Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №320/7689/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7689/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Братиці К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головного управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

09 липня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 02.07.2021 року № 5443-п, відповідач провів планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейська дорожньо-будівельна компанія” (код 35962266), скорочене найменування - ТОВ "Майстерня "Україна-реставрація" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.12.2020 року, валютного за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2020 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведення зазначеної вище перевірки, працівниками відповідача було складено та підписано “акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейська дорожньо-будівельна компанія” від 28.08.2021 року № 66183/ж5/26-15-07-01-05/35962266.

Зазначеним вище актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 ст. 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині несплати Позивачем до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 6 690 722 грн. в тому числі за грудень 2018 року у розмірі 6 690 722 грн.;

- статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за грудень 2018 року на загальну суму 3 804 417,40 грн.;

- статті 1201 , пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість у загальному розмірі 7 224 571,00 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, відповідачем було прийнято 3 податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 00714680701, яким було застосовано до позивача штраф у розмірі 3 804 417,40 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних;

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 00714730701, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9 762 060,00 грн. з яких 7 809 653 грн. – сума основного зобов`язання та 1 952 413 грн. – сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 00714660701, яким було застосовано до Позивача штраф у розмірі 3 400 грн. за нескладення та нереєстрацію податкової накладної в ЄДРПН.

13.03.2023 року позивач отримав лист зі штриховим ідентифікатором № 0405353024906 в якому містилось рішення ДПС України від 09.03.2023 року № 5906//6/99-00-06-01-01-06 “Про результати розгляду скарги”. Зазначеним рішенням було відмовлено в задоволенні скарги позивача та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 00714660701.

Також, 13.03.2023 року позивач отримав лист зі штриховим ідентифікатором № 0405353024809 в якому містилось рішення ДПС України від 09.03.2023 № 5905/6/99-00-06-01-01-06 “Про результати розгляду скарги”. Зазначеним вище рішенням ДПС України скаргу Позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.09.2021 року № 00714730701 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 1171447,7 грн, а в іншій частині ППР від 23.09.2021 № 00714680701 залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС України від 09.03.2023 № 5905/6/99-00-06-01-01-06, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 15.03.2023 року № 00199890701, яке отримано позивачем 17.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим листом повідомленням зі штриховим ідентифікатором № 0315126938765.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В подальшому дію карантину, продовжено з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік”” на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки” якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналізуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковий орган, фактично після прийняття постанови “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок” від 3 лютого 2021 року № 89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав (постанова КАС ВС від 21 лютого 2023 року по справі №560/4420/18).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції було встановлено, що 22.12.2018 року між Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (надалі по тексту - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Європейська дорожньо-будівельна компанія” (надалі по тексту - Генпідрядник) було укладено Договір генпідряду на виконання будівельних робіт № 2-МК від 22.12.2018 року (надалі – Договір Генпідряду).

Відповідно до умов пункту 1.1. зазначеного вище Договору Генпідряду Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору, виконання у 2018-2019 роках будівельних робіт по об`єкту “Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі “Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності” (ДК 021:15-45210000-2 Будівництво будівель), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах визначених Договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору строк виконання робіт з грудня 2018 року по серпень 2019 року. Невід`ємною частиною Договору є Календарний графік виконання робіт в якому визначається дата початку та дата закінчення всіх видів робіт, передбачених Договором.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою Замовника.

Додатково підпунктом 4.4.5. пункту 4.4. Договору Генпідряду передбачено, що Генпідрядник зобов`язаний передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим договором, виконані Роботи та виконавчу документацію, погоджену з відповідними експлуатуючими організаціями.

Пунктом 11.3. Договору Генпідряду встановлено, що розрахунки здійснюються на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3).

Поряд з цим, Договір Генпідряду пунктом 11.7 прямо встановлює, що кінцеві розрахунки між Замовником та Генпідрядником здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором Робіт та реєстрації Акта про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів і черг.

Вказана таким чином обставина передачі Генпідрядником Замовнику результатів робіт за Договором Генпідряду обумовлена в тому числі змістом ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (№ 3038-VI від 17.02.2011).

Крім того, грошові кошти, які були отримані Позивачем від Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності мали тимчасовий характер, позивач обґрунтовує це наступним.

