справі, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року у даній справі скасувати та винести постанову, якою у задоволенні позовних відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги стосовно відповідача за договором кредитної лінії №583142984 від 26 квітня 2023 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон плюс», відповідно від ТОВ «Таліон плюс» до позивача.

Вважає доводи позивача про те, що договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було передбачено можливість відступлення прав вимоги, які виникнуть у майбутньому, необґрунтованими.

Наголошує, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 09 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання позивачем відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 11 грудня 2025 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою апеляційного суду від 16 січня 2026 року з підстав, що у ній зазначені, відзив на апеляційну скаргу у даній справі за підписом представника позивача Макарової Людмили Володимирівни повернуто заявнику без розгляду.

Підписаного повноважною особою відзиву на апеляційну скаргу разом із заявою про продовження строку його подання позивачем до суду апеляційної інстанції надано не було. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 квітня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №583142984 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальник отримала у кредит грошові кошти у розмірі 14000,00 грн з орієнтовною датою повернення 16 травня 2023 року та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за кожен день користування кредитом (а.с. 11-29).

Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, введеного відповідачем 26 квітня 2023 року об 11:53:45.

Встановлено, що кредитні кошти за Кредитним договором у розмірі 14000,00 грн Кредитодавцем надавались Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на погоджений сторонами рахунок відповідача № 5168-74ХХ-ХХХХ-4179, що підтверджується платіжним дорученням від 26 квітня 2023 року (а.с. 30).

Як стверджується позивачем у позовній заяві 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) було укладено Договір факторингу №28/1118-01.

Відповідно до укладеної між Фактором та Клієнтом Додаткової угоди від 31 грудня 2020 року № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції. Зокрема, сторони погодили, що за п. 4.1. Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги. Пунктом 8.2. Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції передбачено, що строк цього договору закінчується 31 грудня 2021 року (а.с. 36-42).

Також в обґрунтування пред`явленого позову позивач вказує на те, що відповідно до Реєстру боржників №240 від 18 липня 2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, здійсненого TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога», вбачаються наступні дані по кредиту: дата видачі – 26 квітня 2023 року, строк – 20, сума – 14000,00 грн, дата продажу – 18 липня 2023 року, оплати: 19. Травня 2023 року в сумі 2763,00 грн, 18 червня 2023 року в сумі 75,00 грн, 26 червня 2023 року в сумі 5,00 грн, 13 липня 2023 року в сумі 14300,00 грн, всього в сумі 17143,00 грн; до сплати за період з 26 квітян 2023 року по 18 липня 2023 року залишається 13999,20 грн тіла кредиту та 22236,67 грн відсотків за користування кредитом (а.с. 32).

27 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 46-48).

Відповідно до витягну з Реєстру прав вимоги від 27 лютого 2025 року № 2 до договору факторингу №27/0225-01ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором у сумі 54971,15 грн, з яких: 13999,20 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 40971,95 грн - заборгованість по процентам (а.с. 51).

Аналогічна інформація щодо розміру заборгованості відповідача за Кредитним договором відображена у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , виконаного TOB «Таліон Плюс» (а.с. 34).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання суду апеляційної інстанції, оскаржуване рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.

Так, відповідно до доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 останній стверджує про відсутність доказів, які б підтверджували перехід права вимоги за Кредитним договором до позивача у справі.

Апеляційний суд цілком погоджується з такими доводами скаржника та у зв`язку з цим зазначає наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

У ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Як передбачено у ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Апеляційний суд враховує, що предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у справі. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права, а також підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Причиною виникнення спору у даній справі стали стверджувані позивачем обставини виникнення у відповідача заборгованості за Кредитним договором та набуття позивачем права вимоги до Позичальника за кредитним договором.

Отже, кожна із наведених обставин входить до предмета доказування у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, у силу принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, сутність яких викладено в ст.ст. 12, 13 ЦПК України, а також приписів ст. 81 зазначеного Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у цивільному процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, за вимогами ст. 175 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Більш того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Колегією суддів зважено на те, що відповідно до усталеної практики суду касаційної інстанції належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивачем не було надано до суду першої інстанції ані договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ані реєстру прав вимоги з інформацією про Кредитний договір, право вимоги за яким відступається, даними про боржника за кредитним договором та інформацією про розмір та складові боргового зобов`язання боржника, ані доказів, що підтверджують здійснення оплати за договором факторингу.

Як свідчить перелік додатків до позову ТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у даній справі, зазначені докази не були подані разом з позовною заявою. Не було їх подано позивачем до суду першої інстанції і в подальшому під час судового розгляду даної справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Колегією суддів враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 квітня 2024 року № 202/32035/13-ц, за яким, якщо позивач не надає документів, які мають об`єктивно існувати, можливість надання яких перебуває під контролем позивача, а не відповідача, то позивач не вправі посилатись на те, що відповідачі не спростовують його аргументи належним чином.

Таким чином, позивачем не доведено у встановленому процесуальним законом порядку факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором від TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», що входить до предмету доказування у даній справі, а тому виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Під час ухвалення рішення суд має вирішити, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Водночас, у справі, що переглядається, суд першої інстанції зазначених вимог процесуального закону не дотримався, помилково поклавши в основу оскаржуваного судового рішення докази, які через їх фактичну відсутність у матеріалах справи, не були предметом дослідження у судовому засіданні, що призвело до неправильного вирішення спору між сторонами.

Викладене є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Судові витрати

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У прохальній частині апеляційної скарги скаржник просив, зокрема, стягнути з позивача на його користь суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга та додані до неї матеріали не містять ані попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу, ані доказів на підтвердження їх понесення стороною, у апеляційного суду наразі відсутні підстави для здійснення їх розподілу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Наведене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний