Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №640/15547/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15547/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, суддя Смішлива Т.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.01.2021 №0786670707 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 216 929,90 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва, справу було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Луганського окружного адміністративного суду Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

ТОВ «Євро Смарт Пауер», ЄДРПОУ: 42547705, зареєстроване як юридична особа 11 жовтня 2018 року за № 10701020000078838, місцезнаходження: пр-т Соборності, 15, каб. 219, м. Київ. Основними видами діяльності Товариства за КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 85.32 Професійно-технічна освіта; 92.00 Організування азартних ігор; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів (арк.спр. 87-88).

За ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» зареєстровано з 19.11.2019 значна кількість акцизних складів з реалізації пального, зокрема, акцизний склад 1013623, який відповідає АЗС за адресою м. Харків, вул. Велика Окружна, 6В, та акцизний склад 1013027 - АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б (арк.спр. 45-52).

20.11.2019 між ТОВ «Катма Груп» (далі Комітент) та ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (далі - Комісіонер») укладено договір комісії № 201119-К, згідно якого Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента, за комісійну плату, укласти за рахунок Комітента, але не від свого імені договори щодо продажу товару, передбаченого цим Договором. Під Товаром у цьому Договорі розуміється Товар, який наведений у підписаних Сторонами Актах приймання-передачі товару (на комісію) і відповідає умовам Акту за описом, ціною, асортиментом, обсягом (арк.спр. 25-28).

Згідно акцизної накладної форми «П» № 202858 від 31.12.2020 ТОВ «КАТМА ГРУП» направило ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» паливо за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі) у кількості 4955,00 л на акцизний склад 1013623, який відповідає АЗС за адресою м. Харків, вул. Велика Кільцева, 6В (арк.спр. 35-37).

Згідно товарно-транспортної накладної від 31.012.2020 № Пер-032351 перевізника ТОВ «Торгруп» автомобілем DAF ХF 105.460 номер НОМЕР_1 , причіп номер НОМЕР_2 здійснено транспортування палива від ТОВ «КАТМА ГРУП» до ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», зокрема, паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО у кількості 4955.00 л (3 секція) до пункту розвантаження м.Харків, вул. Великокільцева, 6В, АЗС. На ТТН присутня примітка рукописним текстом: «злито: 2 секція на АЗС Велика Кільцева, 6В, пере адресація 3 секція на АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б, оператор Євтушенко підпис» та напис: «АЗС № 14 Магістральна, злито 3 секція ДТЕ, оператор Козирь підпис» (арк.спр. 53-54).

В журналі обліку нафтопродуктів, що надійшли на АЗС № м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б за номером 285 за 01.01.2021 оприбутковано надходження дизпалива ДТЕ держномер цистерни АІ 74-75ХО у кількості 4955 (арк.спр. 55-57).

Оприбуткування палива у кількості 4955,0 л. на АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б підтверджено також Z-звітом з РРО за 01.01.2021 та змінним звітом за формою 17-НП від 01.01.2021 (арк.спр. 58-63).

ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» 03.01.2021 виписало акцизну накладну форми «П» №4034 про переміщення товару важкі дистиляти (газойлі) у кількості 4955.00 л з акцизного складу 1013623 на акцизний склад 1013027 (арк.спр. 29-31).

Посадовими особами Головним управлінням ДПС в Харківській області 06.10.2021 проведено фактичну перевірку господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», код за ЄДРПОУ 42547705 АЗК за адресою: м.Харків. Магістральний в`їзд, буд. № 1-Б з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України № 265/95-ВР та Закону України № 481/95-ВР, за результатами якої складено акт перевірки від 12.10.2021 № 18323/20/2653/РРО/42547705 (арк.спр. 21-24).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення п.12 ст. 3 Закону № 265 щодо ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 108464,95 грн, а саме: згідно з акцизною накладною від 03.01.2021 №4034 акцизним складом № 1013027 (АЗС) отримано пальне важкі дистиляти (газойлі) код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 4955 л. на суму 108464,95 грн. Зазначене пальне у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП не обліковано.

На підставі акту від 12.10.2021 № 18323/20/2653/РРО/42547705 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 № 0786670707 про застосування штрафних санкцій у розмірі 222029,90 грн (арк.спр. 19-20).

Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 29.10.2021 № 0786670707 штраф у сумі 222029,90 грн складається з штрафу за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР у розмірі 216929,90 грн та за порушення п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР у розмірі 5100,00 грн.

