Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №697/2375/25 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2375/25

Провадження № 2/697/88/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю: секретаря судового засідання – Шакало Л.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Дяченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі також – ОСОБА_2 , відповідач 1), ОСОБА_3 (далі також – ОСОБА_3 , відповідач 2) про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що судовим наказом Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2017 по справі № 697/2357/17 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.11.2017 та до досягнення дитиною повноліття.

На даний час заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Згідно виконавчого листа Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 697/1114/23 виданого 28.06.2023, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Наразі обставини змінилися таким чином, що немає змоги сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

12.10.2024 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 в Канівському ВДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_1 від 12.10.2024, актовий запис № 181.

Від шлюбу в них народилася дитина – дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Його дружина ОСОБА_8 перебуває у відпустці по догляду за дочкою та не має власного доходу.

Позивач зазначає про те, що зросли витрати на утримання сім`ї, оплату комунальних послуг, лікування дружини після пологів. Він справно виконує свої зобов`язання перед дітьми та не має заборгованості.

Дана ситуація вимагає витрачати значну суму на утримання дружини та новонародженої доньки. Підтримувати стан здоров`я дружини та новонародженої доньки у стабільному стані. Також дуже багато витрачається на гігієнічні засоби, харчування, одяг для дитини, купівля коляски. Сплата комунальних послуг також займає значну суму.

Крім того, виникли додаткові фінансові зобов`язання щодо забезпечення достатнього рівня життя для всіх дітей. В його дружини ОСОБА_8 на утриманні перебуває дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На користь його дружини на утримання дочки були стягнуті аліменти з ОСОБА_10 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. На даний час, колишній чоловік його дружини не сплачує аліменти та має заборгованість 124 871,08 грн., тому утримання ОСОБА_9 лягає на нього.

Зазначає, що працює санітаром (ветеринарна медицина) 1 категорії на ПрАТ «Миронівська птахофабрика», заробітної плати, яку він отримує не вистачає для утримання трьох дітей та дружини, яка не має свого доходу та перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

З огляду на зазначені обставини, просить: - зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.11.2017 та до досягнення дитиною повноліття до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; - зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.54).

10.10.2025 від представника відповідача 1 – адвоката Хорошун О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Звертає увагу на ту обставину, що в поданому позові ОСОБА_1 підставою для зміни розміру аліментів зазначає про погіршення матеріального становища в зв`язку з народженням ще однієї дитини від наступного шлюбу.

Разом з тим, зміна сімейного стану позивача, а саме народження в нього іншої дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Також в 2023 році позивач звертався з аналогічним позовом до Канівського міськрайонного суду Черкаської області (справа № 697/1986/23) та рішенням суду від 28.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васянович В.В. до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовлено.

На той час позивач звертався до суду та зазначав, що розмір утримань за виконавчими листами з його заробітної плати перевищують 50% його заробітної плати, а саме загальна сума, що відлягає стягненню з позивача за трьома виконавчими листами становить 1/4 + 1/5 + 1/6 = 37/60 або 61,66% всіх його доходів.

Наразі, виконавче провадження № 72138556 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 23.05.2023 і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 – закінчене, оскільки ОСОБА_11 виповнилося 3 роки.

Таким чином, матеріальне становище позивача не погіршилося, а навпаки покращилося, оскільки сукупний розмір аліментів, які стягуються з його доходів становить наразі не 61,66 %, а 45%.

ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтвердив при поданні позову до суду погіршення його майнового стану.

На час розгляду справи про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_12 було враховано рішення суду, а саме судовий наказ, за яким стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання їх спільної дитини сина ОСОБА_13 .

Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок власного збагачення.

Відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2023 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має інші виконавчі листи і в сукупності їх стягнення перевищують 50% його заробітної плати без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини – сина ОСОБА_12 , та суперечитиме його інтересам.

Крім того, відповідач у справі ОСОБА_14 є багатодітною матір`ю і вона не може нести тягар утримання та виховання дітей одноосібно.

За таких обставин, відповідач – ОСОБА_14 вважає, що на даний час відсутні підстави для зміни розміру аліментів, визначених на підставі рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2023, оскільки позивачем при поданні позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну його матеріального чи сімейного стану, підтверджували не спроможність сплати аліментів у визначеному раніше рішенням суду розмірі.

