Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №240/3047/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3047/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

19 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Тера Ра" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма "В4") Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.08.2024 №000206340704, яким зменшено ТОВ "Тера Ра" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 121 677,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2021 між ТОВ «Рендос ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Тера Ра» (покупець) укладено договір поставки №3105/2021-1 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця органічні добрива Біогумус за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним договором та/або специфікаціями до даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

У специфікації до договору від 31.05.2021 №3105/2021-1, яка є додатком 1 до нього, сторони домовились про поставку органічного добрива Біогумус кількістю 121,67 тон за ціною 5000,30 грн/т на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн.

В той же день, ТОВ «Рендос ЛТД» оформлено рахунок на оплату на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн. ТОВ «Тера Ра» одразу ж сплатило цю суму, що підтверджується платіжним дорученням №577 від 31.05.2021.

31.05.2021 ТОВ «Рендос ЛТД» оформило податкову накладну №21 в якій вказало товар: органічне добриво Біогумус в кількості 121,67 тон за ціною без ПДВ 5000,30 грн/т на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн та направило цю накладну для реєстрації до ДПС України.

З 19.07.2024 до 25.07.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, підставі направлень від 18.07.2024 №3049, №3050 та наказу ГУ ДПС від 16.07.2024 №1723-п та у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданої платником податків, та ненаданням ТОВ «Тера Ра» документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДПС у Житомирській області від 20.07.2021 №12424/6/06-30-07-04, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тера Ра», з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при визначенні показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Рендос ЛТД» (ЄДРПОУ 43811392) за травень 2021 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, результати якої оформлено актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки №16651/06-30-07-04/40180523 від 31.07.2024.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Тера Ра» встановлено наступні порушення:

1. п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, абзацу в) п. 200.4 ст. 200, п.201.7 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації за травень 2021 на суму 121 677 грн.

2.пп.16.1.15 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України внаслідок ненадання документів до перевірки, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 31.07.2024 №599/06-30-07-04/40180523.

29.08.2024 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 №000206340704, яким зменшено ТОВ «Тера Ра» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 121 677 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів -для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно п.44.4 ст.44 ПК України, якщо документи, визначені у п.44.1 ст.44 ПК України, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПК України.

Пунктом 44.6. ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до п. 85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 16 ПК України визначено обов`язки платника податків, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1) забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

В свою чергу, у постанові від 27.04.2023 у справі №640/10530/19 Верховний Суд вказав, що єдиний виняток щодо ненадання платником податків документів, за якого не можна кваліфікувати ненадання документів під час перевірки як їх відсутність на час складання звітності, встановлений нормою пункту 44.6 статті 44 ПК України як виїмка документів або інше вилучення правоохоронними органами.

А отже, як вірно зазначено відповідачем, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція-дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ- документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/5127/23), від 21 травня 2025 року (справа № 280/5127/23) та від 12 лютого 2025 року (справа № 240/8787/23).

З матеріалів справи з`ясовано, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про те, що позивачем не підтверджено реальності господарських операцій з ТОВ «Рендос ЛТД».

Позивач з такими висновками податкового органу на погодився та вказав, що 31.05.2021 року, відповідно до умов Договору поставки, здійснив попередню оплату органічного добрива Біогумусу в кількості 121,67 тони на загальну суму 730063,80 грн. в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн. На суму отриманої попередньої оплати ТОВ «РЕНДОС ЛТД» виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну на загальну суму 730 063,80 грн. в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн. Відтак, на законних підставах включив суму до податку на додану вартість до податкового кредиту по декларації за травень 2021 року.

Також вважає необгрунтованими твердження відповідача щодо неможливості поставки органічного добрива Біогумос в зв`язку з відсутністю матеріальних та трудових ресурсів у постачальника ТОВ «РЕНДОС ЛТД», оскільки в акті перевірки ним же зазначено, що на протязі березня-червня 2021 року ТОВ «РЕНДОС ЛТД» реалізувало 37800 тон органічного добрива Біогумус та в трудових відносинах з постачальником перебувало 12 осіб. Кількість органічного добрива Біогумус вказана в Договорі поставки від 31.05.2021 року за № 3105/2021-1 є незначною, всього 121,67 тони, порівняно з тією кількістю, яку поставило ТОВ «РЕНДОС ЛТД» на протязі 4 місяців-37800 т, з розрахунку на один місяць 9450 т.

Апелянт, окрім іншого вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що відповідно до специфікації №1 від 31.05.2021 до Договору №3105/2021-1 від 31.05.2021, товар повинен бути поставлений покупцю в період з січня-грудня 2022. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України. ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Відповідно до п.4.2 Договору № 3105/2021-1 від 31 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «РЕНДОС ЛТД» (Постачальник) та ТОВ «ТЕРА РА» (Покупець), у випадку виникнення форс-мажорних обставин виконання зобов`язань за Договором Стороною, для якої вони виникли, відкладається на термін дії вказаних обставин.

