Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №127/36555/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/36555/25

Головуючий у 1-й інстанції: Михайленко А.В.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

18 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, головного спеціаліста-інспектора з паркування Відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Крущук Вікторії Вікторівни про скасування постанови серії ІВ № 00192455 від 12.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. До Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просить скасувати постанову винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування Відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Крущук В.В. серії ІВ № 00192455 від 12.11.2025, визнати протиправними дії інспектора щодо тимчасового затримання та евакуації автомобіля, а також стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу з відповідача.

2. Позивач вважає вказану постанову інспектора такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки інспектором не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Постанову винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування Відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Крищук В.В. серії ІВ № 00192455 від 12.11.2025 скасовано, а провадження у справі закрито.

3.2. Стягнуто з Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений за подання позовної заяви судовий збір у сумі 605, 60 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

3.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через порушення інспектором з паркування порядку справи, оскільки інспектор дотрималася вимог статтей 122, 279-1 КУпАП.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Зі змісту постанови серії ІВ № 00192455 від 12.11.2025 встановлено, що 07.11.2025 року 12:07 год за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 74, водій ОСОБА_1 здійснила зупинку транспортного засобу в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинка ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

7. Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Стаття 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі також Закон № 3353-XII) зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

10. Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

11. Згідно з пунктом 1.10 ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

12. Відповідно до пунктів 15.1-15.3 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

13. Згідно з пунктом 15.9 «и» ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

14. Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

15. Відповідно до частини третьої статті 122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

17. Згідно з положеннями ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

18. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

19. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

20. Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

21. Доказуючи правомірність винесеної постанови, відповідачем до відзиву на позовну заяву надано до суду фотофіксацію місця вчинення правопорушення до матеріалів справи.

22. 3 наявних у матеріалах справи фотоматеріалів вбачається, що транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_2 , дійсно зупинено на вулиці Пирогова,74 у м.Вінниця (GPS координати: 49.2239419, 28.443916) ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено вимоги пункту 15.9 и) Правил дорожнього руху, а саме даний автомобіль зафіксовано безпосередньо біля виїзду з прилеглої території за вказаною адресою, тобто здійснено зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, і дане порушення є очевидним.

23. Зазначені вище фотоматеріали чітко відображають:

1) дату порушення 07.11.2025;

2) місце розташування транспортного засобу по відношенню до географічних координат: 49.2239419, 28.443916;

3) час вчинення порушення: 12 год. 07 хв.

24. Вимірювання відстані між автомобілем та виїздом з прилеглої території за адресою: м. Вінниця, вул.Пирогова, 74, здійснювалося інспектором з паркування Крущук В.В. за допомогою лазерного ручного світловіддалеміра та зафіксовано технічним засобом ПАК «Інспектор». Матеріали справи містять фотодокументи із зображенням автомобіля у різних ракурсах, із відображенням дати та часу фотофіксації та зазначенням відповідних географічних координат, за якими достеменно можливо встановити розміщення автомобіля.

25. Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

26. Враховуючи, що вказані матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення - розміщення транспортного із порушеннями зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, вони розглядаються судом як докази.

27. Згідно з приміткою до статті 122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

28. Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

29. Відповідно до статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

30. 3 ЄДРТЗ відповідачем було встановлено, що власником транспортного засобу з реєстраційним номером «AM532OCX», який закріплений за легковим автомобілем «VOLKSWAGEN», визначена Пилипчук О.О., саме тому інспектором з паркування 12 листопада 2025 року винесено постанову серії ІВ №00192455 про накладення адміністративного стягнення відносно цієї особи.

31. Отже, інспектором з паркування застосовані вимоги статей 122, 279-1 КУпАП і 12 листопада 2025 року визначена відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

32. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження порушення позивачем саме пункту 15.9 «и» ПДР та вчинення у зв`язку з цим адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 122 КУпАП.

33. В той час, позивачем в обґрунтування своїх доводів не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

34. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що транспортний засіб позивача здійснив зупинку із порушенням Правил дорожнього руху, що підтверджено належними та допустимими доказами, отже оскаржувана постанова інспектора з паркування є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню.

35. Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

36. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

38. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

39. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради задовольнити повністю.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 січня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.