З огляду на викладені обставини представник відповідача 1 – адвокат Хорошун О.В. просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 витрати на правову допомогу, які остання понесла в зв`язку з розглядом справи в сумі 6000 грн. (а.с.100-108).

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Дяченко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, які викладені в позовній заяві.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на веб-сайті суду. Однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із судовою повісткою із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Свої інтереси в суді уповноважила представляти адвоката Хорошун О.В.

Представник відповідача 1 – адвокат Хорошун О.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача 1, позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву підтримує.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання та розміщенням оголошення на веб-сайті суду. Однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із судовою повісткою із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній».

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, врахувавши позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву представника відповідача 1, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.10.2009 виконавчим комітетом Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області (а.с.13).

Також, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 20.10.2021 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).

Згідно судового наказу виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 697/2357/17 від 03.11.2017 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.11.2017 та до досягнення дитиною повноліття (а.с.209).

Крім того, рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 697/1114/23 від 26.06.2023 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.210-211).

12.10.2024 позивачем ОСОБА_1 укладено шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 12.10.2024 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №181. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – « ОСОБА_15 » (а.с.9).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мають доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 08.04.2025 Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.15).

Також, як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 12.06.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Канів Черкаської області народилася ОСОБА_9 , батьками якої є ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с.30).

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2020 у справі №697/395/20 з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 03.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.26-27).

Відповідно до довідки ПрАТ «Миронівська птахофабрика» від 11.07.2025 №633, ОСОБА_8 дійсно працює на ПрАТ «Миронівська птахофабрика» на посаді санітар (ветеринарна медицина) виробничої дільниці з вирощування птиці №1 з 08.02.2021 та з 01.07.2025 по даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (а.с.16).

Згідно довідки Немирівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.08.2025 № 17063 виданої ОСОБА_8 , за виконавчим провадженням №62706842 наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що становить 124871,08 грн. (а.с.31).

З довідки Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.10.2023 за № 38413 вбачається, що на виконанні у даному відділі перебуває:

- виконавче провадження № 72138413 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття;

- виконавче провадження № 72138556 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 23.05.2023 і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.19).

Згідно довідки виданої ОСОБА_1 Канівським відділом ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.08.2025 № 28814, заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 відсутня (а.с.18).

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 Канівським відділом ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.08.2025 № 28815, заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 відсутня (а.с.17).

Як вбачається з довідки про доходи від 22.07.2025 № 51, позивач ОСОБА_1 працює в ПрАТ «Миронівська птахофабрика» на посаді санітар (ветеринарна медицина), загальна сума доходу за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 без урахування аліментів становить 139 995,53 грн., сплачені аліменти за вказаний період становлять 50 950,42 грн (а.с.20).

Відповідно до опису звітів про здійснення відрахування та виплати за період з січня по червень 2025 року ПрАТ «Миронівська птахофабрика» здійснювалися відрахування з ОСОБА_1 за трьома виконавчими провадженнями: ВП №57959984 від 28.07.2022, ВП №72138413 від 29.06.2023, ВП №76473826 від 10.02.2025 (а.с.21).

Згідно звіту про здійснення відрахувань та виплат №50 від 21.07.2025 за ВП №76473826 за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 сплачені аліменти становлять 3 788,87 грн. (а.с.22).

Згідно звіту про здійснення відрахувань та виплат №48 від 21.07.2025 за ВП №57959984 за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 сплачені аліменти становлять 26 200,86 грн. (а.с.23).

Згідно звіту про здійснення відрахувань та виплат №49 від 21.07.2025 за ВП №72138413 за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 сплачені аліменти становлять 20 960,69 грн. (а.с.24).

Позивач вважає, що розмір аліментів, які з нього стягуються на двох дітей від попередніх шлюбів для нього є досить значним. Він не в змозі виплачувати такі суми аліментів у зв`язку із погіршенням майнового стану, що є підставою для зміни розміру стягуваних з нього аліментів на кожну дитину до 1/8 частини від доходу щомісячно, тому звернувся до суду з вищевказаним позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з положеннями ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення.

Аналізуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник відповідача 1 – адвокат Хорошун О.В. у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відповідач 1 не визнає. Звертає увагу на ту обставину, що в позові представник як на підставу для зміни розміру аліментів зазначає про погіршення матеріального становища у зв`язку з народженням ще однієї дитини від наступного шлюбу позивача. Разом з тим, зміна сімейного стану позивача, а саме: народження у нього іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Матеріальне становище позивача не погіршилося, а навпаки покращилося, оскільки сукупний розмір аліментів, які стягуються з його доходів становить наразі 45%. ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтвердив при поданні позову до суду погіршення його майнового стану. ОСОБА_14 є багатодітною матір`ю і вона не може нести тягар утримання та виховання дітей одноосібно.