Крім того, просить звернути увагу, що судом не враховано того факту, що ТОВ «РЕНДОС ЛТД» по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕРА РА», в рамках отримання попередньої оплати за Договором поставки № 3105/2021-1 від 31.05.2021 року, задекларувало податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 121 677,00 грн. та сплатило його до бюджету.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 16 ПКУ визначено обов`язки платника податків, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1); забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1); забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження (пп. 16.1.15 п. 16.1).

З матеріалів справи з`ясовано, що контролюючим органом на податкову адресу ТОВ "ТЕРА РА" направлено письмовий запит №12424/6/06-30-07-04 від 20.07.2021 про надання інформації та її документального підтвердження з повідомленням про вручення у відповідь на який було отримано лист №45 від 12.08.2021 (вх. ГУ ДПС №21047/6 від 18.08.2021) що містив пояснення та їх часткове документальне підтвердження.

В ході проведення перевірки 19.07.2024 директору підприємства Чамору С.В. вручено запит про надання документів №1 від 19.07.2024 серед питань якого запитувалась інформація стосовно подання позовів до суду щодо вирішення господарських спорів із ТОВ «РЕНДОС ЛТД» (ЄДРПОУ 43811392).

Згідно наданих письмових пояснень та оригіналів документів, платником повідомлено, що в даний час проводиться досудове врегулювання спору щодо виконання господарських зобов`язань зі сторони постачальника.

24.07.2024 представнику підприємства вручено запит №2 про надання:

1) специфікації, що становлять невід`ємну частину Договору №3105/2021-1 від 31.05.2021, якими визначаються кількість товару, ціна, терміни поставки товару, умови транспортування та місце поставки Товару, тощо;

2) інформацію та підтверджуючі документи, включаючи зворотній зв`язок від постачальника, а також докази надсилання та належним чином сповіщення постачальника, та інші наявні документи - стосовно проведення претензійної роботи або інших заходів, з яких складається досудове врегулювання спору щодо виконання господарських зобов`язань зі сторони постачальника;

3) інформацію (пояснення) стосовно підстав вибору постачальника, з яким товариство ніколи не працювало, проте у день укладення договору поставки перерахувало понад 730,0 тис. грн., та причин недотримання «принципу належної податкової обачності», згідно якого покупець має проявити розумну обережність при виборі контрагента та надати обґрунтування мотивів вибору постачальника, а також пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері, в тому числі (але не виключно): інформацію щодо наявності на підприємстві процедури та критеріїв відбору/перевірки постачальників, яким розпорядчим документом затверджена дана процедура на підприємстві, чи була дотримано дана процедура при відборі вищевказаного контрагента; чи здійснювалась перевірка доброчесності та репутації контрагента, перевірка його спроможності виконувати умови договору, характер взаємовідносин з контрагентом; яким чином здійснювалася комунікація між підприємством та постачальником, порядок та умови підтримання договору;

4) у разі, якщо позов до суду щодо вирішення господарських спорів із контрагентом постачальником ТОВ «РЕНДОС ЛТД» був поданий: документальне підтвердження подання позовної заяви до суду на стягнення заборгованості з ТОВ «РЕНДОС ЛТД»; платіжні інструкції, чеки, які підтверджують факт оплати судового збору; інформацію щодо відкриття провадження по справі ТОВ «РЕНДОС ЛТД», тощо.

Однак, як свідчить Акт про ненадання документів від 31.07.2024 №599/06-30-07-04/40180523, на вказаний запит відповіді не надано.

Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Однак, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 №466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.05.2020 (справа №826/678/16), від 16.04.2020 (справа №826/7760/15), від 06.08.2019 (справа №160/8441/18), від 29.05.2020 (справа №826/27811/15), від 13.11.2020 (справа №813/6362/13-a).

З матеріалів справи з`ясовано, між ТОВ «РЕНДОС ЛТД» (Постачальник), в особі директора Крижанівської М.О. та ТОВ «ТЕРА РА» (Покупець), в особі директора Панченка О.Л. укладено договір поставки від 31.05.2021 №3105/2021-1.

Згідно вказаного Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця органічні добрива Біогумус за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним Договором та/або Специфікаціями до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

Однак, як звертає увагу відповідач, у вказаному Договорі не визначено ні асортимент, ні ціну, ні якість, ні кількість товару, а також не визначено також умови транспортування та місце поставки та не встановлено строк оплати, а тому відповідачем подано до позивача запит від №2 від 24.07.2024 про надання специфікації до договору від 31.05.2021 №3105/2021-1 , відповіді на який останнім не отримано.

