Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №754/8440/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №754/8440/25

Суддя: Саламон О. Б.

Номер провадження 2/754/644/26

Справа №754/8440/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.

з участю секретаряРябенка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позиціїучасниківсправи.

Позивач ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Кредитний договір № 5653439. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. 29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5653439 від 10.03.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем на суму 16 975 грн., яка складається з: 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 475 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідач скористалась правом на подачу відзиву на позовну заяву, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, в якому зазначила, що позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» долучено до позовної заяви копію платіжного доручення від 10.03.2024, проте вказаний документ не є належним доказом перерахування відповідачу кредитних коштів. У зазначеному платіжному дорученні відсутній підпис та інші відмітки банківського працівника на підтвердження здійснення операції. При цьому, відсутній повний номер поточного рахунку на який відбулось перерахування коштів, що не дозволяє однозначно встановити його належність відповідачу. Також відповідач вважає недоведеним факт переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.09.2025 представником позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подано додаткові пояснення, у відповідності з якими зазначено, що ТОВ «Мілоан» при укладанні кредитного договору було надіслано відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону відповідача. Також звертає увагу суду, що зазначений номер телефону ідентичний з номером, який вказує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, який було використано для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 5653439 від 10.03.2024, що зафіксовано в ІТС товариства. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги, а відтак відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства. 29.07.2024 між ТзОВ «Мілоан» та позивачем відповідно до чинного законодавства України було укладено Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором. Позивачем зазначено, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 5653439 від 10.03.2024 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024. З витягу із Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №108-МЛ від 29.07.2024 вбачається, що ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ ФК «Кредит Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 5653439. Також позивач звертає увагу на те, що Витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, тому що він виготовлений представником позивача, оскільки в Реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 містяться персональні данні інших осіб. Таким чином, ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору № 5653439 від 10.03.2024. Зважаючи на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 02 червня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

06 жовтня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва витребувано від Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 10.03.2024 по 20.03.2024 у сумі 5 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, вимоги позову підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 10.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Кредитний договір № 5653439, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором, загальним строком на 105 днів, з них пільговий період складає 15 днів, поточний період - 90 днів і закінчується 23.06.2024 року.

Процентна ставка становить 1,50 % на день, протягом поточного періоду 2,30 % на день.

Відповідно до п.1.5.1 комісія за надання кредиту становить 500 грн. та нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1 125 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом пільгового періоду.

Згідно з п. 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 10 350 грн., та нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 % від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом.

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5653439 від 10.03.2024.

З витягу із Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №108-МЛ від 29.07.2024 вбачається, що ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ ФК «Кредит Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 5653439 на суму 16 975 грн.

Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Згідно письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, зокрема суд бере до уваги відповідь на запит суду від АТ «А-БАНК» від 14.10.2025, відповідно до якого вбачається, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Водночас, банком надано довідку про рух коштів по рахунку за період з 10.03.2024 по 20.03.2024, у відповідності з якою 10.03.2024 на зазначений рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 5 000 грн. з приміткою «платежі через EasyPay».

Суд приходить до висновку про те, що відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилась від виконання договірних зобов`язань.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174,191 ЦПК України та не подав до суду відзиву на вимоги позивача та доказів на їх спростування.

З огляду на викладене до стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №5653439 від 10.03.2024 та на загальну суму 16 975 грн., яка складається з: 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 475 грн. - заборгованість за процентами, 500 грн. - пеня.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в розмірі 16 972 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.02.2026.

Суддя О.Б. Саламон

Оригінал: reyestr.court.gov.ua