Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №711/10540/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10540/25

Номер провадження2/711/328/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретарів судового засідання Овезової Ю.В., Дмитренка О.Ю.,

представника позивача Зими Д.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2025 року КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 44 852,39 грн та судові витрати (вхідний №44972/25, а.с.3-7).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії до будинків, розташованих в м. Черкасах, в тому числі і до будинку, в якому розміщена квартира, у якій зареєстрований проживанням відповідач, за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Інформація щодо встановлених тарифів є загальновідомою, розміщена на офіційних веб-порталах КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідач, фактично споживши вищезазначені послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. На думку позивача, це свідчить про те, що він надав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що такі дії відповідача наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов`язання перед бюджетом і впливають на якість наданих послуг.

Як зазначає позивач у мотивувальній частині позовної заяви, станом на 01.09.2025, борг відповідача перед КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради за спожиту теплову енергію складає 44 852,39 грн.

Також позивач у позові зазначає, що 12.03.2019 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №2/711/221/19 з боржника було стягнуто борг за теплову енергію в сумі 14200,96 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 44 852,39 грн, а також сплачений розмір судового збору.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 15 год 30 хв 18 грудня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.23-24).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.12.2025 розгляд цивільної справи №711/10540/25 був відкладений до 09 год 10 хв 21 січня 2026 року (а.с.33).

30 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого просить суд відмовити в задоволенні позову КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради. Заперечення проти позовних вимог обгрунтовані тим, шо відповідач не вчиняв жодних дій, передбачених Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1022 ід 08.09.2021, з метою приєднання до умов індивідуального договору: заява-приєднання відповідачем не подавалася, оплата по жодному рахунку ним не здійснювалась, не було встановлено факту отримання послуги. У цьому контексті відповідач у відзиві зазначає про те, що ним не було отримано від позивача повідомлення про розміщення проекту індивідуального договору в доступний для відповідача спосіб. У зв`язку з цим, відповідач констатує, що розрахунок заборгованості за постачання теплової енергії, станом на 30.09.2025, не є достовірним, а тому не підлягає врахуванням судом під час вирішення справи.

Також у відзиві відповідач звертає увагу суду на правомірність стягнення заборгованості за постачання гарячої води, зазначаючи про те, що 05.01.2010 ним було встановлено лічильник гарячої води №525956. Надалі, 04.11.2016 було здійснено повірку лічильника гарячого водопостачання та зафіксовано обсяг спожитої гарячої води на рівні 20 м3; 09.10.2023 було повторно повірено лічильник гарячого водопостачання та зафіксовано показник на рівні 26,3 м3. Такий незначний обсяг споживання гарячої води в міжповірочний інтервал відповідач обгрунтовує тим, що в червні 2018 року в квартирі був встановлений електричний бойлер.

Підсумовуючи викладене, відповідач у відзиві констатує, шо за період з листопада 2016 року до березня 2020 року споживання ним гарячої води становило лише 6,3 м3, що, на переконання відповідача, спростовує, доданий позивачем до позовної заяви розрахунок обсягу споживання гарячої води. У зв`язку з цим, відповідач ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви.

13 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд», представник позивача за довіреністю Соколовський М.Ю. подав відповідь на відзив (а.с.46-48). Проте у судовому засіданні, що відбулося 21.01.2026, представник позивача за довіреністю Бойко А.С. заявив клопотання про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, яке протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.01.20206, що занесена до протоколу судового засідання, було задоволене, а відзив на позовну заяву залишений без розгляду (а.с.62 зворот).

Також представником позивача КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради Соколовським М.Ю., 13.01.2026 через підсистему «Електронний суд», подана заява про збільшення позовних вимог, яка ухвалою суду від 21.01.2026 залишена без розгляду (а.с.64-65)

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.01.2026 оголошено перерву в розгляді справи до 09 год 20 хв 10 лютого 2026 року (а.с.62).

Згідно довідки секретаря судового засідання від 10.02.2026 фіксування судового засідання, що було призначене 10.02.2026 о 09 год 20 хв, перервано у зв`язку з відсутністю доступу до підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, що унеможливлює фіксування судового засідання технічними засобами; розгляд справи відкладений до 12 год 20 хв 17 лютого 2026 року (а.с.72).

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Зима Д.О. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у мотивувальній частині позовної заяви. Просив суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 44 852,39 грн та судові витрати

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, що викладені в мотивувальній частині відзиву на позовну заяву. Додатково пояснив, що житлово-комунальні послуги, заборгованість за якими позивач просить суд стягнути, неналежним чином надавалися йому як споживачу. Проте із заявами та/або скаргами до КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради відповідач не звертався, оскільки таке звернення могло бути оцінене як надання послуги, а відповідно і укладення договору.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальну позицію відповідача, що висловлена як письмово, так і під час проголошення вступного слова, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі ліцензії №630 від 14.04.2011, що видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси» №1480 від 31.10.2007 на КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради покладений обов`язок щодо забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання (а.с.14,15).

Крім того, на виконання рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023 рр у м. Черкаси» від 19.10.2022 №859, «Про початок опалювального сезону 2023-2024 рр у м. Черкаси» від 13.10.2023 №1525 та «Про початок опалювального сезону 2024-2025 рр у м. Черкаси» від 22.10.2024 №1430 КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії до будинків, розташованих в м. Черкасах, в тому числі і до будинку, в якому розміщена квартира, у якій зареєстрований проживанням відповідач, за тарифами, затвердженими у встановленому порядку (а.с.13, 16, 17).

Згідно довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №23120/33055-01-10 від 12 листопада 2025 року, що надійшла до суду 13 листопада 2025 року і зареєстрована за вхідним №46024, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 07.03.2007 і дотепер (а.с.22).

Згідно з розрахунком заборгованості за теплову енергію, постачання гарячої води та сум індексі інфляції, 3% річних по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у взаємозв`язку з особовим рахунком за період з 01.01.2012 до 01.01.2020, суд встановив, що, станом на 01.09.2025, розмір заборгованості відповідача щодо оплати за спожиту теплову енергію, в тому числі гаряче водопостачання, становить 59 053,35 грн (а.с.9, 10-11).

Із акту опломбування лічильників від 05.01.2010, що складений абонентським відділом КП «Черкасиводоканал», суд встановив, що 05.01.2010 у квартирі АДРЕСА_2 ) був опломбований лічильник гарячого водопостачання №525956, 05.10.2009 року виготовлення, показник лічильника 0 м3 (а.с.39).

Також, у судовому засіданні був досліджений акт про монтаж засобу вимірювальної техніки від 04.11.2016, що складений КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», зі змісту якого суд встановив, що в квартирі АДРЕСА_2 виконаний монтаж лічильника гарячого водопостачання №525956 із показниками засобу вимірювальної техніки 20 м3; дата наступної повірки: 02.11.2020 (а.с.40).

Із акту опломбування від 09.10.2023, що складений КП «Черкасиводоканал», суд встановив, що 09.10.2023 у квартирі АДРЕСА_2 був опломбований після повірки лічильник гарячого водопостачання №525956 з показниками лічильника 26,3 м3 (а.с.41).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон №2189), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Серед основних зобов`язань споживача Закон №2189 визначає оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).

Частиною 3 ст.9 Закону №2189 встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Означеним положенням Закону №2189 кореспондуються положення кодифікованого закону, а саме: ст. 67, 68 ЖК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, якими передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії в розумінні положень Закону №2189 та ЖК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що йому надає КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради за вказаною вище адресою.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач ОСОБА_1 , який, станом на момент виникнення заборгованості, був і продовжує бути зареєстрованим, станом на день розгляду справи, за адресою: АДРЕСА_1 , мав право на проживання у цьому об`єкті нерухомості, був споживачем послуг, що надаються позивачем до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносив плату за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, тому зобов`язаний сплатити заборгованість по оплаті вказаних комунальних послуг.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати вартості спожитої теплової енергії та гарячого водопостачання, суд зазначає про таке.

Як суд зазначав в мотивувальній частині судового рішення, згідно з розрахунком заборгованості за теплову енергію, постачання гарячої води та сум індексі інфляції, 3% річних по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у взаємозв`язку з особовим рахунком за період з 01.01.2012 до 01.01.2020, станом на 01.09.2025, розмір заборгованості відповідача щодо оплати за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання становить сукупно 59 053,35 грн (а.с.9, 10-11).

Також суд встановив, що згідно рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.03.2019 в справі №711/10796/18 (провадження №2/711/221/19) стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію, що утворилась станом на 31.10.2018, в сумі 14200,96 грн.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд перевірив факт набрання рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.03.2019 в справі №711/10796/18 (провадження №2/711/221/19) законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 12 квітня 2019 року (реєстраційний номер рішення: 80421829).

