Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №260/6738/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/6738/25 пров. № А/857/3984/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, головуючий суддя – Гебеш С.А., постановлена у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив поновити процесуальний строк на оскарження наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; витребувати з Військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належним чином посвідчену копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; припинити проходження ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 з моменту набрання рішенням законної сили; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та видати наказ про звільнення з військової служби.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 року залучено до участі у справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строку звернення до суду із підтверджуючи доказами.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позовну заяву подано до суду 20.08.2025 року зі спливом процесуального строку оскарження, оскільки позивачем вживалися заходи для збору відповідних доказів, які є предметом судового оскарження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у задоволенні клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свою апеляційну скаргу мотивує тими ж доводами, що наводились ним у заяві про поновлення строку звернення до суду, однак судом попередньої інстанції не надано належної оцінки.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав достатньо часу для реалізації права на звернення до суду у встановлений законом строк. До матеріалів позову не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення з даним позовом, позивачем (його представником) не наведено жодних обґрунтованих доводів неможливості своєчасно подати позовну заяву.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 122 КАС України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту таких норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду, чи, відповідно, повернути.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не погодився з наказом про призов позивача на військову службу, а також з наказом командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування останнього до списків особового складу вказаної військової частини.

При цьому апелянт не заперечує факт пропуску позивачем строку звернення до суду, однак наголошує, що позовна заява була подана після його спливу у зв`язку з тим, що позивач вживав заходів щодо отримання документів, які стали предметом оскарження у спірних правовідносинах.

Спірні правовідносини пов`язані з прийняттям позивача на військову службу, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України належить до публічної служби. Отже, у даному випадку застосовується спеціальний місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.

Як вірно зазначив суд попередньої інстанції, обставини, які наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації позивачем свого права на судовий захист з метою відновлення порушених, на його думку, прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах та не змінюють момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.

Крім того, позивачу та його представнику було відомо про призов позивача на військову службу після проходженням ним військово-лікарської комісії 05.05.2025 року, а відповідь на адвокатські запити отримано 10.05.2025 року та 12.05.2025 року, що давало можливість звернутися до суду у встановлений законом строк.

Щодо доводів апелянта про те, що позовну заяву подано до суду 20.08.2025 року зі спливом процесуального строку оскарження, оскільки позивачем вживалися заходи для збору відповідних доказів, які є предметом судового оскарження, то колегія суддів не приймає такі доводи до уваги і зазначає, що представником позивача до заяви про поновлення строку звернення до суду не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які свідчили про звернення до відповідачів чи інших органів для збору відповідних документів, які є предметом оскарження, (крім тих які отримані представником 10.05.2025 року та 12.05.2025 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 року у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №260/6738/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич