Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №495/6934/24 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6934/24

Номер провадження 2/495/1735/2026

09 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гелла С.В.,

із участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.04.2013 року, актовий запис №05.

Факт родинних відносин з померлою підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00045702775 від 26.06.2024, №00045702495 від 26.06.2024.

Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . З заявами про прийняття спадщини після померлої матері, як спадкоємці за законом до нотаріальної контори звернулись вчасно, проте отримали довідку про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки житловий будинок належним чином не зареєстрований у Державному реєстрі.

Згідно запису по господарських книг власником житлового будинку АДРЕСА_1 була їх мати, особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Позивачі бажають оформити свої спадкові права, отримавши у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, однак, з певних причин, в нотаріальній конторі не можуть зробити цього, у звязку з чим звернулись до суду з відповідним позовом.

Рух справи у суді

16.07.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 року матеріали цивільної справи №495/6934/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2024 року позов залишено без руху та позивачам надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2025 року за заявою позивача з Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області витребувана належним чином завірена копія спадкової справи, заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.03.2025 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №1631 від 01.07.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 матеріали цивільної справи №495/6934/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.07.2025 року справа прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.04.2013 року, актовий запис №05.

Факт родинних відносин з померлою підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00045702775 від 26.06.2024, №00045702495 від 26.06.2024.

В позові позивачі зазначають, що після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . З заявами про прийняття спадщини після померлої матері, як спадкоємці за законом до нотаріальної контори звернулись вчасно, проте отримали довідку про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки житловий будинок належним чином не зареєстрований у Державному реєстрі.

З копії спадкової справи №5/2020, заведеної 09.01.2020 року Другою Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що 09.01.2020 року позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , тобто опісля семи років після смерті спадкодавця.

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій або відповідного листа - роз`яснення нотаріуса про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії (у даному випадку відмова про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом) матеріали спадкової справи не містять.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.16 ЦК України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Разом з тим, главою 89 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме - відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Аналогічні роз`яснення викладені у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» де вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Таким чином, відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець може звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 .

Матеріали спадкової справи №5/2020, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , не містять відповідної постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті спадкодавця, або оформленої відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, яка по суті зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва.

Зважаючи на те, що позивачами належними та допустимими доказами не доведена відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та не надано відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті матері, не підлягають задоволенню, у зв`язку з їх передчасністю.

Керуючись ст.ст.392, 1216, 1218, 1297 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-89, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про прийняття спадщини законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гелла С.В.