Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №635/5971/24 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5971/24

Провадження № 2/635/965/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року сел. Покотилівка

Харківській районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судових засідань – Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про звільнення від стягнення додаткових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2016 року на користь ОСОБА_4 , на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; звільнити від сплати на користь відповідача додаткових витрат, що стягуються з нього за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2016 року на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 29.09.2007 року між сторонами був укладений шлюб, який розірваний рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11.04.2016 року. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з відповідачем. На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2016 року позивач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також додаткові витрати у розмірі 600 гривень щомісяця. Представник позивача зазначає, що з січня 2024 року матеріальне становище позивача значно погіршилося. Так 08.09.2018 року він уклав шлюб із ОСОБА_6 і ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_7 . Пологи у дружини позивача були тяжкими, а дитина народилася недоношеною, дружина та дитина перебували на лікуванні, а після виписки потребувала періодичного лікування, оскільки захворювання ОСОБА_6 мають постійний характер. Вказані обставини впливають на матеріальне становище позивача, так як дружина не працює через догляд за дитиною до 3 років, на лікування дружини і годування дитини адаптованою дитячою сумішшю з грудня 2023 року по травень 2024 року витрачені значні кошти, а середньомісячний заробіток позивача становить 13132 грн.68 коп. Отже у зв`язку із зміною сімейного стану та погіршення стану здоров`я дружини позивача ОСОБА_6 , що становлять додаткове навантаження на його матеріальний стан, а також через зменшення рівня доходу у 2024 році, просить зменшити розмір аліментів на сина ОСОБА_5 і звільнити його від сплати додаткових витрат на дитину.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 червня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, по справі призначено судове засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.10.2024 року постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що витрати позивача на лікування дружини ОСОБА_6 не можуть бути прийняті судом у якості доказів погіршення його майнового стану, так як позивачем не надано доказів, що ОСОБА_6 є непрацездатною і у позивача є обов`язок її утримувати. Крім того не доведено, що вона не має власного доходу і не здатна самостійно оплатити власне лікування, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги від позивача. Крім того, із наданих позивачем доказів за період з грудня 2023 по травень 2024 було витрачено 10792 грн.96 коп., водночас його дохід за цей період становив 79664 грн.42 коп., що складає менш ніж 1/7 частину від його заробітку (не доходу). Сам факт народження у позивача другої дитини не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, при цьому у позивача і його дружини рівні права і обов`язки відносно їх дитини, і позивачем не надано доказів того, що дружина не має власного доходу і дитина лікується і утримується виключно за рахунок доходів позивача. Реальне матеріальне становище позивача після призначення судом аліментів не тільки не погіршилося, а навіть покращилося, так 23.08.2017 року він придбав у власність трикімнатну квартиру у м.Харків. А враховуючи, що в позовній заяві позивачем зазначено місце проживання за адресою його дружини в м.Зміїв, то є припущення, що квартира в м.Харків здається ним в оренду, що може свідчити про наявність у нього доходу з інших джерел ніж заробітна плата. В той час її матеріальне становище суттєво погіршилося, так як у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації за місце її роботи з нею були призупинені трудові договори і вона тривалий час не працює. Вона проживає в Німеччині у статусі біженця за рахунок матеріальної допомоги. А зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального стану дитини, а вона не зможе компенсувати таке зменшення, тому враховуючи інтереси дитини , просить відмовити в задоволенні позову.

В поясненнях на відзив представник позивача зазначила, що позивач не проживає в квартирі у місті Харків через постійні обстріли, доказів того, що квартира надана в оренду відповідачем не надано. Відповідачкою проігноровано той факт, що на утриманні позивача перебуває непрацездатна дружина ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою до Акту МСЕК серії 12ААГ №321323, яка видана 29.07.2024 року, відповідно до якої вона має 3 групу інвалідності, їй протипоказані фізичні навантаження, робота у шкідливих умовах і вона потребує нагляду лікарів. Окрім того відповідач не надала жодного доказу на підтвердження того, що підстави, які слугували задоволенню її вимог про стягнення додаткових витрат продовжують існувати, а те, що вона не працює не звільняє її від обов`язку щодо утримання дитини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.09.2025 року підготовче засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.11.2025 року за клопотанням представника позивача залишено без розгляду позовну вимогу про зменшення розміру аліментів, продовжено розгляд справи за позовною вимогою про звільнення позивача від сплати додаткових витрат.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі і участі позивача.

Відповідач в судове засідання не прибула, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 2007 року, який був розірваний рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11.04.2016 року.

Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області).

Позивач зазначає, що на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.06.2016 року у справі №635/1595/16-ц з нього на користь відповідача ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 лютого 2016 року, та до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на утримання сина у твердій грошовій сумі 600 гривень щомісяця, з дати набрання рішенням законної сили. Копії вказаного рішення матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що його матеріальне становище з січня 2024 року значно погіршилося, у нього інша сім`я, де народилася дитина, дружина хворіє, у зв`язку із цим не працює, він отримує невелику заробітну плату, з якої сплачує лікування дружини і дитини, а тому він не в змозі одночасно сплачувати на користь відповідача аліменти та додаткові витрати на утримання їх неповнолітнього сина.

На підтвердження чого надав:

- копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Зміївським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане Зміївським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_7 ;

- виписки з медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_6 за період 2023-2024 роки,

- скріншоти викуплених броней ліків для ОСОБА_6 через сайт «Tabletka.ua»,

- копії чеків на придбання та скріншотів викуплених броней ліків через сайт «Tabletka.ua» для ОСОБА_7 ;

- довідку АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» від 06.06.2024 року про заробітну плату ОСОБА_1 , за період з грудня 2023 року по травень 2024 року, з якої вбачається, що йому була нарахована заробітна плата у розмірі 136473, 83 грн.,

- довідку до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №321323 про встановлення ОСОБА_6 третьої групи інвалідності з 24.07.2024 року по 01.08.2025 року, за якою їй протипоказані фізичні навантаження і робота у шкідливих умовах;

- інформацію з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи термін з 24.07.2024 по 31.07.2025 року.

Відповідачка на заперечення позовних вимог зазначила, що позивач у 2017 році, через рік після призначення аліментів придбав у власність квартиру, що свідчить про те, що він має дохід, з якого може здійснювати заощадження, на підтвердження чого надала Інформацію з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, вона надала довідку Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» від 27.09.2024 року відповідно до якої з березня 2022 року вона не працює.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.10 ст.7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якої розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

В той час представник позивача подала до суду заяву, в якій просила залишити позовні вимоги про зміну розміру аліментів без розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.11.2025 року за клопотанням представника позивача залишено без розгляду позовну вимогу про зменшення розміру аліментів, отже вказані позовні вимоги судом не розглядаються.

Стосовно позовних вимог щодо звільнення позивача від додаткових витрат на дитину суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ними аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В той час позивачем не надано суду доказів зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на сина сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення Харківського районного суду Харківської області від 03.06.2016 року, на яке посилається позивач, на підставі якого стягувались додаткові витрати на дитину позивачем не надано. Крім того, позивачем не доведено, що сплата додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_8 в сумі 600 грн. щомісячно суттєво погіршує його матеріальне становище, враховуючи рівень його доходів. Сплачувати додаткові витрати на неповнолітню дитину є обов`язком позивача, а наявність у нього хворої дружини та дитини не є підставою для звільнення позивача від додаткових витрат на дитину або їх зменшення.

Враховуючи викледене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати додаткових витрат у розмірі 600 гривень щомісячно на користь ОСОБА_3 на їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про звільнення від стягнення додаткових витрат -відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Суддя С.А.Лук`яненко