Згідно рахунку №1 від 31.05.2021 та податкової накладної №21 від 31.05.2021 зазначено товар: органічне добриво БІОГУМУС в кількості 121,67 тон за ціною без ПДВ 5000,30 грн/т на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн.

Проте, згідно технічних умов та технологічних регламентів ТОВ «РЕНДОС ЛТД», наданих до перевірки, до поставки передбачався товар іншої номенклатури, а саме– мінеральне добриво «Екокарбамід» та органічне добриво «Екобіочар».

На підставі інформації отриманої з бази даних ІПС «Податковий блок» перевіркою встановлено, що ТОВ «РЕНДОС ЛТД» за весь період діяльності (звітування) з грудня 2020 по травень 2021 ні БІОГУМУС, ні ЕКОКАРБАМІД, ні ЕКОБІОЧАР не придбавав та не імпортував.

Відповідачем, звернуто увагу, що згідно наданих до податкового органу з приводу розблокування податкових накладних пояснень, ТОВ «РЕНДОС ЛТД» позиціонує себе як виробник мінерального добрива «Екокарбамід» та органічного добрива «Екобіочар». Згідно наданих до перевірки Технічних умов, яким повинна відповідати продукція, зокрема: Технічні умови мінерального композитного добрива «ЕКОКАРБАМІД» ТУ У ЕКМД 1101:2021, Технологічний регламент виробництво мінерального добрива «ЕКОКАРБАМІД» ТР ЕК– 11/01:2021 та Технічні умови добрива органічного «ЕКОБІОЧАР» ТУ У 20.1-43491727 – 0012:2021, Технологічний регламент виробництва органічного добрива «ЕКОБІОЧАР» ТР 631– 43491727-12/01:2021, відповідно до яких «Екокарбамід»–добриво, яке виготовляється за участю високоякісного мінерального добрива карбамід та екологічно чистого біогумусу шляхом їх змішування (тобто біогумус-одна зі складових сировини для виробництва добрива); «Екобіочар» – це вугілля, що утворюється внаслідок процесу низькотемпературної утилізації відходів біологічного походження (біомаси), твердий карбонізований залишок процесу торрефікації (за температури до 350 градусів) з низьким змістом попелу, однорідний порошок чорного кольору. Однак, надані Технічні умови та Технологічні регламенти добрив «ЕКОКАРБАМІД» та «ЕКОБІОЧАР» жодним чином не надають інформації щодо походження та виробництва реалізованого на користь ТОВ «ТЕРА РА» Органічного добрива БІОГУМУС, навпаки, як видно з технологічного процесу, біогумус повинен бути складовою частиною (сировиною) для виробництва Екокарбаміду.

Між тим, позивачем не надано для перевірки документів, за якими можна ідентифікувати товар, його кількість та ціну.

Відповідачем, окрім іншого, підставно вказано на те, що будь-які питання стосовно відсутності поставки взагалі не врегульовані договором. За таких обставин перерахування коштів перестало бути подією, пов`язаною з отриманням товару.

Як зазначено вище, поставка не відбулась ні у терміни, передбачені п.6.1. Договору (31.05.2021), ні в подальшому.

Так, відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.(ч.ч.5,6 ст. 265 ГК України).

Отже, постачання, яке не відбулось шляхом поставки але здійснюється на основі договорів купівлі-продажу, також повинно мати на меті власне поставку товару, а не лише оплату. Оплата повинна здійснюватися за товар, який дійсно очікується отримати. В іншому випадку така оплата за своєю сутністю випадає зі складу операції під назвою «постачання».

Якщо на меті укладання договору є реальне постачання товару, то договором поставки (або Специфікацією, яка відсутня) повинні бути прописані чіткі умови поставки: асортимент товару, якість, кількість, ціна за одиницю, вартість та умови транспортування. За невиконання умов договору кожної із сторін повинно бути передбачено відповідальність цих сторін. Однак, як свідчить зміст Договору від 31.05.2021, останній не містить умов, які передбачають уникнення негативних наслідків в результаті невиконання договору з боку постачальника. При цьому, обов`язковість виконання та відповідальність за невиконання покладається лише на одну із сторін (покупця), та фактично звільняє від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань іншу (постачальника).

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальності господарських операцій з ТОВ «Рендос ЛТД».

Щодо посилання позивача на те, що ТОВ «РЕНДОС ЛТД» по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕРА РА», в рамках отримання попередньої оплати за Договором поставки № 3105/2021-1 від 31.05.2021 року, задекларувало податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 121 677,00 грн. та сплатило його до бюджету, колегія суддів погоджується з позицією контролюючого органу, що таку оплату не можна вважати передоплатою за товар, оскільки, як вже зазначалося вище, постачання товару не відбулося.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.