Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №569/27297/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/27297/25

ВИРОК

іменем України

Справа № 569/27297/25

18 лютого 2026 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12025186010000768 від 15.08.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, українця, громадянина України, раніше судимого, 13.03.2025 Рівненським міським судом за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; 03.12.2025 Рівненським районним судом за ч.4 ст.185 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, на даний час перебуває в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», що за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 09.03.2025 року перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 4, діючи повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ на всій території України та який в подальшому продовжено, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , повідомивши їй інформацію про те, що може допомогти в продажу автомобіля, отримав від неї належний їй транспортний засіб марки «SUZUKI» моделі «GRAND VITARA», VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 302 939,25 гривень, який продав у період часу із 09.03.2025 по 18.03.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Польова, 8, однак грошові кошти ОСОБА_6 не повернув, приховавши від неї факт здійснення продажу автомобіля, чим завдав ОСОБА_6 значної майнової шкоди в розмірі 302 939,25 гривень.

ОСОБА_8 в судовому засіданні винним себе у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю і підтвердив, що при обставинах вказаних у вироку, отримав від ОСОБА_6 належний транспортний засіб марки «SUZUKI» моделі «GRAND VITARA», VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який реалізував за 4500 доларів. Гроші не повернув, пізніше потрапив до СІЗО. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні суду показала, що 09 березня 2025 року передала для громадянина ОСОБА_8 автомобіль марки «SUZUKI» моделі «GRAND VITARA», VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 для продажу, однак грошей від продажу автомобіля не отримала. Пред`явлений цивільний позов до ОСОБА_8 підтримує повністю просить задоволити.

Заслухавши думку учасників процесу, з`ясувавши правильне розуміння ними змісту обставин справи, а також те, що сумнівів у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України доведеною повністю.

Органом досудового слідства вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.190 КК України як заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Обставини справи, встановлені даним вироком, а саме, місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини i мотиви злочину ніким iз учасників судового розгляду, в тому числі i самим обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються.

Як випливає із змісту ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За змістом роз`яснення п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України випливає, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено є не лише кара, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання суд враховує, особу винного ОСОБА_3 , який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності. Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання; обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати міру покарання пов`язану з позбавленням волі.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року, яким останнього засуджено за ч.4 ст.185 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання призначити шляхом часткового складання призначених покарань.

Обрана судом міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередженню нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 302939,25 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст.337 КПК України передбачено, що судових розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

При цьому, вирішуючи пред`явлений потерпілим цивільний позов, суд повинен виходити з встановленого ст.60 ЦПК України обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні цивільний позов про відшкодування майнової шкоди у сумі 302939,25 грн. визнав повністю, зазначивши, що це його добровільне та усвідомлене рішення.

При цьому, у відповідності до приписів ч.4 ст.206 ЦПК України суд переконався, що визнання обвинуваченим позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути 10696,8 грн. витрат на залучення експерта.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

З урахуванням обставин справи та положень ч.2 ст.183 КПК України обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст.100, 124, 128, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та покарання призначеного вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 25.07.2025 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбутого покарання відбуту частину строку покарання за попереднім вироком з 25.07.2025 року до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 302939 (триста дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 25 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Речові докази: DVD-R диски – залишити в матеріалах справи; об`єкти та зразки досліджень (сейф-пакет «Україна МВС Експертна служба» №2182358) – залишити в камері зберігання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 80 копійки витрат на залучення експерта.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 обрати тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9