Частиною 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас як встановлено судом зі змісту рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.03.2019 в справі №711/10796/18 (провадження №2/711/221/19), загальний розмір заборгованості, що стягнутий з відповідача ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради становив 14 200,96 грн. Зі змісту роздруківки з особового рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2010 до 01.01.2020, що долучена до матеріалів позовної заяви (а.с.10-11), суд встановив, що станом на 31.10.2018 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за постачання теплової енергії 11 199,77 грн, а за постачання гарячої води – 3001,19 грн, що сукупно становить 14 200,96 грн, що відповідає розміру заборгованості, який стягнутий згідно рішення суду в цивільній справі №711/10796/18.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що обгрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії та гарячого водопостачання, станом на 01.09.2025, в розмірі 44 852,39 грн, що є різницею між розміром боргу, станом на 01.09.2025 (59 053,35 грн), та розміром боргу, що стягнутий з відповідача згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.03.2019 в справі №711/10796/18 (провадження №2/711/221/19) (14 200,96 грн).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальної послуги з постачання теплової енергії, а також свого контррозрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, що утворилася у зв`язку з неналежним виконанням ним зобов`язань з оплати за отримані послуги. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідач, у встановленому законом порядку, відмовився від отримання вказаних послуг.

З огляду на встановлені факти і безпосередньо досліджені докази, які їх підтверджують, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем комунальної послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, ним надані відповідні послуги відповідачу як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу не спростовані відповідачем, а тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради підлягає заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання в розмірі 44 852,39 грн, що сукупно утворилася станом на 01.09.2025.

Що стосується заперечень відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову з призми того, що він не вчиняв жодних дій, передбачених Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1022 ід 08.09.2021, з метою приєднання до умов індивідуального договору: заява-приєднання відповідачем не подавалася, оплата по жодному рахунку ним не здійснювалась, не було встановлено факту отримання послуги, то суд зазначає про таке.

Згідно з ч.2 ст. 5 Закону №2189, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону №2189, індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 7 Закону №2189, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону №2189, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

З аналізу означених положень Закону №2189 суд зробив висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, а також у постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 755/10683/17 та від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц.

Отже, не вчинення відповідачем як споживачем жодних дій, передбачених Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1022 ід 08.09.2021, з метою приєднання до умов індивідуального договору, не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання.

Також суд відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості за постачання теплової енергії, станом на 30.09.2025, є недостовірним доказом з огляду на таке.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Частинами 1,2 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст.95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З аналізу розрахунку заборгованості за теплову енергію, постачання гарячої води та сум індексі інфляції, 3% річних по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9), суд встановив, що він є документом, який містить дані про обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, тобто відповідає критерію письмового доказу, зі змісту якого можна встановити дійсні обставини справи, а тому є достовірним доказом.

Що стосується заперечень відповідача з призми того, що позивач здійснив нарахування вартості гарячого водопостачання за період із серпня 2022 року до жовтня 2023 року з призми норм споживання, а не згідно показників лічильника гарячого водопостачання, що встановлений у квартирі АДРЕСА_2 , то суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року, вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», міжповірочний інтервал лічильників води складає чотири роки.

Відповідно до підпунктом 3 пункту 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

22 листопада 2018 року № 315, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.

З огляду на наведене, показники засобів обліку, які у визначений законодавством строк не пройшли повірку, не можуть прийматися до розрахунку за послуги.

Як встановлено судом, лічильник гарячого водопостачання №525956, що встановлений у квартирі АДРЕСА_2 , був опломбований після повірки 04.11.2016, а тому наступна його повірка мала б бути проведена споживачем не пізніше листопада 2020 року, що узгоджується зі змістом акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 04.11.2016, що долучений відповідачем до відзиву (а.с.40). Водночас матеріалами справи підтверджується те, що наступна повірка лічильника гарячого водопостачання №525956 була проведена 28.09.2023 (а.с.41).

Водночас матеріали справи не містять доказів тому юридичному факту, що лічильник гарячого водопостачання №525956, що встановлений у квартирі АДРЕСА_2 , був повірений у встановленому законом порядку в період часу із серпня 2022 року до жовтня 2023 року, тобто в період часу, коли позивач здійснив нарахування відповідачу вартості гарячого водопостачання з призми норм споживання, що визначені органом місцевого самоврядування (а.с.9).

У зв`язку з цим, суд відхиляє означені заперечення відповідача з підстав їх необгрунтованості.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1176 від 07.10.2025 (а.с.1) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 509, 525, 526, 610 ЦК України, ст.67,68 ЖК України, ст.5,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, ст. 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 95, 133, 141, ч.8 ст.178, ст.258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання, станом на 01 вересня 2025 року, в розмірі 44 852 (сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дві) гривні 39 (тридцять дев`ять) копійок та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, а всього 47 880 (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 39 (тридцять дев`ять).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 20 лютого 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, код ЄДРПУО: 02082522, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 62.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко