Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №320/48538/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48538/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька Теплоцентраль" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про зобов`язання укласти договір щодо переведення права вимоги,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», в якому просило суд зобов`язати ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника податків на контролюючий орган в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Зобов`язано Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника податків на контролюючий орган в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом, відповідно до п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України та розділу II Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 р. № 585, передбачено вчинення дії для укладення договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте, відповідачем такий договір не укладений.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін.

Водночас, до Шостого апеляційного адміністративного суду, у порядку ст. 323 КАС України, надійшла апеляційна скарга від АТ «Криворізька Теплоцентраль».

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку у відкритому судовому засіданні на 11 лютого 2026 р.

Розгляд апеляційної скарги 11.02.2026 відкладено на 18.02.2026.

У судовому засіданні в режимі відкеоконференції з використанням власних технічних засобів представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні надали суду власні пояснення.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційних скарг, згідно норм ст. 309 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Криворізька Теплоцентраль» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом відповідно до п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України та розділу II Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 р. № 585 вчинення дії для укладення договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте, відповідачем такий договір не укладений.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"- залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін.

Шостий апеляційний адміністративного суду ухвалюючи постанову від 21 січня 2025 року виходив з того, що контролюючим органом вчинено всі передбачені чинним законодавством дії для укладення договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, оскільки бездіяльність відповідача після отримання від контролюючого органу необхідної інформації свідчить про фактичну відмову укласти договір, у зв`язку з чим необхідно зобов`язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» укласти з Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості.

Акціонерне товариство "Криворізька Теплоцентраль" вважає вказані висновки суду першої та апеляційної інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки:

- встановлена оскаржуваним рішенням зміна порядку погашення заборгованості апелянта на позивача за спожиті енергоносії, призводить до порушень прав, свобод та інтересів та встановлює для апелянта додаткові обов`язки, зокрема: позбавляє здійснити погашення заборгованості перед відповідачем в сумі 220911261,25 грн саме за рахунок компенсації з бюджету розміру різниці в тарифах за спеціальною процедурою встановленого Законом № 1730-VIII; встановлює для апелянта додаткові зобов`язання з оплати на користь позивача грошових коштів в сумі 220 911 261, 56 грн без можливості погасити їх за рахунок вказаної компенсації та без визначення джерела погашення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина другої статті 129 Конституції України, визначає основні засади судочинства, тобто дійсні ті загальні вимоги (принципи права), забезпечення дотримання яких судами є обов`язковим при здійсненні основної функції правосуддя - судового захисту прав і свобод людини і громадянина (стаття 55 Конституції України ).

Одна з основних засад судочинства, викладена в пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України , закріплює два подібні за змістом суб`єктивні права - на апеляційне та на касаційне оскарження.

Перегляд судового рішення в апеляційній інстанції спрямований на те, щоб мінімізувати вплив суб`єктивних факторів (неповного з`ясування суттєвої справи, помилки при тлумаченні норми права чи припису закону, іншої судової помилки), які могли б перешкодити ухваленим обґрунтованим і законним судовим рішенням у суді першої інстанції.

Отже, право на апеляційне оскарження слід розглядати як право на оскарження судового рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Таке право (оскарження судового рішення суду першої інстанції) передбачено для учасників справи, осіб, які не взяли участі у справі, якщо суд вирішує питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина 1 статті 293 КАС України).

Перш за все, слід наголосити на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року вже було здійснено апеляційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи предметом розгляду даної справи було зобов`язання ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника податків на контролюючий орган в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Згідно норм ст. 323 КАС України (порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи), якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу.

При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Тож, з урахуванням наведеного, колегією суддів не здійснюється апеляційний перегляд та не надається оцінка доводам апелянтів щодо зміни порядку погашення заборгованості апелянта на позивача за спожиті енергоносії, позаяк, вказані доводи та обґрунтування вже були оцінені апеляційним судом, з огляду на що, висновок суду апеляційної інстанції про те, що контролюючим органом вчинено всі передбачені чинним законодавством дії для укладення договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, оскільки бездіяльність відповідача після отримання від контролюючого органу необхідної інформації свідчить про фактичну відмову укласти договір, у зв`язку з чим, необхідно зобов`язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» укласти з Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, не підлягає переоцінці, з огляду на приписи ст. 323 КАС України.

Натомість, вимоги апелянта зводяться до надання оцінки правовідносинам, які не охоплюються предметом спору, тому колегія суддів не здійснює повторний перегляд справи та вважає, що права та охоронювані Законом інтереси АТ "Криворізька Теплоцентраль" рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року не порушені.

Правовідносини, пов`язані з подальшим виконанням рішення суду та укладенням договору переведення права вимоги дебіторської заборгованості, не охоплюється предметом даного спору, а між сторонами виникнуть інші правовідносини, яких станом на момент подання позовної заяви не існувало.

З огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, є самостійною підставою для відмови у позові/задоволенні апеляційної скарги, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Наведеним спростовуються твердження апелянта в частині порушення судом норм процесуального права, що, виразилось у незалученні до його участі у справі, а відтак, підстави для застосування п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України, відсутні.

За висновками колегії суддів, апеляційна скарга, є необґрунтованою, оскільки не містить належних посилань на обставини та на докази таких обставин, якими б доводились порушення оскаржуваним рішенням прав/інтересів/обов`язків осіб, що подали апеляційну скаргу в даній справі, чи норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права зі сторони суду першої інстанції, і яким би вже не була раніше надана оцінка судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є необґрунтованими, а тому, підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням особливостей розгляду, визначених ст. 323 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 323, 325, 328-331 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька Теплоцентраль"– залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 18.02.2026.