Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №635/5497/25 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №635/5497/25

Суддя: Пілюгіна О. М.

Справа № 635/5497/25

Провадження № 1-кп/635/58/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , постановою Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2024 року (справа № 635/5777/24, провадження № 3/635/2333/2024), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 06 вересня 2024 року.

20 травня 2025 року близько 18:00, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення його до адміністративної відповідальності, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, вулиця Героїв Чорнобиля, біля будинку 1, де був виявлений Поліцейськими офіцерами громади СВГ ВП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, про що було складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щодо обставин його вчинення дав пояснення, як це зазначено у вироку та підтвердив, що дійсно постановою Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2024 року був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 20 травня 2025 року виникла необхідність їхати і він сів за кермо автомобіля та в селищі Пісочин Харківського району Харківської області його зупинили поліцейські. Також просив суворо його не карати та вказав, що має можливість платити штраф, оскільки він працює.

З урахуванням такої позиції обвинуваченого, суд за згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не засуджений.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, за наявності обставини, яка пом`якшує покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, повне визнання вини та думку прокурора, який в дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеофайлами з бодікамери співробітника ПОГ СВГ ВП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (суду не наданий) – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua