Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №707/163/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/163/26

2/707/560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

21.01.2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який наразі фактично розпався. Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому може оплачувати заявлений позивачем розмір аліментів.

На підставі викладеного ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 22.01.2026 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_2 на адресу суду не надано, будь-які клопотання до суду не надходили. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду від 22.01.2026 року та повідомлення про судовий розгляд за місцем його реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, згідно з яким відповідач отримав повідомлення та ухвалу суду 22.01.2026 року.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 04.11.2017 року зареєстрували шлюб, актовий запис №26.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно підтвердження №4317-2/2026 від 27.01.2026 року, наданого початковою школою №1 імені Тадеуша Костюшки в Солеці-Куявському, що ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 , є ученицею класу «0» дошкільного відділу.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд зазначає, що сторонами не надано доказів наявності у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, або наявності інших обставин, що мають істотне значення та можуть свідчити про неможливість надавання відповідачем матеріальної допомоги доньці.

Відповідач перебуває в працездатному віці та повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

Враховуючи зміст та обсяг заявлених вимог, з метою встановлення обставин справи, що входить в коло доказування, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи подані представником позивача докази, поновлюючи строк для їх подання, та взяти до уваги, що позивач з дитиною мають спільне місце реєстрації.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з того, що позивач фактично обґрунтувала позовні вимоги, а також те, що дитина сторін перебуває на утриманні позивача, у зв`язку з чим обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, враховуючи вік дитини, матеріальне становище позивача, те, що відповідач не надав відомостей щодо свого матеріального становища, як платника аліментів, а також щодо стану його здоров`я, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, щомісячно.

На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб дитини.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 11331,20 грн.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., щомісячно, починаючи з 21 січня 2026 року і до досягнення донькою повноліття.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави у сумі 1331 грн. 20 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. М. Суходольський