Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №524/14455/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14455/25

Провадження №2/524/1108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 року м.Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці про зняття арешту з майна.

В позові вказала, що вона та ОСОБА_2 є спадкоємицями після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході оформлення спадщини отримано інформацію, що на все майно ОСОБА_3 накладено арешт 13.10.2020 року Автозаводським відділом державної виконавчої служби у м.Кременчуці у виконавчому провадженні №65760072 про стягнення боргів на користь держави (Головне управління ДПС у Полтавській області) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

На звернення спадкоємців про зняття арешту у вказаному виконавчому провадженні Автозаводський ВДВС у м.Кременчуці відповів відмовою, оскільки заборгованість не погашена.

Позивачка посилається на те, що накладений на майно арешт перешкоджає спадкоємцям отримати свідоцтво на спадщину.

Позивачка просить суд зняти арешт та обтяження з майна належного ОСОБА_3 : квартири АДРЕСА_1 , та земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Відповідач, Автозаводський ВДВС у місті Кременчуці направив до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що на виконанні відділу перебувало зведене виконавче провадження №62690649, до складу якого входили наступні виконавчі провадження:

-ВП №62575569 з примусового виконання вимоги №ф-6769-51/4334У, виданої 21.05.2019 року ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_3 21030,90 грн. на користь ГУ ДПС у Полтавській області;

-ВП №62683442 з примусового виконання вимоги №ф-6769-51/1903У, виданої 12.02.2020 року ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_3 8262,54 грн. на користь ГУ ДПС у Полтавській області;

-ВП №67707265 з примусового виконання вимоги №ф-6769-51/999У, виданої 19.04.2021 року ГК ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_3 8495,30 грн. на користь ГУ ДПС у Полтавській області.

Станом на 12.12.2025 року виконавчі провадження завершені.

Відповідач вказує на відсутність підстав для зняття арешту з майна, посилаючись на те, що покладені на боржника зобов`язання не виконані.

На ухвалу суду від 15.12.2025 року про витребування доказів (постанови про завершення виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника), Автозаводський ВДВС у місті Кременчуці повідомив, що виконавче провадження №65760072 перебувало на виконанні у приватного виконавця Гречин Н.В.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Судом встановлено, що за позивачка ОСОБА_1 та третя особа – ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Наталії Анатоліївни із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса від 19 вересня 2025 року у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом позивачці та третій особі відмовлено. Відмова обґрунтована тим, що при перевірці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено арешт, накладений 13 жовтня 2020 року Автозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на все нерухоме майно ОСОБА_3 .

На заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, що належало на праві власності ОСОБА_3 , Автозаводський ВДВС у місті Кременчуці 30.09.2025 року та 15.10.2025 року повідомив, що на виконанні відділу перебували виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргів, по яким не погашена заборгованість. Загальна сума заборгованості за виконавчими документами з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 42 557,61 грн.

Умови та підстави зняття арешту з майна врегульовані ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У відповідно до п.4 ч.2 ст.59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Частина 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в даному випадку Автозаводський відділ ДВС не є належним відповідачем.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Згідно частини 1 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (постанова ВП ВС від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18)

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. (постанова ВС від 06 травня 2024 року у справі №725/3352/23).

Аналогічні висновки наведено у постанові КЦС ВС від 06 травня 2024 року у справі №725/3352/23 (61-292 св 24), де сформовано висновок про те, що порушене право спадкоємця може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту, а позивачкою заявлено лише позовну вимогу про зняття арешту , що є неефективним способом захисту порушених прав та підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а порушене право позивачки може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову до боржника/стягувача про визнання права власності на майно і зняття із нього арешту, у задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4-13, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Алексашина Н.С.