Так, згідно з Додаткових угод до Договору генпідряду на виконання будівельних робіт № 2-МК від 22.12.2018 року, № 2 від 27.12.2018 року, № 3 від 12.07.2019 року, № 4 від 27.08.2019 року та № 5 від 19.10.2020 року, Генпідрядник зобов`язаний використати одержану попередню оплату протягом 36 місяців після одержання попередньої оплати. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки результати роботи за Договором Генпідряду, який є довгостроковим та не передбачає поетапного здавання робіт, фактично не передані Виконавцем та не прийнято Замовником, та зважаючи на що Генпідрядник зобов`язаний використати одержану попередню оплату протягом 36 місяців після одержання попередньої оплати, а по закінченню зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повернути Замовнику, то податкові зобов`язання з ПДВ у Позивача (за першою подією – отримання попередньої оплати) не виникли, а відтак нарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та штрафних санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є незаконним.

11.02.2019 року між ТОВ “СЕЛЕНА-2017” (Постачальник) та ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” (Покупець) було укладено Договір поставки № 1102 М, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Кількість товару, асортимент, одиниця виміру, вартість за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікаціях (додатках до договору), які є невід`ємною частиною даного Договору.

11 лютого 2019 року між сторонами Договору поставки було узгоджено асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціну за одиницю товару, загальну ціну партії товару, строк та місце поставки шляхом підписання Додатку № 1 до договору (специфікації №1).

Відповідно до умов додатку № 1 до Договору поставки від 11.02.2019 року № 1102М сторони погодили, що постачальник на умовах Договору зобов`язується поставити товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) згідно наведеної нижче специфікації, а саме: Щебінь природний фракція 20-40 мм: щебінь природний фракції дрібний; кабель силовий АПВєгаПу-15 1*120*50 мм ; плити опорні ПД-6 з/б; суміш піскоцементна (470куб); блоки ФБС 24.4.6; блоки ФБС 24.6.6; блоки ФБС 12.6.6; арматура діаметр 16-18 мм клас І; арматура діаметр 10 мм клас І; арматура діаметр 12 мм клас ІІІ; арматура діаметр 16-18 мм клас ІІІ; арматура діаметр 20-22 мм клас ІІІ; пиломатеріали ІІІ сорт довжина 4-6,5 м (бруски); пиломатеріали ІІІ сорт довжина 4-6,5 м дошка обрізна; плити дорожні 2П-30-18-10.

Оплата товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого рахунку Постачальником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання товару. Термін поставки- 2 (два) календарні дні з моменту підписання даної специфікації, з правом дострокової поставки. Місце та умови поставки: товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника за адресою: м. Київ, вул. Небесна Сотня 3-5 у Печерському районі м. Києва (об`єкт будівництва “Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі “Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності”).

12.02.2019 року ТОВ “СЕЛЕНА-2017” здійснено поставку товару відповідно до Додатку № 1 до договору (специфікації №1) за адресою: м. Київ, вул. Небесна Сотня 3-5 у Печерському районі м. Києва, а ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” прийнято вказаний у специфікації товар згідно видаткових накладних: № СЛ-65, СЛ-69, СЛ-71, СЛ-61, СЛ-58, СЛ-57 від 12.02.2019 року та товарно-транспортних накладних № Р39, Р42, Р40, Р54, Р43, Р52, Р32, 16, Р38, Р36, Р73, Р64, Р34, Р72, Р75, Р78, Р69, Р78, Р79, Р87,Р80, Р86, Р84, Р81, Р85, Р82, Р 83 від 12.02.2019 року.

13.02.19 року, 14.02.19 року, 15.02.19 року 19.02.19 року, 20.02.19 року, 21.02.19 року ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” здійснено оплату отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 3 510 492,20 грн. на рахунок ТОВ “СЕЛЕНА-2017” в повному обсязі. Вищезазначені обставини справи не заперечуються Відповідачем за результатами проведеного планового заходу.

Вищевказаний товар було закуплено ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” в межах господарської діяльності для виконання робіт за Договором генпідряду № 2МК від 22.12.2018 року, укладеним між Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні Музеєм Революції Гідності (замовник) та ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” (генпідрядник).

Як вбачається з наданих копій документів, товарність операцій підтверджується відповідними первинними документами, складеними у відповідності до приписів ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Копіями банківських виписок підтверджується здійснення розрахунків між ТОВ “Майстерня “Україна-Реставрація” та ТОВ “СЕЛЕНА-2017” за господарськими операціями між ними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 19 лютого 2026 року.