Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №826/14734/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14734/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шинкарьова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2018 № 0556891212.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

До Донецького окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали справи за адміністративним цим позовом.

Ухвалою суду від 06.06.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0556891212, залишено без руху.

Копія зазначеної ухвали суду від 06.06.2025 була направлена на адресу позивача, вказану в позовній заяві, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказане відправлення 07.07.2025 було повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Славутич» строк на апеляційне оскарження ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, відкрито апеляційне провадження.

31.12.2025, під № 37878 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2025 призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2026.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що кожна з зазначених причин залишення позовної заяви без руху, не могла бути законною підставою для залишення позовної заяви без руху, за вимогами редакції КАС України, чинній станом на момент відкриття провадження у справі.

Також, суд першої інстанції розуміючи, що адреса місцезнаходження, що зазначена в позовній заяві, не є актуальною на момент винесення ухвали, надіслав її саме на дану адресу, а не ту, яка є зареєстрованою і не вжив жодних заходів для повідомлення іншими засобами зв`язку, які є загальнодоступними в відкритих офіційних державних реєстрах.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права.

Під час прийняття справи до свого провадження суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України: позовна заява не містить у собі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як позивача так і відповідача; позивачем не вірно зазначив місцезнаходження, а саме "місто Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 94/1, офіс 37" разом з тим, дійсне місцезнаходження ТОВ «Славутич» (01013, Україна, місто Київ, Набережно-печерська Дорога, будинок, 2); позивачу необхідно суду надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачене п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Донецького окружного адміністративного суду.

Копія зазначеної ухвали суду від 06.06.2025 була направлена на адресу позивача, вказану в позовній заяві, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказане відправлення 07.07.2025 було повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що на момент подання позовної заяви у 2018 році п. 2 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, не містив вимог про обов`язковість зазначення в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, як позивача так і відповідача.

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору (п. 6 ч. 5 ст. 160 КАС України) обов`язково зазначаються в позовній заяві, лише у випадку якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Оскільки закон не встановлює таких вимог до правовідносин щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, то ТОВ «Славутич» звертаючись із відповідним позовом не зазначала такі відомості.

Відомості про застосування заходів забезпечення позову або доказів (п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України) обов`язково зазначаються в позовній заяві, якщо такі заходи здійснювались. Але, в даному випадку, такі заходи не здійснювались і, відповідно, позивач не зазначав у позовній заяві такі відомості.

До того ж, Окружний адміністративний суд міста Києва 12.09.2018 відкриваючи провадження по справі, не встановив відповідних недоліків та розглядав спір по суті.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправильності зазначення адреси місцезнаходження позивача, а саме «місто Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 94/1, офіс 37». На момент звернення до суду, зареєстрована адреса місцезнаходження позивача була саме «місто Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 94/1, офіс 37», про що до суду разом з позовною заявою були додані підтверджуючи документи.

У подальшому, у зв`язку із зміною учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич», та пов`язаними із цим змінами, адреса місцезнаходження товариства змінювалась. Так на момент купівлі частки у статутному капіталі ТОВ «Славутич» нинішнім учасником (ТОВ «Ріджент груп», код ЄДРПОУ 44468039) місцезнаходження позивача було: Україна, 02140, місто Київ, вул. Гмирі Бориса, будинок 2, що підтверджується Випискою з ЄДР від 07 серпня 2024 року. А до цього, ще в 2021 році адреса місцезнаходження ТОВ “Славутич” була: 03083, м. Київ, пр-т Науки, 50, офіс 2 (виписка ЄДР від 05.05.2021 року).

Таким чином, суд першої інстанції вказуючи на те, що адреса місцезнаходження, що зазначена в позовній заяві, не є актуальною на момент винесення ухвали, надіслав її саме на дану адресу, а не ту, яка є зареєстрованою, при цьому, не вжив відповідних заходів для повідомлення іншими засобами зв`язку, які є загальнодоступними в відкритих офіційних державних реєстрах.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вказані ним в ухвалі підстави, є недоліками позовної заяви в розумінні ст. 160 КАС України та, відповідно, є підставою для залишення позовної заяви без руху.

У свою чергу, відсутність електронного кабінету в системі Електронного суду не позбавляє сторону права на розгляд справи та не впливає на її процесуальні права.

Слід також врахувати, що розгляд справи з 2018 року не проведено, спір по суті не було вирішено.

На переконання колегії суддів, залишення судом без розгляду адміністративного позову у справі, унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів, шляхом судового розгляду справи, який триває з 2018 року.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Колегія суддів вважає, що, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму щодо застосування норм процесуального права, при цьому, підстави для залишення позовної заяви без руху, не передбачені редакцією КАС України станом на момент звернення до суду з позовом та не є перешкодою для розгляду спору по суті.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат наразі відсутні.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 250, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - скасувати.

Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 18.02.2026.