З приводу зазначених доводів, аналізуючи норми ст. 192 СК України, суд зазначає, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23), від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23 (провадження 61-5022св24) та від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23 (провадження № 61-6943св24).

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням наявності на утриманні позивача третьої дитини, яка народилася після ухвалення рішення та видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання синів, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, на кожну дитину. При визначенні розміру аліментів судом враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання.

Суд зауважує, що відсутність судових рішень щодо обов`язку ОСОБА_1 утримувати свою малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в шлюбі з ОСОБА_8 , не виключає його обов`язку щодо її утримання.

Доказів про перебування у власності позивача рухомого чи нерухомого майна, а також існування інших джерел доходу, крім заробітної плати, матеріали справи не містять.

Посилання представника відповідача 1 на відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь відповідача 1 з позивача на утримання їхнього сина, оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру – не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Отже, зменшення розміру аліментів до 1/6 на кожну дитину, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав всіх дітей позивача з урахуванням потреб позивача, а також інших осіб, що перебувають на його утриманні.

Саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення потреб дітей, їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. У свою чергу такий розмір аліментів не буде порушувати права та інтереси дітей, а також не буде надто обтяжливим для платника аліментів та буде дотримана вимога щодо гарантованого мінімального розміру аліментів не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 128 КЗпП України, при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цьому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, згідно вищевказаних положень закону, при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей допускається загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника до 70 відсотків. Обмеження, встановлені статтею 128 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені при відрахуванні із заробітної плати при виконанні судових рішень, визначають межі стягнення державним виконавцем аліментного платежу під час кожної виплати заробітної плати платнику аліментів і не є обставиною, що зумовлює зменшення розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Інші доводи позивача ОСОБА_1 суд відхиляє як такі, що не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Суд звертає увагу, що у майбутньому у разі настання обставин, передбачених ст. 192 СК України одержувачі аліментів не обмежені у праві звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Що стосується вимоги представника ОСОБА_14 – адвоката Хорошун О.В., яка заявлена у відзиві на позовну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Представником відповідача 1 до відзиву на позовну заяву було надано лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧК № 001042 (а.с.109), ордер серія СА № 1086958 від 08.06.2024 та договір № 84 про надання правової допомоги від 16.11.2023, проте документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, детальний опис роботи, акт-прийому передачі правових послуг та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_14 дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.

При цьому в п.4.3. договору про надання правової допомоги визначено, що розмір гонорару буде визначений згідно розрахунків та оформлений Актом наданих послуг на основі даних якого клієнт зобов`язаний буде перераховувати кошти, що становлять у сумі розмір гонорару та понесені адвокатом документально підтверджені оперативні витрати, на банківський рахунок, який буде визначено адвокатом у акті наданих послуг або оплачені готівкою.

Однак, у матеріалах справи відсутні відповідні розрахунки та акти здачі-приймання робіт із зазначенням обсягу та вартості виконаних адвокатом робіт.

Таким чином, оскільки витрати на правову допомогу також підлягають доказуванню, однак відповідачем 1 та її представником не надано жодного документального підтвердження щодо витрат на правову допомогу та їх розрахунку, тому суд вважає за необхідне у задоволенні вимог представника ОСОБА_14 – адвоката Хорошун О.В. про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі судового наказу, виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області 03.11.2017 у справі № 697/2357/17 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів до 1/6 (однієї шостої) частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати судовий наказ виданий Канівським міськрайонним судом Черкаської області 03.11.2017 у справі № 697/2357/17 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліментів на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.11.2017 та до досягнення дитиною повноліття.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на підставі рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2023 у справі № 697/1114/23 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на утримання дитини – сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/5 (однієї п`ятої) частини всіх його видів заробітку (доходу) до 1/6 (однієї шостої) частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 697/1114/23, виданий 28.06.2023 Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог – відмовити.

У задоволенні вимог представника ОСОБА_14 – адвоката Хорошун Оксани Володимирівни про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 20.02.2026.

Головуючий Б . К . Скирда