25.10.2021 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» зареєструвало розрахунок коригування №3535 від 03.01.2021 до акцизної накладної форми «П» № 4034 від 03.01.2021, фактично анулювавши акцизну накладну № 4034 від 03.01.2021 на переміщення паливо-мастильних матеріалів з однієї АЗС товариства на іншу (арк.спр. 32-34).

25.10.2021 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» зареєструвало розрахунок коригування №203206 від 31.12.2020 до акцизної накладної форми «П» № 202858 від 31.12.2020, фактично анулювавши акцизну накладну форми «П» № 202858 від 31.12.2020 на поставку паливо-мастильних матеріалів від ТОВ «КАТМА ГРУП» до ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (арк.спр. 38-40).

Водночас, 25.10.2021 ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» зареєструвало акцизну накладну форми «П» № 203208 від 31.12.2020 на поставку від ТОВ «КАТМА ГРУП» до ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» паливо за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі) у кількості 4955,00 л на акцизний склад 1013027, який відповідає АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б (арк.спр. 41-44).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентованост.80 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно акту перевірки від 12.10.2021 № 18323/20/2653/РРО/42547705, позивачем допущено порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв`язку з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів (палива).

У пункті 2.2.20 Акту зазначено, що в ході перевірки встановлено ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку, а саме: на АЗС акцизний склад № 1013027 відвантажено пальне важкі дистиляти (газойлі) код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 4955 л. на суму 108464,95 грн. Зазначене пальне у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП не обліковано.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідальність за невиконання зазначеного вище обов`язку передбачена статтею 20 Закону № 265/95-ВР, згідно з якою до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, вказана норма передбачала відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

Розділ 10 Інструкції визначає порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях.

Відповідно до підпункту 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Згідно з підпунктом 10.2.2 Інструкції одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НГІ (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.

У відповідності до пп.10.3.1.3 п.10 Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює-розрахунки-із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з пп.10.4.1 п.10.4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.

За змістом пп.16.1 п.16 Інструкції (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Підпунктом 16.2 п.16 Інструкції визначено, що бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №917-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» уклало договір комісії №201119-К від 20.11.2019 з ТОВ «КАТМА ГРУП», відповідно до якого ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (комісіонер) зобов`язується прийняти у ТОВ «КАТМА ГРУП» (комітент) товар для продажу, а також зберігати його в належних умовах.

Згідно акцизної накладної форми «П» № 202858 від 31.12.2020 ТОВ «КА`ГМА ГРУП» направило ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» паливо за кодом УКТ ЗЕД2710194300 важкі дистиляти (газойлі) у кількості 4955,00 л на АЗС за адресою м. Харків, вул. Велика Кільцева, 6В (акцизний склад 1013623).

Згідно товарно-транспортної накладної від 31.012.2020 № Пер-032351 перевізника ТОВ «Торгруп» автомобілем DAF ХF 105.460 номер НОМЕР_1 , причіп номер НОМЕР_2 здійснено транспортування палива від ТОВ «КАТМА ГРУП» до ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», зокрема, паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО у кількості 4955.00 л (3 секція) до пункту розвантаження м.Харків, вул. Великокільцева, 6В, АЗС, а також здійснено пере адресацію товару дизельне пальне шляхом доставки його у кількості 4955,00 л до АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б, що відповідає акцизному складу 1013027 (арк.спр. 53-54).

Тобто, 01.01.2021 паливо за кодомУКТ ЗЕД2710194300 важкі дистиляти (газойлі) у кількості 4955,00 л отримано (злито) та оприбутковано на акцизному складі 1013027 (АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б), що підтверджується відповідним записом у журналі обліку нафтопродуктів за датою 01.01.2021, Z-звітом з РРО за 01.01.2021 та змінним звітом за формою 17-НП від 01.01.2021. Оприбуткування палива на АЗС здійснювалось на підставі товарно- транспортної накладної від 31.12.2020 № Пер-032351.

Разом з тим, у зв`язку з виявленими помилками у виписаних акцизних накладних, ТОВ «СВРО СМАРТ ПАУЕР» зареєструвало відповідні розрахунки коригування.

У постановах від 13.08.2021 у справі № 809/1161/17, від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від Верховний Суд виснував правову позицію за якою зазначено, що єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення дати обліку звітів АЗС за формою № 16-НП і № 17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Водночас, відповідач жодних замірів під час проведення перевірки не проводив, факту виявлення різниці між отриманими та відпущеними нафтопродуктами встановлено не було.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, факт наявності у позивача необлікованого товару та його продажу податковим органом не встановлено.

Разом з тим, з наданих до перевірки та долучених до справи змінних звітів форми №17-НП, фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та копії сторінок журналу обліку нафтопродуктів за 01.01.2021 вбачається факт повного відображення в даних документах всього обсягу реалізації пального за всіма формами оплати, в тому числі у змінних звітах форми №17-НП графи 11 (обсяг відпущеного пального за паливними картками) та графа 34 (сума виторгу за паливними картками) в повній мірі відповідає даним, які відображені у фіскальних звітних чеках (Z- звітах).

Пунктом 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02 квітня 1998 року № 81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за № 685/3978, визначено, що перед початком заправки автомашин через паливороздавальну колонку оператор АЗС повинен оприбуткувати прийнятий нафтопродукт, тобто зробити необхідні записи в Журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою суб`єкта підприємницької діяльності, а сам журнал - зареєстрований у державній податковій інспекції за місцем здійснення підприємницької діяльності, скріплений печаткою державної податкової інспекції та завірений підписом її керівника.

Суд першої інстанції обгрунтовано прийняв доводи позивач про те, що висновки про не ведення обліку ПММ за місцем реалізації та зберігання зроблені податковим органом лише на підставі помилково та несвоєчасно виписаних акцизних накладних. При перевірці не було взято до уваги пояснення товариства та було проігноровано надані первинні документи.

Таким чином, відсутнє порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання і відсутня торгівля необлікованим товаром, в ході перевірки не виявлено надлишки ПММ чи інші обставини, факти, які б свідчили про отримання та не оприбуткування товару.

Фактично товар, який поставлений і злитий в резервуари на акцизний склад 1013027 - АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б оприбуткований у тій кількості, в якій поставлений, його облік здійснено відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, відповідні записи занесено до журналу обліку нафтопродуктів форми 13-НГІ, відображено у фіскальному звітному чеку та щоденному звіті за формою № 17-НІІ на акцизний склад 1013027 - АЗС за адресою м. Харків, Магістральний в`їзд, 1-Б за 01.01.2021 у кількості 4955,00 л.

За таких підстав, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що контролюючий орган неправомірно застосував до ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" фінансову санкцію, встановлену ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, факту наявності у позивача необлікованого товару та його продажу податковим органом встановлено не було, а тому податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 № 0786670707 в частині штрафних санкцій на суму 216929,90 грн прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, які складаються з підготовки, написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегією суддів встановлено, що інтереси позивача в даній справі в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Величко Інна Миколаївна на підставі орера, відповідно до ордеру, виданого на підставі долговору про надання правничої допомоги від 10 січня 2022 №10/01/22, виданого адвокатським об`єднанням «Лекс-Груп».

Відповідно до Договору від 10 січня 2022, укладженого між ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» та Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС-Груп», предметом договору є надання Об`єднанням правничої допомоги Клієнту у всіх справах, пов`язаних із захистом та відновленнм порушених прав.

Згідно з п.4 Договору, вартість послуг Об`єднання погоджується за угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору і фіксується у відповідних рахунках.

Оплата за цим Договором здійснюється за кожний етап наданих послуг на підставі відповідного акту наданих послуг та рахунку наданого Об`єднанням.

Строк оплати послуг становить 10 банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг.

За змістом Додаткової угоди №10 від 29 серпня 2022 року визначена вартість за 1 годину підготовки та подачі відзиву, заперечень, пояснень у справі - 1000 грн за 1 годину.

На підтвердження факту надання Об`єднанням Клієнту послуг складається Акт про надання послуги №10/01/22 від 10.01.2022 та Додаткової угоди №10 від 29.08.2022.

Представником позивача до справи надано Акт надання послуг №10-2 від 16 червня 2025, відповідно до якого ТОВ «Євро Смарт Пауер» та Адвокатське об`єднання «Лекс-Груп» склали Акт наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги.

За змістом Акта сторони підтверджують, що виконавець надав Замовнику, а Замовник прийняв наступні послуги по наданню правничої допомоги у спарві №640/15547/22, а саме підготовка (написання) відвизу на апеляційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, витрачено часу 5 годин, вартість 1 години 1000 грн, вартість послуги 5000 грн.

Колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який зазначений в Акті у розмірі 5000 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) щодо складання заперечень на апеляційну скаргу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму вартості послуг за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у 2000 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі)гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Мельничук В.П.